Відбудова чи лише документи: як у Миколаєві витратять 150 млн грн Світового банку

Наслідки обстрілу Миколаєва 25 травня. Фото: «МикВісті»

Що ми уявляємо, коли чуємо, що Миколаїв отримав 150 мільйонів гривень на відбудову житлових будинків?

Будівельні крани, робітників у касках, бетонозмішувачі та відновлені квартири.

Але реальність інша — ці гроші підуть не на відновлення будинків, а на створення проєктно-кошторисної документації. Це сотні, а може й тисячі, сторінок креслень, таблиць, погоджень та експертиз. Інакше кажучи, на папір. Дуже вартісний папір.

Реклама

Той випадок, коли на зміну Великому будівництву приходить Велике проєктування.

Причому, якщо вартість проєктування в Україні — це зазвичай 10-15% від загальної вартості будівництва, то для реалізації цих проєктів необхідно залучити один або навіть півтора мільярда гривень. 

І це у період, коли державний бюджет недофінансований та до кінця поточного року за оцінками уряду Збройним Силам не вистачає близько 300 мільярдів гривень.

«МикВісті» розбиралися, чи вдасться чиновникам Миколаєва ефективно використати 150 мільйонів гривень від Світового банку на відновлення житла за проєктом «HOPE» та які будинки увійшли до переліку.

Миколаївці чекають та вірять у відбудову

Один з житлових будинків, який потрапив до проєкту «HOPE», стоїть напівзруйнований на вулиці Адміральській. Раніше «МикВісті» вже писали, що його мешканці вже третій рік не можуть повернутися до власних квартир, після того, як у липні 2023 році в нього влучила російська ракета.

Ще на початку війни в будинку на Адміральській майже ніхто не жив, адже по сусідству з ними був зруйнований авіаударом готель «Інгул» і мешканці переживали щодо можливих повторних ударів.

Сьогодні частково люди проживають за кордоном, хтось — в інших областях України або винаймає житло в Миколаєві. Проте мешканці досі впевнені, що житло відновлять і вони зможуть повернутися до власних осель, — розповів нам Віктор Загоруй, мешканець зруйнованої багатоповерхівки на Адміральській.

«Ніхто з нас не хоче компенсацій, ми хочемо жити саме у цьому будинку. Усі чекають і вірять у відбудову», — сказав він.

Зараз напівзруйнована будівля стоїть законсервована та огороджена парканом. Там перекрили дах, щоб захистити від дощів та подальшої руйнації.

Мешканець зруйнованої багатоповерхівки на Адміральській Віктор Загоруй показує наслідки прильоту, фото «МикВісті»

«Велике проєктування» та «вражаюча сума» 

Проєкт Світового банку, до якого відібрали 54 миколаївські будинки називається «HOPE (Надія, — прим.): Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей».

Усі ці багатоповерхівки постраждали від обстрілів за останні роки війни. 

Постанова Кабінету Міністрів, за яким Миколаїв отримав донорські кошти, передбачає, що витрачати 150 мільйонів гривень можна дійсно лише на проєктування. Тобто місто не має юридичної можливості витратити частину цих коштів на поточний або навіть капітальний ремонт якогось з цих будинків: лише креслення, кошториси та документація. 

Поки жоден тендер на розробку проєктів не оголосили, повідомили у Департаменті житлово-комунального господарства у відповідь на інформаційний запит «МикВісті». Зараз триває підготовка документів для відбору спеціалістів та організацій, які будуть розробляти ці проєкти.

При цьому «класичних» тендерів у системі ProZorro не буде. Переможців визначать за правилами Світового банку, а лише потім оголосять у розділі «Новини», повідомили у ДЖКГ Миколаєва.

Розробити проєкти відбудови усіх 54 будинків мають менш ніж за рік — до квітня 2026 року.

Ми звернулися до заступника Миколаївського міського голови Сергія Коренєва, який відповідає за відбудову міста, із запитаннями про те, хто та яким чином контролює цей процес. За останні роки це найбільша сума, яка колись витрачалась у місті на проєктувальні роботи.

За словами віцемера, планується відновлення усієї інфраструктури дворів на навколишньої території, а не лише самих будівель.

«Це не тільки на проєктування будинків, а й всієї житлової інфраструктури. Тому виділена сума вражає. Але це не значить, що усю її витратять, оскільки процедури закупівель будуть відстежувати Світовий банк і група управління проєктами», — пояснив Сергій Коренєв.

Мер Олександр Сєнкевич, відповідаючи «МикВісті» висловив певний сумнів, чи взагалі у Миколаєві є необхідна кількість проєктувальників, яка встигне розробити стільки документації.

«Це не просто якісь там організації вийшли з підвалу і вирішили працювати над проєктом. Там ще будуть додаткові критерії, тому що вибір переможців буде на майданчику Світового банку. Це ще інша проблема. Тому що проблема не в тому, щоб зробити цей проєкт, а навіть у тому, чи є такі проєктувальники, які зможуть встигнути це. І це велика проблема для нас. Ми дуже сподіваємося, що вони це розуміють», — сказав Олександр Сєнкевич.

Будівельники почали зносити будинок на Пограничній, 43 у Миколаєві, вересень 2024 року, фото: «МикВісті»

Привіт! Я — Юлія Бойченко, авторка цього матеріалу.

