Україна-НАТО і нова архітектура безпеки

Саміт НАТО в Анкарі став ще одним свідченням того, що російська агресія - ключовий виклик міжнародній безпеці, а підтримка України — стратегічний пріоритет союзників. Посилення оборонної співпраці, розвиток українського оборонно-промислового комплексу, нові можливості для зміцнення протиповітряної оборони, довгострокові безпекові зобов’язання — це інвестиції як в Україну, так і майбутнє всієї Європи.

Найважливіший підсумок саміту полягає не лише в ухвалених рішеннях. Серед таких - «Декларація саміту НАТО в Анкарі», надрукована на сайті альянсу українською мовою. Так, у п. 4, повністю присвяченому Україні, сказано наступне: «Україна сприяє трансатлантичній безпеці, і держави–члени Альянсу єдині у своїй непохитній підтримці України, яка захищає свою свободу, суверенітет і територіальну цілісність. Європейські держави–члени Альянсу і Канада нині фінансують переважну більшість безпекової допомоги Україні за рахунок двосторонніх і багатосторонніх бюджетів. Держави–члени Альянсу підкреслюють, що така допомога повинна бути справедливою, передбачуваною і сталою у довгостроковій перспективі. У 2026 році держави–члени Альянсу зобов’язуються виділити 70 мільярдів євро для забезпечення України військовою технікою і організацію допомоги та навчання, а також підтверджують суверенні зобов’язання забезпечити щонайменше аналогічний рівень допомоги у 2027 році. З цією метою ми вітаємо рішення Європейського союзу про виділення Україні багаторічного фінансування у рамках Позики на підтримку України».

Отже, головний висновок саміту — у визнанні України рівноправним учасником формування нової архітектури безпеки формату 3.0. Наш бойовий досвід, незламність українського війська, стійкість суспільства й технологічні рішення вже стали частиною сучасної оборонної доктрини вільного світу. Тому треба рухатися треба далі, «реагувати на стратегічне суперництво, повсюдну нестабільність, гібридні загрози і періодичні потрясіння, що визначають ширше безпекове середовище».

Сьогодні Україна бореться не тільки за свою землю. Ми захищаємо право народів жити без диктату імперій, право держав самостійно визначати власне майбутнє, право людини бути вільною. Саме тому наш шлях до НАТО — це не дипломатичний жест чи політичний компроміс. Це - закономірне визнання внеску України у захист європейської цивілізації. Дорога до членства може бути непростою, але вона вже стала незворотною.

Україна говорить мовою свободи, мислить категоріями відповідальності. Наш народ доводить, що ми - невід’ємна частина європейської та євроатлантичної спільноти. Безперечно, що сильна українська держава - це сильна українська армія, а також українська мова, яка стала серед офіційних мов НАТО. Саме на цих трьох опорах стоятиме наша Перемога і майбутнє незалежної України.