Насильство проти жінок у Миколаєві: як допомагають постраждалим та працюють з кривдниками

Домашнє насильство — тема, яка була табуйованою багато років. Про те, що відбувається у сусідів за стінкою, могли пліткувати, але не пропонували допомогти. Навіть фраза з радянських часів «б'є — значить любить» надовго в'їлася у голови людей.

Часи змінилися. Про домашнє насильство говорять вже більш відкрито, і у законодавстві відбулися зміни: покарання для кривдників стали більш жорсткими.

Яка ситуація із насильством проти жінок у Миколаєві, як допомагають жертвам вийти із цього замкненого кола, розбиралися «МикВісті».

Варто зазначити, що є два поняття — домашнє та гендерно зумовлене насильство. У першому випадку постраждалу людину та кривдника об'єднує спільний побут. Друге поняття стосується дій проти людини через її стать або гендерну належність. Але поєднує ці поняття те, що більшість постраждалих — це жінки. І переважно вони стають жертвами саме домашнього насильства, про що вказують у поліції.

Представники і департаменту соціального захисту, і поліції, і центру соціальних служб зазначили, що до них звертаються жінки будь-якого віку. Хоча молодь вже більше обізнана у законах та розуміє, що терпіти домашнє насильство не можна, але жінки поважного віку також потребують допомоги. Вони стають жертвами і чоловіків, і своїх дорослих дітей. Проте є і випадки, коли просять допомоги і самі чоловіки.

Зміни у законодавстві

У грудні 2017 року в Україні ухвалили закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а за ним послідувала постанова Кабміну у 2018 році. Усі ці документи визначили, як на місцях мають взаємодіяти служби з протидії насильству — домашньому та за ознаками статі.

І у 2018 році департамент соцзахисту Миколаївської міськради приєднався до боротьби з проявами домашнього насильства. У 2021 році у ньому створили окремий підрозділ — відділ з питань сімейної гендерної політики протидії торгівлі людьми. Він забезпечує співпрацю між всіма структурами у місті у сфері протидії домашньому та гендерно обумовленому насильству. Як розповіла начальниця відділу з питань праці, сімейної та гендерної політики Департаменту праці та соцзахисту населення Миколаївської міськради Ольга Казакуца, у місті також є робоча група, яка координує цей напрямок.

— Законодавчих документів начебто багато, але вони конкретизували ту роботу, яка завжди проводилася і до цього періоду, а зараз вона активізувалася. Весь 2021 рік суб'єкти взаємодії були задіяні в сфері запобігання і протидії домашньому насильству, плідно співпрацювали і досягли значних успіхів. У грудні 2021 року на засіданні робочої групи запланували напрацювання на весь 2022 рік, у тому числі запропонували відкрити притулок. Він тоді був майже готовий. Активізувалися мобільні бригади для допомоги постраждалим від домашнього насильства. Покращили співпрацю з судами щодо посилення покарання кривдників. Відкрили центр соціально-психологічної підтримки дітей за моделлю «Барнахус». На жаль, 24 лютого 2022 року всі наші напрацювання були перекреслені з початком збройної агресії, — зазначила Ольга Казакуца.

Знов налагоджувати роботу з протидії домашньому насильству у Миколаєві почали у другій половині 2023 року.

— Ми розпочали, як то кажуть, знизу доверху, і отримали позитивний результат роботи. Поновили роботу мобільних бригад, роботу з судами. Активізуватися рішення суду стосовно покарання кривдників. У 2024 році відкрили притулок для постраждалих жінок. Кожні три місяці на робочій групі розглядаємо найболючіші питання. Тобто ми закінчили оцю мережу з протидії домашньому та гендерно обумовленому насильству, — пояснила начальниця відділу з питань праці, сімейної та гендерної політики.

У поліції розповіли, що у 2024 році додали ще одні зміни у законодавство. Старший інспектор відділу організації діяльності дільничних офіцерів поліції управління превентивної діяльності ГУ Нацполіції у Миколаївській області Олена Бешай уточнила, що до Кодексу про адміністративні правопорушення внесли нові форми і види насильства.

— Якщо раніше ми кваліфікували домашнє насильство за статтею 173-2 кодексу, і вона у нас звучала як «Вчинення домашнього насильства, порушення термінового заборонного припису або непроходження корекційної програми», то наразі всі ці поняття розділили. Тобто домашнє насильство у нас залишилось окремо і має чотири види: фізичне, психологічне, економічне, сексуальне. Порушення вимог термінового заборонного припису вивели в іншу норму, яка передбачена статтею 173-8. І це не вважається фактом домашнього насильства, а це порушення нормативного документу превентивного характеру. І окремо у нас вивели непроходження корекційної програми. Це стаття 390-1 Кримінального кодексу України, — пояснила Олена Бешай.

