Як миколаївські медіа шукають працівників і намагаються втримати їх у професії

Після початку повномасштабного вторгнення частина миколаївських редакцій втратила до половини команд, іншим вдалося зберегти або навіть збільшити штат. Однак спільною проблемою для місцевих медіа залишається пошук досвідчених журналістів. Редакції дедалі частіше навчають студентів і випускників з нуля, але не всі з них залишаються в професії. Серед головних причин звільнень медійники називають низькі зарплати, велике навантаження, вигорання, мобілізацію та виїзд із Миколаєва.

Представниця Інституту масової інформації в Миколаївській області поспілкувалася з керівниками чотирьох місцевих медіа про те, як змінилися їхні команди, яких фахівців їм бракує та що могло б допомогти втримати людей у професії.

Дві редакції втратили половину команд

Найбільше скоротилися команди сайтів «Новини-N» та «Преступности.НЕТ».

До повномасштабного вторгнення в редакції «Новини-N» працювали 10 людей, зараз — п’ятеро. Головна редакторка медіа Ірина Чернишова розповіла, що редакції довелося відмовитися від коректора, також пішли кореспонденти, яких не влаштовували напружений графік і низька зарплата.

Редакція сайту Новини-N втратила половину працівників, скриншот з сайту медіа

Особливо відчутним кадровий дефіцит став у 2025 році. У перші роки великої війни частина працівників, які виїхали, продовжувала працювати дистанційно, оскільки сподівалася повернутися до Миколаєва.

«З початку 2025 року зарплата залишилася тією самою, але ціни стали іншими. Ті, хто поїхав, облаштувалися на нових місцях», — пояснила Ірина Чернишова.

Нині редакції найбільше бракує кореспондентів. Практично неможливо, за словами головної редакторки, знайти менеджера з реклами.

У редакції «Преступности.НЕТ» до лютого 2022 року працювали близько 20 людей. Зараз команда скоротилася вдвічі та оновилася приблизно на 70%, розповів головний редактор медіа Анатолій Чубаченко.

Водночас він зазначив, що кадровий дефіцит виник не під час повномасштабної війни, а існує вже тривалий час. За останні 10 років редакція майже не наймала журналістів з досвідом, оскільки в Миколаєві їх небагато.

«Навіть після університету їх потрібно навчати. І на це йде від пів року до року. А щоб людина стала професійним журналістом, може піти й три роки», — сказав він.

«Суспільне Миколаїв» зберегло команду, а «МикВісті» її збільшило

Інша ситуація склалася в редакціях «Суспільне Миколаїв» та «МикВісті».

За словами шеф-редакторки «Суспільне Миколаїв» Олександри Малевич, значного відтоку кадрів у редакції не сталося. Якщо не враховувати адміністративний персонал, зараз у ній працюють 28–30 людей — приблизно стільки ж, як і до повномасштабного вторгнення.

Частина команди Суспільне Миколаїв. Фото з Facebook-сторінки журналістки Валентини Гурової

Найскладнішим був 2022 рік, коли багато працівників виїхали, а знайти нових людей було важко. Уже у 2023 році охочих працювати побільшало, проте більшість кандидатів не мала досвіду, тому їх доводилося навчати з нуля.

«Кадровий дефіцит є не в кількості, а радше в якості працівників», — пояснила Олександра Малевич.

Вакансії у філії отримують достатньо відгуків й закриваються швидко. Однак редакції бракує досвідчених журналістів — як кореспондентів, так і фахівців, які працюють із цифровими платформами.

У «МикВісті» також немає гострого кадрового дефіциту. Керівник медіа Олег Деренюга розповів, що редакції вдалося зберегти кістяк команди та рівень зарплат, а порівняно з початком повномасштабного вторгнення — збільшити штат.

До великої війни у «МикВісті» працювали близько 10 журналістів, окремого SMM-фахівця не було. Нині вся команда медіа налічує 19 людей. У редакції з’явилися окремі спеціалісти, які працюють із соцмережами та іншими напрямами.

МикВісті вдалось зберегти та розширити свою команду, фото надала редакція

Водночас певна плинність кадрів є і тут: щороку в команді змінюються приблизно одна-дві людини.

«У кадровому питанні ми працюємо на перспективу: активно співпрацюємо з молоддю, беремо студентів на практику і пропонуємо найкращим із них подальше працевлаштування», — зазначив Олег Деренюга.

Досвідчених журналістів знайти складно

Попри різну кількість працівників, керівники всіх чотирьох медіа говорять про спільну проблему — нестачу кандидатів, які вже мають практичний досвід і можуть одразу повноцінно долучитися до роботи.

