Держава готова профінансувати водогін до Єланця, але громаді потрібно знайти ₴1,5 млн на проєкт

Держава готова профінансувати водогін до Єланця. Фото з Facebook

У Миколаївській області можуть відновити роботу над будівництвом водогону до селища Єланець. Держава вже передбачила понад 237 мільйонів гривень на будівництво магістрального водогону, однак для підведення води безпосередньо до мешканців Єланця громаді необхідно виготовити проєктно-кошторисну документацію та передбачити на це близько 1,5 мільйона гривень.

Про це йшлося під час спільного засідання депутатських комісій Миколаївської обласної ради 26 серпня, пишуть «МикВісті».

Із депутатським зверненням щодо будівництва водогону до Єланця виступила депутатка облради Тетяна Демченко. За її словами, вона направила звернення ще в середині квітня, однак питання досі залишається невирішеним.

Реклама

Вона зазначила, що водопостачання у Єланці відсутнє з 2005 року. За її словами, частина мешканців користується свердловинами, однак не всі можуть дозволити собі їх облаштувати через високу вартість буріння.

Крім того, за словами депутатки, підземні води в районі поступово виснажуються. Вона закликала обласну раду допомогти зрушити питання з місця та провести виїзне засідання комісій у Єланці, щоб почути позицію місцевих жителів та представників громади.

— Якби було виїздне засідання комісій, люди сказали б потрібна вода в Єланці чи не потрібна. Тому що ще раз повторюсь, що пораховано і один кубометр води буде коштувати в межах 40 гривень, — зазначила Тетяна Демченко.

Начальниця регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області Наталія Жадан підтвердила, що державне фінансування на будівництво водогону передбачене. Йдеться про 237, 4 мільйонів гривень за програмою стійкості.

Водночас цей проєкт розробляли раніше, тому його необхідно актуалізувати та отримати новий експертний висновок.

— Ми підтримуємо цей проект в зв'язку з тим, що баланс самих підземних вод і поверхневих він вичерпаний. Ми бачимо, що в нас постійне маловоддя. Ми бачимо, що в зв'язку з підривом Каховської ГЕС впав дебіт самих ґрунтових і підземних вод. І тому ми на сьогоднішній день розвиваємо політику, щоб це було контрольовано, — зазначив Наталія Жадан.

За словами Наталії Жадан, загальний задум передбачає подачу води із Софіївського водосховища. Перший етап реалізації проєкту стосується Софіївки, де вже визначили підрядника. На нього цього року передбачили 25 мільйонів гривень, а загальна кошторисна вартість робіт у Софіївці становить близько 56 мільйонів гривень.

Після цього воду планують подавати далі — зокрема, до Єланецької громади. У перспективі до водогону зможуть приєднатися також 14 інших населених пунктів.

— Ми пропонуємо за кошти регіонального офісу відкоригувати цей проект, який є, перерахувати, щоб проект був діючим, отримати новий експертний висновок для того, щоб держава змогла в подальшому виділити кошти, — додала Наталії Жадан.

Однак за умовами проєкту для Єланця необхідно буде облаштувати внутрішні мережі. За попередніми розрахунками, на виготовлення документації необхідно близько 1,5 мільйонів гривень. Регіональний офіс водних ресурсів звертався до громади із запитом щодо готовності забезпечити внутрішню розводку водогону. У відповідь громада назвала потребу в близько 50 мільйонів гривень на внутрішні мережі однак не підтвердила готовність до фінансування ні самих робіт ні виготовлення проєкту.

— 50 мільйонів гривень, ми розуміємо, це дуже великі кошти, їх зараз важко знайти, але можна починати з самого початкового хоча б розробити проект на початкову мережу, спробувати завести цю воду до населеного пункта, а потім вже продовжувати, — зазначила Наталії Жадан.

Під час обговорення депутати звернули увагу, що селищна рада планує спрямувати близько 10 мільйонів гривень на співфінансування ремонту двох обласних доріг. Заступник голови Вознесенської районної військової адміністрації Іван Білоколь зазначив, що громада могла б переглянути розподіл цих коштів і частину спрямувати на проєкт водопостачання.

— Депутати можуть менше виділить на дороги, якщо це буде спільне рішення депутатів і частку перенаправить на проєктну документацію. Тому що, якщо є державні кошти, їх втрачати я не бачу сенсу, — зазначив Іван Білополь.

Учасники засідання наголосили, що держава готова профінансувати саме будівництво магістрального водогону, а від громади на цьому етапі необхідні кошти на проєктування внутрішньої мережі.

Окремо під час засідання виникло питання щодо земельних ділянок, через які має проходити водогін. Депутати заявили, що на частині цих ділянок були надані дозволи на будівництво двох автозаправних станцій. За словами представників водного офісу, під час обстеження з'ясувалося, що земельні ділянки накладаються на територію, передбачену проєктом водогону.

У зв'язку з цим комісії вирішили запросити в Єланецької селищної ради документи, на підставі яких на цих ділянках погодили будівництво АЗС.

За результатами засідання члени комісії підтримали кілька пропозицій. Зокрема, вони рекомендували Єланецькій селищній раді переглянути розподіл бюджету та передбачити близько 1,5 мільйонів гривень на виготовлення проєктно-кошторисної документації для внутрішніх мереж водогону.

Крім того, обласна рада запросить документи щодо дозволів на будівництво двох АЗС на земельних ділянках, передбачених для водогону.

За пропозиції проголосували члени комісій. Рішення підтримали.

Нагадаємо, що у 2023 році у змінах до державного бюджету врахували виділення коштів на програму щодо забезпечення питною водою жителів населених пунктів в Єланецькій громаді Миколаївщини.

Нагадаємо, у травні 2026 року голові Єланецької селищної ради Вознесенського району на Миколаївщині повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем під час реалізації проєкту зі встановлення водонапірної башти.

Перед тим, у квітні 2026 року, стало відомо, що екологічна комісія Миколаївської облради знову збиралася виїхати до Єланецької громади — цього разу через безхазяйні криниці, міст та засмічену річку. Тоді ж нагадали, що ще в березні 2026-го комісія вже інспектувала стан мосту через річку Громоклія у селі Возсіятському та греблі, і стан мосту назвали критичним. З'ясувалося, що ні міст, ні криниці у громаді ні на чиєму балансі не перебувають.