Із законопроєкту про профосвіту вилучили суперечливі норми щодо використання української мови, — Кремінь

Тарас Кремінь. Архівне фото: «МикВісті»

Законопроєкт про професійну освіту до другого читання доопрацювали, прибравши норми, які могли створити загрози для функціонування української мови в закладах профосвіти. 

За словами Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя, документ доопрацювали з урахуванням мовних застережень. Зокрема, вилучили положення, які могли обмежити використання української мови.

Раніше Кремінь критикував попередню редакцію законопроєкту, називаючи її загрозливою для державної мови. Зокрема, одне з положень передбачало можливість навчання мовами національних меншин за умови, що це підтримають щонайменше вісім вступників, а засновник закладу ухвалить відповідне рішення. Йшлося про мови, які є офіційними в Європейському Союзі. Однак проєкт не містив вимог щодо етнічного походження студентів, яким дозволялося б навчання недержавною мовою.

Підтримай тих, хто щодня тримає місто в курсі

Клуб МикВісті — місце, де читач і редакція по один бік.

Учасники мають закритий чат, ексклюзивну розсилку із залаштунків життя журналістів, бачать новини раніше й впливають на зміни.

Приєднуйся. Разом тримаємо місто світлим

Одноразова підтримка Підписка місячна

₴ 50 ₴ 100 ₴ 500

Підтримати

₴ 100 ₴ 250 ₴ 500

Безпечна оплата

Отримувачем внесків є ГО «Миколаївський Медіа Хаб» (ЄДРПОУ 45160758). Здійснюючи внесок, ви підтверджуєте згоду з тим, що внесена сума не підлягає поверненню та може бути використана ГО «Миколаївський Медіа Хаб» на реалізацію статутної діяльності, що включає підтримку незалежної журналістики та створення суспільно важливого контенту. Публічна оферта.

Після доопрацювання ці положення були прибрані з тексту. За словами Кременя, Комітет врахував його зауваження й зберіг провідну роль української мови у професійній освіті.

Голова парламентського комітету з питань освіти Сергій Бабак зазначив, що основна мета нового законопроєкту — зробити професійну освіту сучасною, конкурентною та привабливою.

— Ми заклали в основу сучасної моделі профосвіти, яка спрямована на модернізацію системи та партнерство з бізнесом, нові підходи до фінансування та управління. Цим ми хочемо змінити сприйняття суспільства та підхід до професійної освіти загалом. Щоб вчитися у профтесі стало модно. Для цього навчання відкривалися нові можливості для студентів та в подальшому мало практичне підґрунтя для реалізації себе в професії, — проінформував Сергій Бабак.

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь привітав рішення парламентарів.

— Від освіти сьогодні залежить, якою Україна буде завтра. Зміцнення освітнього українськомовного середовища — це про зміцнення національної ідентичності та формування стійкої мовної культури, — впевнений Тарас Кремінь.

Раніше Тарас Кремінь заявив, що в освітньому процесі зменшується використання української мови як серед учнів, так і серед учителів. Та наголошує на необхідності активних дій для підтримки державної мови.