Уряд планує вилучити російську та молдовську мови з переліку тих, що підлягають захисту, — Кремінь

Тарас Кремінь. Архівне фото: «МикВісті»

Уряд України планує вилучити російську та молдовську мови з переліку тих, що підпадають під захист Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.

Про це в ефірі телеканалу «Апостроф» повідомив громадський діяч, колишній уповноважений із захисту української мови Тарас Кремінь.

За його словами, новий законопроєкт, який парламентський комітет підтримав 26 грудня 2024 року жодним чином не забороняє чи обмежує російську та молдовську мови. Насправді його головна мета — привести український переклад Хартії 2003 року у відповідність до її оригіналу.

Реклама

Тарас Кремінь пояснив, що наразі існують два переклади цього документа — з французької, тобто з офіційного оригіналу, та з російської, зроблений ще за президентства Віктора Януковича для просування ідеї «регіональних мов». Саме через це виникає юридична колізія, яку й покликаний усунути законопроєкт.

Конституційний Суд України ще у липні 2021 року визнав чинний мовний закон конституційним і водночас звернув увагу на цю невідповідність перекладів. Новий документ має уточнити поняття «міноритарні мови» — тобто ті мови, що перебувають під загрозою зникнення і тому потребують державної підтримки. Оновити потрібно і перелік мов, які справді потребують захисту.

— Скажімо, Молдова вже офіційно визнала румунську державною мовою, тому немає потреби в Україні захищати молдовську мову [...]. І, відповідно, немає потреби захищати російську мову, вона не є загроженою, — наголосив Тарас Кремінь.

Він також зазначив, що процес оновлення перекладу затягнувся через технічні та бюрократичні причини — від відсутності відповідального міністерства до нестачі фінансування. Через це, за словами мовного омбудсмена, серед європейських партнерів іноді складається хибне враження про нібито порушення мовних прав в Україні, хоча насправді Конституція гарантує рівні права всіх громадян.

— Російська мова не забороняється, вона в 10-й статті Конституції. Вона лише виводиться зі списку загрожених мов. Вона не є загроженою, особливо якщо подивитися на останні соціологічні дослідження, — підкреслив він.

Тарас Кремінь додав, що навіть під час війни двомовність зберігається в освіті, інтернеті, рекламі та сфері обслуговування.

— Кожен громадянин повинен збагнути, що питання мови — це питання національних інтересів і нашого суспільства. Але це повинні чітко усвідомлювати в Уряді та у Верховній Раді України. Питання державної мовної політики — це питання наших стратегій, мовної ситуації, а також збереження національної єдності та культури, — підсумував колишній мовний омбудсмен.

Нагадаємо, раніше «МикВісті» писали, що Одещина опинилась серед лідерів за кількістю порушень мовного законодавства у 2025 році.