Пашинян визнав Нагірний Карабах територією Азербайджану

Територія Азербайджану площею 86,6 тисяч квадратних кілометрів включає Нагірний Карабах.

Про це прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив сьогодні, 22 травня, на прес-конференції, відповідаючи на запитання, що входить до території Азербайджану у зазначених межах.

Прем’єру поставили уточнювальне запитання: чи визнає уряд Вірменії Нагірний Карабах частиною Азербайджану. У відповідь Пашинян зазначив, що «всі уряди Вірменії визнавали територіальну цілісність Азербайджану».

Підтримай тих, хто щодня тримає місто в курсі

Клуб МикВісті — місце, де читач і редакція по один бік.

Учасники мають закритий чат, ексклюзивну розсилку із залаштунків життя журналістів, бачать новини раніше й впливають на зміни.

Приєднуйся. Разом тримаємо місто світлим

Одноразова підтримка Підписка місячна

₴ 50 ₴ 100 ₴ 500

Підтримати

₴ 100 ₴ 250 ₴ 500

Безпечна оплата

Отримувачем внесків є ГО «Миколаївський Медіа Хаб» (ЄДРПОУ 45160758). Здійснюючи внесок, ви підтверджуєте згоду з тим, що внесена сума не підлягає поверненню та може бути використана ГО «Миколаївський Медіа Хаб» на реалізацію статутної діяльності, що включає підтримку незалежної журналістики та створення суспільно важливого контенту. Публична оферта.

«І якщо ми з Азербайджаном вірно розуміємо один одного, Єреван визнає територіальну цілісність Азербайджану в зазначених межах, а Баку — територіальну цілісність Вірменії в межах 29-800 квадратних кілометрів», - заявив він.

Крім того, питання прав та безпеки вірмен Нагірного Карабаху мають обговорюватися між Степанакертом та Баку, при цьому необхідні міжнародні гарантії для запуску такого діалогу. Разом з тим, у нього є побоювання, що у разі відсутності таких, населення Нагірного Карабаху може зазнати етнічних чисток.

«Для нас важлива наявність гарантій того, що ця політика не продовжиться», - додав він.

Конфлікт між Азербайджаном та Вірменією розпочався через Нагірний Карабах у 1988 році, коли населена переважно вірменами Нагірно-Карабахська автономна область заявила про вихід з Азербайджанської РСР. У травні 1994 року сторони досягли режиму припинення вогню, і донині під егідою Мінської групи ОБСЄ та за співголови Франції, Росії та США ведуться поки що безуспішні переговори про мирне врегулювання.

Чергове загострення ситуації у Нагірному Карабаху розпочалося на початку квітня 2016 року. Сторони конфлікту звинувачували одна одну в обстрілі по всій лінії фронту.

27 вересня 2020 року Азербайджан розпочав повітряну та ракетну атаку у напрямку Нагірного Карабаху, поклавши відповідальність за початок бойових дій на збройні сили Вірменії. Азербайджан у конфлікті підтримала Туреччина, яка направила до зони бойових дій сирійських найманців, про що неодноразово повідомлялося у західних засобах масової інформації. Сам Ердоган цю інформацію заперечував. Загострення перейшло у стадію війни, яка протривала 44 дні. Відповідно до заяви про припинення вогню від 9—10 листопада 2020 року, Азербайджан отримав під контроль 40% території, включаючи місто Шуша (Шуші), зробивши невизнану Нагірно-Карабахську Республіку (Арцах) анклавом. Згідно з договором, Баку відійшли Агдамський, Кельбаджарський та Лачинський райони.

Нижче мапа Нагірного Карабаху після укладеної мирної угоди. 

Глава уряду Вірменії Нікол Пашинян заявив, що погодився на перемир'я з Азербайджаном у Нагірному Карабаху, щоб уникнути загибелі тисяч вірменських військових. Після чого в Єревані звинуватили Пашиняна у зраді, закликаючи його залишити посаду.

Однак парламент Вірменії не зміг проголосувати питання про відставку прем'єр-міністра Нікола Пашиняна через відсутність кворуму для проведення засідання.

У серпні 2022 року повідомлялось, що у конфлікті за регіон Нагірного Карабаху між Вірменією та Азербайджаном новий етап загострення.

В вересні 2022 року сторони звинуватили одне одного в провокаціях та обстрілах.