Дякую за увагу до наших текстів — це важливо для команди МикВісті.

Ми регулярно публікуємо глибокі матеріали для тих, хто хоче розібратися в темі та дійти до суті.

Маємо десятки прикладів, коли наша журналістика разом із читачами впливала на ситуацію і змінювала її.

Долучайтеся до Клубу читачів МикВісті — підтримайте незалежну журналістику, яка має значення.

Приєднатись до Клубу МикВісті

Ризики, якщо відбудова не почнеться вчасно

Після завершення розробки проєктів та проведення експертиз, теоретично має початися саме процес відбудови.

Але насправді залишається відкритим питання, чи отримає Миколаїв фінансування на будівництво та реалізацію даних проєктів.

Якщо взяти середній показник, коли вартість проєктів складає 10-15% від вартості будівництва, то на відбудову півсотні багатоповерхівок та території навколо них потрібно щонайменше 1 мільярд гривень.

Тут постає ще одне важливе питання — чи встигне місто знайти таку суму до того часу, як розроблена проєктна документація втратить актуальність?  

Загалом, українське законодавство прямо не встановлює конкретного терміну актуальності будь-якого розробленого проєкту. Але у практиці існує правило: якщо проєктно-кошторисну документацію не реалізували протягом трьох років після її затвердження, то перед початком реалізації потрібно зробити коригування. ​​Таке положення міститься в державному стандарті України «Правила визначення вартості будівництва». Це пов’язано насамперед зі змінами цін на будівництво та можливими змінами в будівельних нормах.

Зруйнований будинок на Пограничній, 43 у Миколаєві, вересень 2024 року, фото: «МикВісті»

Тобто, якщо мерія, дає завдання на коригування проєкту, підрядник має перевірити чинність будівельних норм і актуалізувати кошторис. А після — проєкт має знову пройти експертизу.

Заступник мера Сергій Коренєв вже зараз каже, що відбудовувати усі будинки до 2027 року наразі не планується.

«Це не значить, що усе буде збудовано у 2027 році. Це значить, що стільки то людино-годин буде передбачено, стільки то ми будемо очікувати від наших підрядників. На це все і розрахований проєкт HOPE, й на це розраховує Світовий Банк», — сказав Сергій Коренєв.

Які будинки обіцяють відновити?

Насправді проєктування відбуватиметься не побудинково, а кластерами. До кожного з 21 кластеру увійшло від 2 до 5 багатоповерхових будинків, які зазнали руйнації.

«Це багато будинків разом в одному кластері, це благоустрій з фактичною зміною простору, де будуть проживати люди», — пояснив Сергій Коренєв.

Ми намагались отримати перелік цих будинків у Департаменті житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради й направили відповідний інформаційний запит. 

У відповідь посадовці ДЖКГ повідомили нам, що цей перелік є секретним та не підлягає публікації, не пославшись на жодну норму українського законодавства.

«З метою дотримання вимог безпеки, адреси відповідних об’єктів не підлягають розповсюдженню у відкритому доступі, зокрема в мережі Інтернет», — йдеться в офіційній відповіді.

Відповідь Департамента житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради на інформаційний запит «МикВісті»

Відповідь Департамента житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради на інформаційний запит «МикВісті»

Проте на такий самий запит, але вже до Міністерства розвитку громад і територій України, «МикВісті» надали повний перелік кластерів та будинків.

Редакція не бачить необхідности публікувати список з адресами, оскільки це може збентежити мешканців цих будинків та порушити їх відчуття безпеки, тому ми згрупували їх за районами.

Загалом 54 будинки розподілили за районами міста наступним чином:

• Центральний район: 11 кластерів, до яких увійшло 26 будинків;
• Заводський район: 3 кластери, до яких увійшло 9 будинків
• Інгульський район: 4 кластери, до яких увійшло 12 будинків;
• Корабельний район: 3 кластери, до яких увійшло 7 будинків.

Будинок у Заводському районі Миколаєва, який потрапив до проєкту HOPE, вересень 2025 року, фото «МикВісті»

Питання з виділенням 150 мільйонів гривень для розробки проєктів відновлення 54 будинків у Миколаєві фактично вже вирішене. Можна казати, що місту пощастило потрапити до п'ятірки громад, які увійшли до проєкту «HOPE» за фінансування Світового банку. Адже, вірогідно, цей процес міг би розтягнутися на роки за умови виділення коштів з міського бюджету.

Однак ефективність використання цих коштів можна буде побачити лише після того, як 54 проєкти будуть розроблені й настане час втілювати їх у життя. Чи вдасться місту знайти до того часу кошти на такого масштабу відновлення? До прикладу, відновлення одного житлового будинку у Корабельному районі потрібно понад 13 мільйонів гривень. А якщо ми говоримо про 54 таких будинки, то сума може сягати понад 1 мільярд гривень.

Ця цифра, звичайно, не відображає точний розрахунок, але принаймні дає розуміння, яку орієнтовну суму коштів ще треба залучити, щоб миколаївці реально побачили у своїх дворах будівельні крани, робітників у касках та бетонозмішувачі, а не лише креслення, ілюстрації, слайди та кошториси їх «прекрасних будинків майбутнього».

Юлія Бойченко, «МикВісті»