Петиції про вето: які звернення залишились без реакції Зеленського

До президента Володимира Зеленського через петиції на сайті ОПУ звернулися 163 рази з вимогою ветувати закони. Лише сім із них набрали необхідні 25 тисяч підписів, проте глава держави відповів тільки на чотири.

Про це повідомляє ініціатива «Голка» з посиланням на дослідження, проведене спільно з Центром розвитку інновацій.

Зазначається, що часи Петра Порошенка таких петицій було лише 74. Крім того, під час попереднього скликання парламенту жодна подібна ініціатива не досягла необхідного порогу підтримки.

Серед проігнорованих петицій про ветування:

• законопроєкт №5455 щодо містобудівної реформи, авторства очільниці партії «Слуга народу» Олени Шуляк;
• закон №4201 «Про обчислення часу», поданий головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком;
• закон №12089 про зміни до Цивільного кодексу щодо добросовісного набувача, запропонований депутатом Ігорем Фірсом.

Активісти зазначають, що частина законів, які стосувалися ці петиції, зрештою так і залишилися не підписаними. Вони переконані, що громадський тиск мав певний результат.

Окрему увагу «Голка» звернула на випадок із петицією Мішеля Терещенка, що закликав ветувати проєкт про «обнулення» відповідальності за незаконну забудову лісів та узбережжя. Попри підтримку і суспільний резонанс, цю ініціативу проігнорували, тоді як петиція з протилежною вимогою — підписати закон, не змогла набрати необхідну кількість голосів навіть із залученням масштабної рекламної кампанії.

— У часи війни, коли немає виборів, важливо, щоб західні партнери бачили, що у нас діють інструменти цифрової демократії. Президент не може на одні петиції відповідати, а інші ігнорувати, створюючи теплу ванну для Шуляк чи Стефанчука. Але маємо відзначити, що ці закони так і залишилися непідписаними. Тобто громадяни все одно домоглися результату і є випадки, коли петиції спрацьовують. А щодо петиції нащадка роду Терещенків — Мішеля Терещенка, який вимагав ветувати скандальний проєкт щодо обнулення претензій до дерибанників лісів та узбереж, то президент її, на жаль, проігнорував. Лобізм недоброчесного бізнесу тут виявився в рази сильнішим і це при тому, що їхня петиція з вимогою підписати закон не набрала 25 тисяч голосів попри масштабну інформаційну кампанію із залученням реклами, — зазначила голова громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів.

Катерина Іванченко, директорка Центру розвитку інновацій, підкреслила, що українці навчилися ефективно використовувати механізм петицій, зокрема, у резонансних ситуаціях. За її словами, подекуди 25 тисяч голосів збираються менш ніж за добу. 

— Вони здатні мобілізуватися і зібрати необхідні 25 тисяч голосів, коли тема дійсно резонансна, упродовж доби. Так було з петицією Олександра Ябчанки щодо ветування закону, який відновлював декларування лише частково. Так сталося і з петицією щодо ветування містобудівної «реформи». Але ці дві теми були на слуху. За законом строки на вето обмежені і становлять 15 календарних днів. У відповідних Положеннях йдеться, що треба 2 робочих дні на оприлюднення петицій і 3 робочі дні, аби петицію, яка набрала 25 тисяч голосів передали на розгляд. Тобто сам процедурний момент може забрати до 10 календарних днів. І ми вже бачимо, що у деяких випадках петиції щодо вето громадяни подають завчасно — до того, як парламент проголосує, — додала Катерини Іванченко.

«Голка» звернулася до офісу президента, аби в ОПУ невідкладно змінили положення, які впливають на терміни публікації та розгляду петицій щодо вето.

Нагадаємо, що Президент України Володимир Зеленський наклав вето на закон, який зберігає обмеження щодо електронного декларування.