Карантинна медіа-ситуація на Миколаївщині: Посадовці пішли «в онлайн», а ЗМІ отримали відмови у доступі

Оголошення карантину через поширення коронавірусного захворювання COVID-19 внесло свої корективи у роботу медіа на Миколаївщині. Журналісти були вимушені шукати інструменти та механізми роботи, підлаштуватися під нові умови роботи, враховуючи всі обмеження, з якими довелось зіштовхнутися.

Експертами ІМІ після оголошення карантину, з 12 березня 2020 року, зафіксували загалом 30 порушень свободи слова в Україні. Щодо Миколаївщини, то за період карантину місцеві журналісти скаржилися на спроби влади обмежити їх доступ до публічних заходів, порушення права на доступ до публічної інформації та інші ускладнення в їх роботі.

Карантин як привід обмежити права журналістів щодо присутносты у заходах

З моменту введення карантину Миколаївські обласна та міська ради обмежили доступ до своїх будівель для усіх громадян. Журналісти не стали виключенням. Кожного разу спроби пройти до приміщень рад, чи та на засідання депутатської комісії, чи то на інші заходи, або просто за коментарем до посадовців, ЗМІ зіштовхувались із спротивом з боку охоронців.

Наприклад, голова Миколаївської обласної ради Вікторія Москаленко у квітні вирішила закрити доступ будь-яких ЗМІ на сесії обласної ради. Зважаючи на те, що обласна рада забезпечувала онлайн-трансляцію засідання, не можна вважати такі наміри посадовців порушенням права журналістів. Проте, варто зазначити, що місцеві ЗМІ, зважаючи на обмежені можливості спілкування з головою облради та депутатами, користуються можливістю потрапити ни сесії, зокрема, щоб отримати коментарі від депутатів та посадовців щодо актуальних тем. Тож, через масове обурення журналістів, облрада відмовилась від своїх намірів та не обмежувала журналістів у доступі на сесію.

Що стосується Миколаївської міської ради, то карантин значною мірою вплинув і на її роботу. Засідання постійних комісій міської ради проводились дуже рідко і на подвір‘ї міської ради, через що апарат ради не міг забезпечити їх трансляцію. Незважаючи на те, що усі засідання комісій завжди анонсувались, журналісти кожного разу стикалися з проблемою потрапити до міської ради.

Так, 24 квітня у Миколаєві охорона міської ради не пустила журналістів декількох місцевих видань на засідання депутатської комісії міської ради, де обговорювалися питання перерозподілу бюджету на боротьбу з поширенням коронавірусного захворювання COVID-19. Охоронець міськради завадив представникам ЗМІ зайти до будівлі, сказавши, що це заборонили в департаменті міського голови. Журналісти, відповідно до вимог карантину, були в захисних масках та мали із собою редакційні посвідчення.

Тоді виявилось, що для того, аби потрапити на комісію, журналісти мають заздалегідь попереджати апарат міської ради про наміри відвідати комісію. Варто зазначити, що іноді засідання комісії анонсують безпосередньо напередодні їх проведення. Тоді, зважаючи на те, що ЗМІ не завжди мають змогу попередити завчасно про наміри бути присутніми на засідання комісій, у мерії пообіцяли розробити більш ефективний механізм доступу журналістів до засідань.

Проте, цього не було зроблено - 26 травня представник ІМІ зміг потрапити до будівлі міськради лише після особистого телефонного дзвінка директору департаменту Миколаївського міського голови, проте після цього усі обмеження для журналістів у доступі до будівлі ради були зняті.

У період карантину увага ЗМІ Миколаєва була зосереджена на діях влади щодо недопущення поширенню коронавірусного захворювання. За результатами березневого дослідження ІМІ, 23% від загальної кількості новин в онлайн-ЗМІ Миколаєва стосувалися пандемії коронавірусного захворювання COVID-19. 

А тому особливого значення набули засідання міської та обласної комісій з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ і НС). На жаль, з невідомих причин їх засідання не анонсувались, а тому ЗМІ вимушені були шукати власні джерела серед депутатів та посадовців, які б поперджали про засідання або розповідали про прийняті на них рішеннях.

14 травня у своєму Телеграм-каналі головний редактор місцевого видання “НикВести” Олег Деренюга поскаржився на те, що посадовці Миколаївської міської ради відмовляли допустити журналістів видання на засідання комісії з ТЕБ і НС, де розглядали важливі питання життєдіяльності Миколаєва. Після цього журналістів видання таки допустили на захід. 