«МикВісті» шукає журналістів, здатних не лише опрацьовувати готові інформаційні приводи, а й самостійно знаходити теми, працювати з документами, джерелами та героями. Також редакції потрібні фахівці, які можуть тривалий час вести тему, готувати пояснювальні матеріали, репортажі та розслідування.

Схожі потреби має «Преступности.НЕТ». Редакція багато років працює зі студентами, бере їх на практику, а потім пропонує охочим спробувати себе в професії. «Це затратно за часом та ресурсами. Ми маємо їх багато чого навчити, але інших варіантів ні зараз, ні 10 років тому не бачимо», — зазначив Анатолій Чубаченко.

За його словами, відкриття спеціальності «Журналістика» в миколаївських університетах допомогло стабілізувати ситуацію з потенційними працівниками. Проте наявність охочих працювати не розв’язує проблеми, якщо редакція не має грошей, щоб розширити штат.

Студентів готові навчати, але не всі залишаються

Молодь стала одним з основних джерел нових кадрів для миколаївських медіа. Редакції співпрацюють з університетами, приймають студентів на практику та навчають їх роботі.

Олександра Малевич називає студентів і випускників головним кадровим активом «Суспільне Миколаїв». Філія отримує від університетів рекомендації щодо найуспішніших студентів, а частина молоді приходить працювати ще на останніх курсах або відразу після завершення навчання.

Водночас навчання новачків потребує значних ресурсів редакції. Крім того, не всі студенти впевнені, що хочуть пов’язати своє життя з журналістикою.

Студенти-журналісти у Медіабазі Миколаїв, фото кафедри журналістики ЧНУ ім. Петра Могили

«Часто стається так, що після місяців навчання, коли людина нарешті починає якісно працювати та стає на професійну стежку, виявляється, що ця робота — не те, чим він чи вона хоче займатися. Тоді нам залишається прийняти цю позицію та вчити нового працівника з надією, що цього разу людина справді бачить своє покликання в журналістиці», — розповіла Олександра Малевич.

На її думку, комплексний підхід до журналістської освіти потрібно змінювати на рівні Міністерства освіти і науки, оскільки нинішні навчальні програми не відповідають реаліям роботи сучасних медіа.

Активно працює зі студентами й редакція «МикВісті». У червні 2026 року там одночасно проходили практику 15 студентів з університетів Миколаєва, Києва, Львова та інших міст. На місяць у медіа фактично з’явилася окрема молодіжна редакція.

Проте Олег Деренюга також звертає увагу на різницю між бажанням пройти практику і готовністю системно працювати в журналістиці. Не всі студенти планують залишатися в Миколаєві, а частина після знайомства з редакційною роботою відмовляється від професії.

У «Новини-N» студенти також проходять практику та іноді залишаються працювати, але згодом звільняються через великий обсяг роботи та низьку оплату.

За словами Ірини Чернишової, молодим кандидатам часто бракує елементарних навичок спілкування. Також вони практично не орієнтуються в суспільно-політичному житті міста та країни. Водночас редакція готова навчати людей без досвіду.

У «МикВісті» серед основних прогалин молодих кандидатів називають нерозуміння того, як працює місто: які повноваження мають органи влади, як ухвалюються рішення, де шукати документи та як перевіряти інформацію. Молодим журналістам також не завжди вдається самостійно знайти тему, сформулювати запитання та пояснити, чому історія важлива для читача.

Журналіст має вміти майже все

Через обмежені команди працівникам локальних медіа доводиться поєднувати кілька функцій.

За словами Ірини Чернишової, журналіст «Новини-N» має писати матеріали різних жанрів — від новини до розслідування, знімати й обробляти фото та відео, монтувати матеріали, знатися на SMM, просуванні та юридичних питаннях. Іноді журналістам доводиться займатися рекламою, договорами й фінансовою документацією.

У «Суспільне Миколаїв» польові журналісти нерідко самостійно знімають матеріали, оскільки не завжди є можливість і потреба відправляти на подію оператора з професійною технікою. Крім того, всі журналісти філії вміють готувати випуски новин для радіо та адаптувати інформацію до різних платформ, зокрема самостійно пишуть сценарії для TikTok і Reels.

Канал Суспільне Миколаїв у TikTok, скриншот

Сучасний журналіст локального медіа має вміти зробити фото, зняти й змонтувати нескладне відео, зазначив Анатолій Чубаченко.

У «МикВісті» також очікують, що журналіст зможе написати текст, записати коментар, попрацювати з документами, зробити фото чи відео й адаптувати матеріал для різних платформ. Водночас редакція намагається не перетворювати універсальність на постійну вимогу до однієї людини виконувати роботу кількох фахівців. «Це призводить до перевантаження, вигорання і зрештою впливає на якість контенту», — пояснив Олег Деренюга.

