В чому сила Миколаєва? (роздуми на зимового Миколая)

«Українського в нас стало значно більше, отже і мови, і люті, і гідності!», - так висловився мій земляк, який з діда-прадіда тут, на перехресті всіх шляхів, у столиці суднобудування і національного спротиву. «Миколаїв - це місто з морським характером. Він - приклад опору, єдності та боротьби, в якому, попри катастрофічні руйнування, зневоднення та загрози, знають своє коріння, цінують флотські традиції, дбають про майбутнє дітей і держави. На жаль, були помилки, які ледь не обернулися катастрофою. На щастя, корабели вистояли, міцно тримаючи штурвал свободи». А потім мій колега, оглянувши Флотський бульвар, нульові стапелі та сіре, як крейсерські гармати, небо, додав: «Миколаївці першими прийняли на себе удар темряви, гордо ставши на захист Півдня. Наші люди - це граніт, який не здолати ворожим ракетам. У Миколаєві - і вітер наш друг: він бурю приносить, але й силу гартує».

Другий мій сусід - іншої думки. Доживши до поважного віку, він, ветеран праці, шукає відповідей в особливому розташуванні обласного центру. Мовляв, наше місто таке міцне, бо має справжнього покровителя. «Пригадайте хоча б лихі девʼяності, порізані судна та відсутність замовлень, слабку економіку та відтік кадрів, світову пандемію та глобальні ризики загибелі людства? Нас тоді врятував Святий Миколай, який відганяв лихо і не дав занепасти своєму місту. Це він навертав до життя, лікував і наставив на шлях істинний!», - уточнює другий. Напевно, його позицію поділяють інші, але не в тому суть. Точніше, правда залежить не від імені покровителя, а від чогось іншого. Якщо ж так поважають цього святого, якого шанують діти, мореплавці та корабели, чому ж у названому на його честь місті на двох річках немає жодної площі чи бульвару, його іменем нечасто називають хлопчиків, забувають Миколу Аркаса, Миколу Леонтовича та Миколу Вінграновського, а також відсутня казкова резиденція святого? До речі, день міста міг би бути саме на Миколая зимового чи хоча б літнього, але ж не на день ухвалення імперського указу. Невже це повториться в оновленому статуті Миколаєва? В сусідній Одесі, в якій імперський дух вивітрюється тим самим вітром свободи, дату заснування оновила археологічна знахідка: віднайдено фундамент старовинної Хаджибейської фортеці.

Перший земляк не свариться, бо його навчили в дитинстві зрозумілої істини: «Миколаївці менше говорять, а більше роблять». А потім додав: «Ви говоріть все, що завгодно, але сила наша міста, якому дали назву в часи колонізації північного причорноморʼя та на день захоплення турецької фортеці Очаків, зовсім в іншому. Миколаїв - це його люди. Героїзм наших сучасників, як і батьків тисячолітнього міста, якому неодноразово переписували історію, — у щоденному подвигу кожного, хто з часів Трої, Ольвії чи Дикого Саду тримався і вистояв, був непохитним і безкомпромісним борцем проти зла, неволі та гріха. Миколаївці - на всіх бойових напрямках, з гуманітаркою, на передовій чи з картонками. Вони - на блокпостах, з дітьми у підвалах, на ліквідації страшенних пожеж та на відновленні водогону, в операційній, біля дошки та в парламенті. Жоден із них, старший чи зовсім маленький, не дав місту впасти у розпуку і розвіятися. Сила містян у тому, що кожен - справжній воїн: хтось — зі зброєю, хтось — з волонтерським серцем, хтось — зі словом правди, що тримає сильніше за броню. Правду кажуть люди: «Хто з Миколаєва — того степ не лякає і шторм не зламає».

Героїзм Миколиного міста передовсім у тому, що не скорився. Не зрадив. Не розчинився. Не зламався. А, навпаки, засвоївши уроки минулого, ставши на повний зріст перед загрозами, уберіг Південь, не давши кривавим рашистам, розбитим у пух і прах на самих підступах, просунутися далі. Сила духу, незламності, безкомпромісності святого Миколая - в героїзмі кожного захисника України, котрий, як і 17 століть тому, бореться зі злом зі зброєю в руках. Кожному воїну - Божого захисту, Покрови Богородиці та заступництва всіх святих. Наш Миколаїв - це форпост боротьби, півострів свободи, флагманський корабель, який, попри вітер і шторм, веде Україну до перемоги над чужинцями. Сім футів під кілем, місто Героїв, місто святого Миколая, місто надії та гідності.