Нарис на узгоджений План доброчесності

Улітку 2025 р. на розгляд депутатів Миколаївської міської ради потрапив розроблений Департаментом внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради (далі Департамент ВФК) План доброчесності Миколаївської міської ради 2025-2027р. (далі План). Розробка та просування цього документу викликала тоді неабиякі питання з боку як депутатського корпусу так і громадськості.

Врешті решт проєкт Плану потрапив на розгляд Експертно-громадської ради Миколаївського міськвиконкому (ділі ЕГР) . Громадські експерти, проаналізувавши проект Плану висунули доволі вагомі і слушні зауваження до Плану та рекомендували доопрацювати документ.

На минулому тижні міськвиконком, Департамент ВФК оприлюднив інформацію, що План пройшов узгодження з громадськістю, доопрацьований та готовий до винесення на сесію.

На адресу ЕГР надійшла відповідь від Департаменту ВФК від 20.02.2026 (майже через 4 місяці! від надання офіційних зауважень до МВК) з переліком «доопрацьованих» зауважень.

На жаль, переважна більшість зауважень ЕГР не була врахована!

Департамент лише вдався до словесної еквілібристики «старих» ризиків і в деяких випадках підняв їх рівень з середнього на високий. Визначення корупційних ризиків в сферах благоустрій, соціальний захист і підтримку ветеранів, інвалідів війни та ВПО проігноровано.

Достатньо порівняти відповідь Департаменту ВФК на зауваження ЕГР самими зауваженнями і все стане зрозуміло.

Основний перелік їх залишився тим самим. В такому випадку розробнику варто в рамках його діяльності почитати ще і діюче законодавство України.

Наприклад чого вартий ідентифікований ризик №47 «доопрацьованого» варіанту «Можливість недоцільного створення юридичних осіб комунальної власності Миколаївської міської територіальної громади (далі – комунальні підприємства) для виведення та розподілу коштів місцевого бюджету». Розробник мабуть не знає, що вже більше року (з лютого 2025р) існує заборона на створення комунальних підприємств, а в серпні 2025 канув в лету Господарчий кодекс України – підстава для створення КП.

Або.

Захід для усунення мінімізації ризику №70 «Забезпечення систематичного проведення внутрішнього аудиту процесів підготовки та планування закупівель, а також проведення закупівель, укладання договорів та контролю виконання договірних зобов'язань» чомусь покладений на департамент ВФК, Департамент економічного розвитку, та ще кілька виконавчих органів та їх керівників. Така норма по перше вже сама по собі є корупціогенним чинником: на якій законодавчий підставі Департамент ВФК та інші мають контрольні функції над діяльністю інших виконавчих органів, що називається по горизонталі? Це є однозначно перевищення повноважень – читайте ст 19 Конституції України «в межах та в спосіб» .

Зовсім не прийняті до уваги і відсутні в заходах мінімізації корупційних ризиків впровадження таких функцій як внутрішній контроль та внутрішній аудит (ВК-ВА). Таке враження що розробник не зовсім розуміє логіку та логістику цих норм а також не знає що запровадження системи внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту є не тільки викликом сьогодення а й вимогою національного законодавства (ст.26 БКУ, Розпорядження КМУ від 28 березня 2025р. № 300-р «План заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2024 року» (пункти 68-74).

Варто почитати також національне законодавство по ДВФК (державний внутрішній фінансовий контроль) та з’ясувати нарешті поняття, функції та логістику внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту. Ст.26 БКУ «Розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують функціонування внутрішнього контролю і здійснення внутрішнього аудиту у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів».

Як резюме.

В Плані є ідентифікований корупційний ризик під № 58 «Можливість включення корупціогенних факторів до проєктів актів ОМС». Забавно це читати це від розробника Плану з тієї позиції, що саме підґрунтя функціонування Департаменту ВФК, який ще й займається (або повинен) запобіганням корупції, вже містить неабияку кількість корупціогенних чинників. Достатньо подивитись Положення про Департамент ВФК та його відділи (основні завдання, повноваження, права).

В Плані згадується про тісну співпрацю з Антикорупційною ініціативою Європейського Союзу в Україні (EUACI) у партнерстві з Програмою розвитку ООН в Україні (UNDP) . Питання до представників цієї ініціативи: яким чином ви не помітили наявність в корупціогенних чинників в Антикорупційному департаменті? А може погодились?

Може в цьому причина такого важкого проходження Плану? Тому що за упорного намагання розробника залишити стільки недоліків прийняття цього Плану більш нагадує профанацію, і навряд стане зброєю запобігання корупційних правопорушень в діяльності ММР.