Менше виїздів, аналітики та розслідувань

Найпомітніше скорочення команди позначилося на роботі «Новини-N». Редакція зберігає кількість оперативних новин, але суттєво зменшила кількість виїздів, майже відмовилася від великих аналітичних матеріалів і не має ресурсу для проведення розслідувань. «Змушені відмовлятися від участі в заходах, тому що на них немає кому йти», — розповіла Ірина Чернишова.

Фінансові обмеження позначаються і на контенті «Преступности.НЕТ». За словами Анатолія Чубаченка, редакція не може розширити штат, реалізувати відкладені проєкти та випускати більше лонгрідів.

«МикВісті» називає себе найбільшою редакцією серед онлайн-медіа Миколаївської області. Медіа пише про відбудову, бюджет і закупівлі, роботу місцевої влади, міську інфраструктуру, екологію, освіту, соціальні питання, ветеранів і наслідки війни для громад.

Щомісяця редакція випускає вісім-дев’ять великих авторських матеріалів — статей, репортажів, аналітичних та пояснювальних текстів. Однак навіть нинішня команда не може якісно охопити всі важливі для міста й області проблеми.

«Частину важливих тем доводиться відкладати або залишати на рівні коротких новин, оскільки для повноцінної роботи над ними бракує часу й людей», — зазначив Олег Деренюга.

У «Суспільне Миколаїв» нестача працівників суттєво не впливає на контент. Лише в періоди масових відпусток редакції іноді доводиться обирати пріоритетні знімання.

Найбільше вигорають працівники діджиталу

Крім зарплат і виїзду з міста, однією з причин плинності кадрів залишається професійне вигорання. У «Суспільне Миколаїв» найбільша плинність спостерігається серед працівників діджитал-напряму. За словами Олександри Малевич, це пов’язано з високими стандартами оперативності та повноти інформування.

«З часом ця гонитва за новинами виснажує людей, і вони йдуть. Саме в діджиталі у нас найбільша плинність кадрів через постійні стреси», — пояснила вона.

Щоб підтримати команду, філія проводить скринінги ментального здоров’я, має програми психологічної підтримки, організовує ретрити, навчання, командні активності та відпочинок. Працівники можуть попросити відпустку або додатковий вихідний, якщо не справляються з навантаженням.

Після роботи над особливо важкими матеріалами залученим журналістам намагаються дати кілька днів для відновлення. Як приклад Олександра Малевич згадала репортаж про матір, яка під час боїв під Вознесенськом власноруч відкопувала з-під завалів тіло сина.

Сюжет Суспільне Миколаїв про матір, яка шукала тіло загиблого сина у Вознесенську, скриншот з сюжету

За словами шеф-редакторки, такі заходи дають результат: плинність кадрів у миколаївській філії нижча, ніж в інших філіях Суспільного. Водночас розширення можливостей підтримки обмежують бюрократія та нестача грошей.

«Новини-N» через нестачу фінансування та працівників не може запропонувати команді додаткові вихідні або довші відпустки. «Посміхаємося та продовжуємо працювати. Найбільше, що можемо запропонувати, — дружню атмосферу та багато цікавої роботи, яку іноді можна виконувати дистанційно», — зазначила Ірина Чернишова.

У «Преступности.НЕТ» також вважають, що для утримання журналіста самої зарплати недостатньо. Потрібні комфортні умови роботи та здорова атмосфера в колективі.

Головна проблема — фінансова стійкість

Керівники редакцій сходяться на тому, що без стабільного фінансування системно розв’язати кадрову проблему неможливо.

«Гроші. Ми готові навчати та ділитися досвідом, спрямовувати й допомагати, але не можемо запропонувати гідну зарплату. І це найбільша проблема», — наголосила Ірина Чернишова.

Анатолій Чубаченко також називає головною проблемою вже не кількість потенційних працівників, а фінансову стійкість медіа. «Неважливо, скільки людей готові в тебе працювати, якщо ти не можеш їх взяти на роботу через брак фінансування», — зазначив він.

На думку Олега Деренюги, фінансова стабільність дала б локальним редакціям змогу планувати роботу хоча б на кілька років, пропонувати конкурентні зарплати та вкладати ресурси в підготовку нових працівників. Крім цього, медіа потрібна системна співпраця з університетами — не лише короткострокова практика, а постійне залучення студентів до реальної редакційної роботи.

Отже, кадрова ситуація в миколаївських медіа суттєво різниться: одні редакції втратили половину команд, тоді як іншим вдалося зберегти або збільшити штат. Проте навіть там, де немає гострої нестачі працівників, залишається дефіцит досвідчених журналістів, а їхнє навчання потребує часу та грошей. Саме фінансова нестабільність обмежує можливості редакцій підвищувати зарплати, розширювати команди, створювати складні матеріали та втримувати людей у професії.

Катерина Середа, представниця Інституту масової інформації в Миколаївській області