Воєнний стан не скасовує децентралізацію — він змушує її дорослішати

Українська децентралізація стала однією з найуспішніших реформ останнього десятиліття. Але повномасштабна війна поставила перед нею питання, на яке законодавство 2020 року не мало відповіді: що робити, коли місцева рада втрачає депутатів, а провести нові вибори неможливо?

Саме на це спрямований законопроєкт №14405 «Про забезпечення повноважності місцевих рад в умовах воєнного стану», покликаний забезпечити безперервність роботи представницьких органів місцевого самоврядування.

Станом на кінець 2025 року понад 9 100 депутатів місцевих рад достроково припинили свої повноваження — близько 21% від усіх обраних у 2020 році. У громадах, де вибори відбувалися за мажоритарною системою, заміщення депутатів не здійснюється, оскільки проміжні вибори під час воєнного стану заборонені.

У результаті частина рад уже втратила правомочність, а інші опинилися на межі втрати можливості ухвалювати рішення щодо бюджету, комунальних послуг та відновлення громад.

Показовим є приклад Матвіївки. Для ремонту дороги до кладовища, де поховані полеглі захисники України, необхідно було врегулювати питання передачі функцій замовника щодо розроблення землевпорядної документації та виконання відповідних робіт.

Оскільки частина процедур стосується території Костянтинівської громади, реалізація проєкту потребувала відповідного рішення Костянтинівської сільської ради. Водночас із грудня 2025 року сесії ради не проводилися, що ускладнило ухвалення необхідних рішень. Наразі опрацьовуються питання подальшого забезпечення дієздатності місцевого управління, зокрема можливості введення військової адміністрації.

Ключова ідея законопроєкту — визначати кворум не від загального, а від фактичного складу ради, тобто кількості депутатів, чиї повноваження офіційно визнані та не припинені.

Водночас фактичний склад — це не кількість присутніх у сесійній залі. Законодавство не встановлює обов’язку депутата бути присутнім на кожному пленарному засіданні, а тому фізична відсутність чи політичний бойкот не є підставою для виключення депутата з фактичного складу.

Дострокове припинення повноважень можливе лише з підстав, визначених законом, зокрема за особистою заявою депутата, у разі відкликання за народною ініціативою, припинення громадянства, обрання чи призначення на несумісну посаду, набрання законної сили відповідним обвинувальним вироком, визнання недієздатним або безвісно відсутнім, а також у разі смерті.

Законопроєкт також передбачає адаптацію процедур до умов війни: сесію може скликати одна третина чинних депутатів, рішення ухвалюються більшістю від фактичного складу. Якщо кількість депутатів стане меншою за половину від загального складу ради, утворюється військова адміністрація для забезпечення безперервності влади.

Ці норми мають тимчасовий характер і діятимуть під час воєнного стану та ще шість місяців після його завершення.

Сьогодні головний виклик децентралізації — не просто зберегти формальні процедури, а забезпечити легітимність місцевого представництва та здатність громад працювати в умовах війни.

Якщо фактичний склад ради визначатиметься юридичним статусом депутата, а не його присутністю на засіданні, це дозволить уникнути маніпуляцій із кворумом і зберегти здатність громад ухвалювати необхідні рішення.

Це новий етап української децентралізації: від передачі повноважень — до забезпечення стійкості демократичних інституцій.