ТОП-7 поширених питань про заповіт

Заповіт — тема чутлива, і природно, що сам процес часто викликає запитання. Тому зібрали ключові питання та даємо на них чіткі юридичні відповіді.

1. Чи обов’язково розподіляти в заповіті все майно, яке належить заповідачу?

Відповідь. Заповідач має право заповісти як усе своє майно, так і визначену його частину (наприклад, лише автомобіль, земельну ділянку або банківський вклад). У заповіті можна зазначити: «заповідаю все своє майно, яким буду володіти на час настання смерті», та визначити частки спадкоємців: «у рівних частках між Володимиром, Галиною та Василем». Також допускається адресний розподіл, коли кожному спадкоємцю передається окремий вид майна (автомобіль — Володимиру, квартира — Галині, земельний пай — Василю).

Відповідно до пп. 1.5 п.1 глави 3 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, нотаріус не вимагає від заповідача документів, які підтверджують право власності на майно, що заповідається.

2. Чи може заповіт бути складений лише на родичів?

Відповідь. Стаття 1235 Цивільного кодексу України (ЦК України) передбачає право заповідача призначити спадкоємцями будь-яких фізичних осіб, незалежно від родинних зв’язків, а також інших учасників цивільних відносин. Майно можна заповідати і юридичній особі, і ще ненародженій дитині, яка зможе успадкувати його після народження.

3. Якщо складено заповіт на мою користь, чи потрібно мені звертатися до нотаріуса?

Відповідь. Так. Стаття 1270 ЦК України визначає шестимісячний строк для прийняття спадщини з дня її відкриття. Наявність заповіту не звільняє спадкоємця від необхідності подати заяву про прийняття спадщини або заяву про відмову від неї. Заповіт не створює «автоматичного» права без дотримання процедури.

4. Якщо заповіт складено на мене, чи стану я одноосібним власником усього майна?

Відповідь. У разі наявності осіб, які мають право на обов’язкову частку, заповідач не може позбавити їх спадкування. Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) і непрацездатні батьки спадкують половину частки, яка належала б їм за законом.

5. Чи переходить до спадкоємця лише майно без обов’язків померлого?

Відповідь. Згідно зі статтею 1236 ЦК України, якщо у заповіті розподілено лише права, спадкоємці отримують і відповідну частину обов’язків пропорційно до набутого майна. Це стосується, наприклад, боргових зобов’язань — кредитів чи інших боргів.

Стаття 1240 ЦК України дає можливість заповідачу покласти на спадкоємця додаткові обов’язки:

– дії немайнового характеру (догляд за домашніми тваринами померлого);

– розпорядження особистими паперами;

– визначення місця та форми поховання;

– дії для досягнення суспільно корисної мети.

6. Якщо дядько склав заповіт на мою користь, чи гарантовано я отримаю все майно?

Відповідь. Стаття 1254 ЦК України передбачає право заповідача у будь-який час скасувати чи змінити заповіт без повідомлення осіб, зазначених у раніше складених документах. Заповідач може скласти новий заповіт, який скасовує попередній повністю або частково. Кожен новий заповіт автоматично нівелює чинність попереднього і не відновлює більш давніх редакцій. Зміни до заповіту мають вноситись у порядку, встановленому законом — усні прохання чи домовленості юридичної сили не мають.

7. Якщо я в лікарні і хочу посвідчити заповіт, чи потрібно викликати нотаріуса?

Відповідь. Не завжди. Стаття 1252 ЦК України надає право посвідчувати заповіти головному лікарю, його заступнику з медичної частини, черговому лікарю, начальнику госпіталю, директорові чи головному лікарю будинку для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю. Такий заповіт підлягає державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.