Українська інтелігенція підтримала Креміня і закликала не послаблювати інституцію мовного омбудсмена

Письменники, науковці, громадські діячі закликали владу не послаблювати інституцію мовного омбудсмена та підтримати повторне призначення Тараса Креміня. Вони переконані, що в умовах війни зміна керівника інституції, яка ефективно працює, є недоцільною і небезпечною для країни.

Про це йшла мова під час пресконференції 27 червня, пише «МикВісті».

Дипломат і громадський діяч Валерій Чалий наголосив, що питання мови — це питання національної безпеки.

Реклама

— Харків, який через 10 років заговорив українською — він не зможе бути окупованим. Питання закрите. Це відповідь Путину та ворогам: «Там, де є українська мова, там не буде жодних шансів їм закріпитися», — зазначив Валерій Чалий.

Він також поставив під сумнів доцільність кадрових змін у мовній інституції в умовах повномасштабної війни.

— Я особисто та Центр не виступаємо за якесь прізвище. Але, якщо Тарас Кремінь працює і створив достатньо дієву інституцію, з нормальною комунікацією та координацією, то чому зараз потрібно міняти? Коли Президента, парламент не змінюємо, а таку посаду ми чомусь вирішили, що треба змінювати в цей складний момент для країни, — переконаний Валерій Чалий.

Чалий також повідомив, що народний депутат Микола Княжицький планує внести до парламенту ініціативу, яка захищатиме функціонування інституції мовного омбудсмена в умовах війни.

— Не впевнений, що нас почують та зроблять правильно, але впевнений, що ми правильно робимо, що не мовчимо в цій ситуації. Ми правильно робимо, що піднімаємо це питання, адже воно не політичне, не бізнесове, це — питання виживання нації, — зазначив Валерій Чалий.

Президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Квіт наголосив, що без української мови немає майбутнього, а наразі мову треба захищати.

— Якщо Тарас Кремінь добре працює, якщо це інститут уповноваженого із захисту прав державної мови — працює, якщо цей уповноважений має суб'єктність, сміливість реагувати на все, що треба реагувати, то дійсно українську мову треба захищати в українській державі, — переконаний Сергій Квіт. 

Квіт також наголосив, що зараз не час вводити інституцію у стан стресу.

—Те, що добре працює — нехай працює. Ми маємо це підтримувати, — впевнений він.

Його підтримав публіцист, перекладач, філософ Вахтанг Кебуладзе. Він додав, що в умовах війни особливо важливо не руйнувати інституції, які виконують свої функції.

— Має бути такий принцип: якщо якийсь інститут працює, то він має працювати і далі. Якщо є конституційні способи продовжити існування цієї інституції, то не треба заважати. А тут, як я розумію, немає проблем — можна подати цю кандидатуру на другий термін. Треба підтримати інституцію, яка працює успішно. Не всі інституції, на жаль, в нас працюють успішно, — сказав Вахтанг Кебуладзе.

В свою чергу, письменник Брат Капранов звернув увагу на мовну ідентичність, як елемент сучасної геополітики. 

— Як ви відрізнити, коли з Німеччини переїхали у Францію? Шлагбаумів немає, кордонів немає, але є меню, прапор на сільраді, є радіо, яке транслюється місцевою мовою. Сьогодні мова відіграє роль кордону. Це питання державної безпеки, і кожне російське слово — це куля в українську незалежність і куля в кожного з нас з вами, — сказав Брат Капранов. 

Він також підкреслив необхідність існування дієвої правозахисної мовної інституції.

—  Мовний омбудсмен — це законний механізм і людина, яка цей механізм застосовує. Щоб українцям не доводилось пояснювати жестами кожній продавщиці, яка не дотримується мовного законодавства. Для цього потрібен сильний, дієвий мовний омбудсмен, — сказав Брат Капранов. 

Завідувака кафедри україністики Римського університету «Sapienza» Оксана Пахльовська акцентувала на системному підході й прозорості критеріїв добору мовного омбудсмена.   

— Людина, яка працювала п’ять років, має величезний досвід і презентує свою програму. Якщо говорити про альтернативні кандидатури — то де їхні програми? Ми чомусь говоримо, що якийсь політик висунув якогось персонажа. Ми його не знаємо, впізнаємо його за якимись абсолютно абсурдними маркерами. На сьогоднішньому етапі ми бачимо якусь «трускавецьку школу», абсолютну відсутність понять професійності, критеріїв, і є чисто популістичний та абсолютно фальшивий підхід до питань, — розповіла Оксана Пахльовська.

Пахльовська також висловила тривогу через можливі приховані політичні мотиви.

— Існує такий жарт, що зняття Креміня з посади входить у таємний пакет домовленостей з Москвою. Я не знаю, чи це так, але я хочу, щоб влада була зобов’язана відповісти нам на це запитання. Це неприпустима ситуація, коли є таке грубе політичне втручання — свавільне, позірно-бюрократичне, адміністративне — до питань, які мають колосальну вагу для життя всієї нації, — зазначила Оксана Пахльовська.  

За її словами, в Україні відбувається руйнація фахових шкіл та інституцій.

— Ми не захищаємо якусь постать — ми повинні мати право захищати концептуальну програму. Мати змогу бачити концепцію, яку з собою несе омбудсмен, і обговорювати саме це. А будь-яка альтернатива в умовах війни і те, що ми сьогодні маємо — це політичний водевіль і достатньо непристойний, — переконана Оксана Пахльовська.

Пахльовська закликала громадянське суспільство не дозволити політикам відбирати в української культури інституційний вимір. За її словами треба думати про нові функції інституції, а мовний омбудсмен має бути оточений експертними комісії, які в умовах війни будуть займатися окремими новими напрямками. 

У завершальному слові Валерій Чалий підкреслив, що остаточне рішення нині залежить від Президента, і закликав Міністерство культури якнайшвидше внести кандидатуру Тараса Креміня.

— Не дайте ворогу зараз грати з цим питанням. Закрийте його швидким рішенням — для продовження роботи інституції, для захисту мови та нації, — сказав Валерій Чалий.

Раніше Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявив, що вважає свою «незручність і незалежність» головними причинами того, чому його не було повторно висунуто на цю посаду.

Нагадаємо, що третій президент України Віктор Ющенко публічно висловив підтримку чинному уповноваженому із захисту державної мови Тарасу Кременю.

Також понад 30 діячів культури звернулися до уряду із закликом переобрати Тараса Кременя. Вони також наголошують, що Тарас Кремінь та його команда з нуля створили дієвий орган, який ефективно запобігає порушенням мовного законодавства, взаємодіє з владою й громадськістю.

Сам Тарас Кремінь подякував діячам культури за підтримку і зазначив, що зацікавлений у продовженні роботи.

Водночас Міністерство юстиції на посаду уповноваженого із захисту державної мови подало кандидатуру актора Олександра Завальського.