Морські дрони проти «тіньового флоту»: чому це має глобальні наслідки

28–29 листопада у Чорному морі сталися події, які можуть істотно змінити конфігурацію російського обходу нафтових санкцій. Два танкери — KAIROS (IMO 9236004) та VIRAT (IMO 9832559), що належать до так званого «тіньового флоту» РФ і перебувають під санкціями США, ЄС та Великої Британії, були уражені внаслідок двох окремих атак. За даними джерел, обидва судна були вражені українськими морськими дронами Sea Baby у спільній операції СБУ та ВМС України.

В кого влучили?

Танкер KAIROS - це Crude Oil Tanker, дедвейт -115 тис. тон, прапор до листопада 2025: Гамбія (після — без прапору, “stateless”), а оператор: китайська компанія ALAFIA TRADING LTD (Shanghai). Проти нього ввела санкції Велика Британія та ЄС. За даними моніторингових досліджень танкер зробив за 1,5 року: щонайменше 8 рейсів з російською нафтою, сумарно близько 1,2 млн тонн.

Друга мішень - танкер VIRAT дедвейтом 105 тис. тонн, а прапор був до листопада 2025: Гамбія. А раніше — Коморських островів), оператор: Glory Shipping HK Ltd (Гонконг), власник — East Honest Hong Kong Ltd. Він під санкціями США,ЄС Великої Британії та Канади. Танкер зробив не менше 7 рейсів обсягом біля 0,8 млн тонн.

Обидва танкери рухалися порожніми до порту Новоросійськ на завантаження. Тобто, на момент ураження вони були порожні, що зменшує негативний вплив на навколишнє середовище мінімізовано.

Аргументи ініціаторів операції такі: «СБУ продовжує активні дії щодо урізання російських фінансових можливостей вести війну проти України. Морські дрони Sea Baby вивели з ладу судна, які могли перевозити нафти майже на 70 млн доларів і допомагали Кремлю обходити міжнародні санкції».

Чому саме ці судна стали мішенню?

Тому що KAIROS і VIRAT — це класичні представники т.з. “shadow fleet”, тобто флоту суден із непрозорою структурою власності, змінними прапорами та страховим «сірим» сектором. Саме такі танкери забезпечують до 25–35% експорту російської нафти, який йде в умовах санкцій.

Вони обидва судна регулярно: відключали AIS-транспондери (це порушення SOLAS), здійснювали STS-операції (ship-to-ship), перевалка борт-борт у позаконвенційних районах, працювали з підсанкційними терміналами.

Поки що міжнародна реакція поки стримана. Турецький міністр транспорту Abdulkadir Uraloğlu офіційно визнав «зовнішній удар» і «можливе застосування безпілотників», а турецьке управління морських перевезень оприлюднило фото пошкоджених суден.

Західні політики поки утримуються від коментарів.

Навіщо все це потрібно? Бо експорт з Чорного моря важливий для бюджету Росії. Частка поставок сирої нафти з портів ЧМ біля 23% усього експорту РФ. В абсолютних цифрах це, за різними джерелами, 1,5–1,8 млн барелів/добу. Тобто, за різних цін, це дає Росії $100–130 млн доходів щодоби.

А за оцінками МЕА, у 2025 році російський бюджет отримує понад 31% своїх податкових надходжень від нафтового сектора.

Й «тіньовий флот» відіграє ключову роль у транспортуванні саме тих обсягів, якіпродаються вище price cap, не страхуються західними компаніями. Тобто, фактично дозволяють Кремлю заробляти біля $1 млрд щотижня, обходячи санкції.

Тож, ці удари демонструють, що «тіньовий флот» не є "недоторканним".

Що ж тепер буде?

Збільшиться страховий ризик для всіх суден, що працюють з російською нафтою - а це збільшення видатків на логістику та зменшення прибутку РФ.

Й це посилить ефект санкцій, адже тепер ризик — фізичний, а не лише юридичний.

Найближчими тижнями стане видно, наскільки зросте ціна фрахту суден для перевезення російської нафти. Й, як наслідок, наскільки саме перепродаж російської нафти менш вигідним.

Я вважаю, що для України стратегічний пріоритет незмінний: досягти повного ембарго на російські нафту та газ дипломатичними й політичними методами.

Але, нажаль не всі країни дослухаються до аргументів моралі й не всі партнери реагують на правові доводи.

А частина держав ставить вигоду вище етичної позиції.

Тому, поряд із санкційною дипломатією, доводиться комбінувати й точкові кінетичні дії, які зменшують здатність Росії фінансувати агресію.

Таким чином, морські дрони Sea Baby — це вже не просто технологія.

Це новий інструмент стримування, який зменшує доходи РФ ефективніше, ніж заяви.

Важливо, що зараз експорт російської нафти — не незамінний. Нафти у світі вдосталь, і купувати її можна де завгодно без участі агресора.

Поєднання санкцій, дипломатичного тиску і сучасних українських технологій має переконати міжнародних контрагентів Росії змінити свою поведінку.