Миколаївські дитсадки: питання не в будівлях, а в майбутньому міста

Повномасштабна війна кардинально змінила систему дошкільної освіти в Миколаєві. Якщо станом на 1 вересня 2021 року в місті працювали 73 дитячі садки, які відвідували понад 15 тисяч дітей, то сьогодні ситуація виглядає зовсім інакше.

Після початку повномасштабного вторгнення всі дитсадки міста з лютого 2022 року були переведені у простій. Основною причиною стала безпекова ситуація та відсутність укриттів у більшості закладів.

Поступове відновлення роботи почалося у вересні 2023 року, коли після ремонту укриттів відкрилися 9 дитсадків, які змогли прийняти 1943 дитини. Уже у 2024 році працювали 24 заклади з понад 5 тисячами дітей, у 2025 — 39 садків із 7023 вихованцями, а станом на квітень 2026 року в місті функціонують 44 дитсадки, які відвідують 7830 дітей.

Ці цифри показують одразу дві тенденції. З одного боку, місто поступово відновлює систему дошкільної освіти. З іншого — кількість дітей у порівнянні з довоєнним періодом суттєво скоротилася.

І справа не лише у самих садочках. Значна частина закладів сьогодні фізично не може відновити роботу, оскільки їхні будівлі або не мають укриттів, або архітектурно не дозволяють облаштувати їх відповідно до сучасних вимог безпеки. Саме тому частина дитсадків продовжує перебувати у простої.

На цьому фоні у місті дедалі частіше порушується питання оптимізації мережі дошкільних закладів. Мова йде не просто про економію бюджету чи скорочення витрат, а про необхідність адаптувати систему до реальної кількості дітей і нинішніх умов.

Сьогодні в окремих районах є дитсадки, які фактично залишаються не завантаженими. І якщо місто продовжить утримувати велику кількість закладів без достатньої кількості вихованців, це може перетворитися радше на спробу формально зберегти стару систему, ніж на ефективну міську політику.

Втім, головне питання сьогодні значно ширше за самі дитсадки. Проблема не лише у кількості закладів, а у кількості дітей і молодих сімей, які залишаються або готові повернутися до Миколаєва.

Безпековий фактор, безумовно, залишається ключовим. Але разом із цим місту вже зараз потрібно думати і про довгострокові стимули для молодих родин. Адже сам факт наявності шкіл чи дитсадків не гарантує, що люди обиратимуть Миколаїв для життя без зрозумілих перспектив для роботи, розвитку та комфортного середовища.

Саме тому дискусія навколо дошкільної освіти поступово переходить у ширшу розмову про міську політику та майбутнє Миколаєва. Йдеться про створення умов, за яких молоді сім’ї не лише повертатимуться, а й бачитимуть тут перспективу для себе та своїх дітей.

Серед таких рішень можуть бути нові програми працевлаштування, підтримка бізнесу, створення сучасних і безпечних громадських просторів, а також механізми соціального чи доступного житла для молодих спеціалістів і родин. У післявоєнний період питання повернення молодих сімей стане одним із ключових для розвитку міста. Саме тому вже сьогодні важливо говорити не лише про відновлення інфраструктури, а й про створення умов для життя, роботи і впевненості у майбутньому.

Тому дискусія навколо дошкільної освіти сьогодні — це вже не лише питання окремих закладів. Це розмова про майбутнє міста, його демографію і здатність створити умови, за яких молоді сім’ї бачитимуть у Миколаєві безпечне і комфортне місце для життя