Приватна ППО в Україні: як працюватиме новий оборонний експеримент і що він означає для бізнесу

В Україні стартував експеримент: бізнес і підприємства критичної інфраструктури можуть створювати власні підрозділи протиповітряної оборони у координації з Повітряними силами ЗСУ. Проєкт покликаний підсилити захист неба, але водночас породжує питання щодо безпеки, вартості та контролю.

Про це повідомив міністр оборони Денис Шмигаль, і підкреслив, що держава вперше відкриває приватному сектору можливість долучатися до системи оборони повітряного простору.

— Вперше держава відкриває для них (підприємств, — прим.) таку можливість і підтримує їхні зусилля, — прокоментував Денис Шмигаль.

За інформацією «NV Бізнес», перелік озброєння, яке зможуть купувати підприємства, не є фіксованим — кожен випадок розглядатиметься командуванням Повітряних сил окремо. До 19 січня 2026 року всі охочі матимуть право формувати власні групи ППО, після чого Міноборони прозвітує про результати та можливі законодавчі зміни.

Фактично держава погоджується залучати приватний капітал до створення оборонних спроможностей, що може перетворитись на розгалужену мережу приватних бригад ППО.

Хто може створювати приватну ППО?

Перевага — у підприємств критичної інфраструктури: енергетика, зв’язок, транспорт, водопостачання та інші стратегічні галузі. Але участь відкрита й для будь-якого бізнесу, що має ресурси та потребує захисту з повітря.

Як працюватиме механізм?

Керівництво підприємства має фінансувати навчання групи ППО та закупівлю оборонних засобів: дронів, зенітного озброєння, техніки спостереження й виявлення, РЕБ та РЕР. Для цього потрібні відповідні дозволи МВС або реєстрація як оборонного постачальника. Закупівлі, погоджені з Повітряними силами, можуть здійснюватися без тендерів — що пришвидшить процес, але підвищує ризики зловживань.

Навчені групи та сертифіковані пілоти дронів отримуватимуть дозволи на спостереження та ураження ворожих цілей у межах конкретної області лише від ПС ЗСУ.

Основні вимоги:

• підприємство не повинно мати зв’язків із Росією;

• бійці — від 21 року, без судимостей і медичних протипоказань;

• отримання статусу «уповноваженого підприємства» від Міноборони;

• формування власної групи ППО з укладанням трудових договорів;

• навчання персоналу за участі ЗСУ;

• закупівля дозволених засобів оборони за власний кошт;

• робота виключно по своїх об’єктах і тільки за командами військових;

• звітність у системі «Дельта» та щомісячні звіти командуванню ПС.

Бізнес уже має досвід оборони з повітря

В Україні вже існують приклади, коли підприємці об’єднували ресурси для посилення місцевих мобільних груп ППО. Зокрема, у Рені бізнесмени зібрали 500 тисяч доларів, придбали 11 автівок і обладнали їх для боротьби з «Шахедами». Крім того, є історії і трагедій: фермер із Херсонщини Олександр Гордієнко загинув, коли збивав росіські дрони, які неодноразово атакували його господарство.

Такі кейси демонструють, що бізнес вже де-факто бере участь у повітряній обороні — й тепер держава прагне взяти цей процес під контроль.

Що думає бізнес?

Переважна більшість компаній утрималась від публічних коментарів з міркувань безпеки. Натомість голова ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник переконаний: експеримент має потенціал. Координація вже відбувається за участі ВЦА, місцевих ППО та регіональних об’єднань роботодавців.

Голова ради Федерації роботодавців України, яка просуває цю ініціативу, Дмитро Олійник вважає, що експеримент уряду матиме позитивний ефект.

— Ідея реальна! Ми нею займаємось вже пів року. Неодноразово обговорювали її з Кабінетом міністрів України та міністром оборони. Разом з Повітряними силами координуємо роботу в цьому напрямі в регіонах. Є ефективні приклади. Обговорювати їх ми не готові, — розповів Дмитро Олійник.

У ПС ЗСУ відмовились від офіційних коментарів. В одному з регіональних підрозділів повідомили, що «ініціатива викликає скепсис». Мовляв, «приватні ППО можуть накоїти біди». Отже, в ПС ЗСУ поки не дуже вірять у «слухняність» приватних оборонців.

У Повітряних силах офіційних коментарів не дали, але у регіональних підрозділах визнають, що до ідеї ставляться з насторогою: приватні ППО можуть створити додаткові ризики.

Керівництво Одеського припортового заводу також висловлює занепокоєння: будь-яка помилка на об’єкті підвищеної небезпеки може спричинити катастрофічні наслідки.

Скільки це коштує?

За оцінками CEO Kvertus Ярослава Філімонова, створення приватної ППО обійдеться у 4–5 мільйонів гривень залежно від масштабу об’єкта. Найдорожче й найскладніше — навчання персоналу. Також техніку РЕБ потрібно регулярно оновлювати, щонайменше раз на три місяці.

— Працівникам підприємств критичної інфраструктури користуватися ними може бути занадто складно, — вважає Ярослав Філімонов.

Попит з боку бізнесу вже високий, але виробники наголошують: успіх експерименту залежатиме від чіткої взаємодії приватних груп із Повітряними силами та суворої дисципліни.

Якщо всі учасники процесу дотримаються правил, приватна ППО може суттєво посилити оборону українського неба.

Нагадаємо, що раніше Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка дозволяє використання приватних літаків у системі протиповітряної оборони.