Чиновники пішли в онлайн

Карантинні реалії змусили миколаївських посадовців опанувати нові методи поширення інформації про власну діяльність, про ситуацію з коронавірусом в регіоні та роботу влади під час карантину. Саме тому, зокрема, міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич запровадив практику проведення щоденного прямого єфіру у соцмережах “Інстаграм” та “Фейсбук”, де коментував ситуацію з коронавірусом у місті та регіоні, звітував про заходи, які вживала влада та відповідав на питання глядачів. Зокрема, Олександр Сєнкевич розповідав про запровадження обмежувальних заходів у місті, купівлю медичного обладнання, необхідного для лікування хворих на COVID-19, можливість зробити швидкий тест на коронавірус тощо. Таким чином мер Миколаєва став топ-спікером  Миколаївської області про коронавірус: у квітні онлайн-ЗМІ Миколаєва цитували Сєнкевича у 5,6% публікацій про COVID-19. Це у чотири рази більше, ніж новин з посиланням на головного санітарного лікаря регіону Володимира Клочко та у п'ять разів більше, ніж цитування голови ОДА Олександра Стадніка та очільниці міського управління охорони здоров‘я Ірини Шамрай. 

Онлайн-інструменти у своїй роботі з жителями регіону та у співпраці з місцевими ЗМІ певний час використовувала Миколаївська ОДА. У період з 17 березня по 23 квітня керівництво облдержадміністрації провело у онлайн-режимі шляхом відеотрансляції у YouTube 7 брифінгів на тему боротьби з поширенням коронавірусного захворювання. Журналісті мали змогу поставити питання, надіславши їх за добу до брифінгу. З одного боку, це непоганий механізм інформування населення про свою діяльність, а з іншого, журналісти були позбавлені поставити уточнюючі запитання, аби отримати від посадовців необхідну інформацію, а посадовці, у свою чергу, користувались цим та уникали відповідей на конкретні запитання або відповідали загальними фразами.

З невідомих причин, після 23 квітня Миколаївська ОДА не провела жодного такого брифінгу.

Ще одним джерелом інформації для журналістіва піл час карантину стала публічна сторінка Миколаївського обласного штабу з ліквідації наслідків НС у соціальній мережі “Фейсбук”, де публікуються рішення обласної комісії з ТЕБ і НС, а також щоденно оновлюється інформація про кількість захворювань на COVID-19 в регіоні, заповненість ліжок інфекційних відділеннях та інша важлива інформація.

Головний лікар Миколаївського обласного центру лікування інфекційних хвороб Світлана Федорова навіть завела власний відеоблог, де починаючи з 25 лютого публікує відеозаписи, розповідаючи про свою роботу, ситуацію з коронавірусом, розповідає про проблеми лікарні та дає поради щодо профілактики лікування. 

Ці джерела інформації під час карантину стали основними для публікацій миколаївських ЗМІ про коронавірусне захворювання.

Обмеження в доступі до інформації

Під час карантину представницею ІМІ в Миколаївській області зафіксовано три випадки порушення посадовцями права журналістів на доступ до публічної інформації.

13 травня повідомлялось, що Миколаївська обласна ради не відповіла на інформаційний запит журналістки видання “Преступности.НЕТ”, що стосувався, зокрема, розміру її заробітної плати.

Журналістка “Преступності.НЕТ” Юлія Акімова повідомила ІМІ, що звернулася з адміністративним позовом до суду через ігнорування головою обласної ради її запиту на інформацію. Проте через деякий час після подання позову, голова облради Вікторія Москаленко все ж таки надала відповідь на запит. Наразі видання очікують на оголошення дати засідання суду, адже обласна рада, хоч і надавши відповідь на запит, все ж порушила норми Закону України “Про доступ до публічної інформації”.

19 травня стало відомо про те, що начальник Управління Служби безпеки України в Миколаївській області Віталій Герсак залишив без задоволення інформаційний запит головреда інформагентства “Українська медіа група” (видання “Преступности.НЕТ”) Анатолія Чубаченка щодо умов проведення ремонту у власному робочому кабінеті. 

Ще один випадок порушення права на доступ зафіксований щодо видання “НикВести”, якому директор обласного комунального підприємства “Миколаївський міжнародний аеропорт” Федора Барни, який відмовився надавати інформацію про власну зарплату.

Журналісти “НикВести” поки не звертались до суду після відмови директора аеропорту. Головний редактор видання Олег Деренюга, коментуючи цю ситуацію, повідомив ІМІ, що наразі журналісти звернулись із запитом на інформацію до аналогічного аеропорту, що працює у сусідньому Херсоні, аби показати читачам, що там аналогічне комунальне підприємство виконує норми закону, навідміну від Миколаївського аеропорту. 

“У випадку, якщо такої відповіді ми не отримаємо, то будемо звертатися до керівного органу - Миколаївської обласної ради та облдержадміністрації, аби вплинути на діяльність директора підприємтсва Федора Барни та порушення ним чинного законодавства. Нам здається, що так ефективніше можна отримати таку інформацію, ніж зараз, напередодні місцевих виборів, починати процес, який може затягнутися невідомо на який період, та витратити власний час і ресурси”, - сказав Олег Деренюга.

У поліції Миколаївської області представниці ІМІ повідомили, що за час карантину ними не було зареєстровано жодного порушення щодо діяльності журналістів. 

Матеріал підготовлено за підтримки правозахисної організації Freedom House в Україні