Археологи у Туреччині знайшли 2300-річні гробниці, в одній зберігся скелет
- Марія ХаміцевичКореспондентка
У стародавній Хаттусі на території сучасної Туреччини археологи знайшли три гробниці віком близько 2300 років. В одній із них добре зберігся скелет людини, а поруч із правим плечем небіжчика дослідники знайшли ніж.
Про знахідку повідомляє Arkeonews.
Гробниці виявили на північно-західному схилі Хаттуси під час розчищення території біля стародавньої складської споруди. За словами керівника розкопок Андреаса Шахнера, поховання датують кінцем IV–III століття до нашої ери — раннім елліністичним і галатським періодами.
Особливу увагу археологів привернула одна з могил. Її кам'яна конструкція збереглася майже повністю, а скелет усередині не був пошкоджений. Гробницю оточує кам'яне кільце діаметром близько семи метрів.
Біля правого плеча лежав ніж. Науковці поки не встановили, для чого його поклали в могилу. Вони припускають, що це міг бути заупокійний дар або особиста річ померлого.
«Ми поки що не знаємо його точного значення — це міг бути заупокійний дар або річ, яку поховали разом із власником», — зазначив Андреас Шахнер.
Хаттуса свого часу була політичним і культурним центром Хетської імперії. Стародавнє місто оточене мурами завдовжки близько семи кілометрів, а його територія входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Археологи досліджують Хаттусу з 1906 року. Лише торік на цій ділянці знайшли п'ять гробниць, а цього сезону — ще три. Разом із похованнями, виявленими раніше, дослідникам уже відомо про 17 могил цього періоду.
Після завершення розкопок гробниці планують відреставрувати та відкрити цю ділянку для відвідувачів.
Нагадаємо, що після виявлення вежі Хаджибейського замку археологи повідомили про ще одну важливу знахідку в Одесі. Під час цьогорічної експедиції на Приморському бульварі вони знайшли залишки оборонної стіни давньогрецького поселення Гавань Істріан.
Зазначимо, що Хаджибейський замок вважається попередником сучасної Одеси. Після захоплення фортеці російськими військами у 1789 році її поступово розібрали, а точне місце розташування споруди залишалося предметом наукових суперечок понад два століття. Лише цього року археологам уперше вдалося знайти одну з веж замку, точно локалізувати фортецю та визначити її реальні розміри. Розкопки на Приморському бульварі спільно проводять Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського та Інститут археології НАН України.