Зокрема, через такі зміни у законодавстві кількість зафіксованих фактів домашнього насильства зменшилася. Адже тепер порушення заборонного припису фіксують окремо.

Про що говорять цифри

У Головному управлінні Нацполіції у Миколаївській області зазначили, що у період з 1 січня 2025 року по травень 2026 року зафіксували повідомлення про 4392 підтверджених факти вчинення домашнього насильства: 983 — фізичного, 3336 — психологічного, 73 — економічного.

Крім того, слідчі підрозділи зареєстрували 52 кримінальних провадження за фактами домашнього насильства (ст. 126-1 ККУ). У 49 справах потерпілими були жінки.

До суду направили 28 кримінальних проваджень: більшість, а саме 26 з обвинувальними актами, 1 — з угодою про визнання винуватості та ще 1 з угодою про примирення.

У поліції уточнили, що з січня 2025 року слідчі зареєстрували 98 кримінальних проваджень (87 — у 2025 році, 11 — у 2026 році) з ознаками домашнього насильства.

У той же час дізнавачі розпочали 338 проваджень, які стали наслідками домашнього насильства. 86 фактів насильства підтвердилися, а у 252 провадження стосувалися інших правопорушень: 177 — у 2025 році, 75 — у 2026.

«Зазначені відомості свідчать про те, що значна частина кримінальних правопорушень, учинених відносно жінок, пов’язана саме із вчиненням насильства у сімейному або побутовому середовищі. Разом з тим, значна кількість фактів насильницьких дій стосується конфліктів та правопорушень, які виникають поза межами сімейних відносин та не мають ознак домашнього насильства», — повідомили у поліції.

Правоохоронці зазначили, що більшість кримінальних правопорушень стосується непорозумінь, сімейних конфліктів, але не стосуються домашнього насильства.

Конфлікт вдома не завжди є домашнім насильством

Старший інспектор відділу організації діяльності дільничних офіцерів поліції Олена Бешай повідомила, що насильство проти жінок у Миколаївській області у переважній більшості випадків — це саме домашнє насильство. І найбільше випадків стосується саме психологічного насильства. І, що важливо, воно є систематичним, на відміну від сімейних конфліктів.

— Головна ознака таких правопорушень — це системність. Ми повинні розрізняти конфлікт і сам факт насильства. Більшість населення не розуміє цього, і сам конфлікт сприймають уже як правопорушення. Якщо встановлено, що це конфлікт, такі виклики відсіюються. При повторному вчиненні фактів домашнього насильства ми вже вирішуємо питання про внесення інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань уже як кримінального правопорушення за статтею 126-1, — пояснила Олена Бешай.

Є випадки, коли кривдники наносять тілесні ушкодження, щоб зупинити якісь дії. Жінки заявляють і про економічне домашнє насильство, коли у них забирають гроші. Але це іноді виявляється крадіжкою.

— Коли системно відбуваються ситуації вилучення грошей у постраждалої. Людина вважає, що це домашнє насильство економічного характеру, але під час проведення перевірок виявляється, що це крадіжка. Так само може бути і шахрайство, — розповіла Олена Бешай.

Бувають і конфлікти на фоні ревнощів.

— Є факти, коли люди неправильно кваліфікують ситуацію, коли є конфлікт або просто конфліктна ситуація на побутовому рівні, або у переважній більшості виникає на фоні ревнощів. А особливо зараз, коли жінки більше часу самі. Чоловіки приїжджають у відпустку або з відрядження і вважають, що були якісь певні дії. Це конфліктна ситуація. Вона разово виникла і закінчилась. Жінка вважає, що це факт домашнього насильства, і тому вона звертається за допомогою, — додала поліцейська.

Є випадки, коли жінки повідомляють у поліцію про домашнє насильство. Але приїжджає поліція, і вони відмовляються писати заяву.

— Ми стикаємося з такими фактами, коли жінка повідомила про домашнє насильство, що вона вже не може терпіти і їй потрібна допомога. Поки наряд приїхав, вона каже: «Ні, я вже нічого не хочу, буду писати зустрічну заяву» (що не має претензій, — прим.). У переважній своїй більшості такі факти відбуваються у неблагополучних сім'ях, де зловживають спиртними напоями або іншими речовинами. І у стані такого афекту жінка вважає, що були такі дії вчинені, і вона звертається. Але коли вже приїжджає поліція, вони заспокоїлись, примирилися, — зазначила Олена Бешай.

Проте під час побутових конфліктів є і погрози вбивством.

— Це також пов'язано з насильством, тому що йде психологічний тиск на людину. Людина стає менш нестабільною, і це призводить до тяжких наслідків. Тоді інформація вноситься до реєстру за ознаками статті 129 Кримінального кодексу України і далі проводиться розслідування, — зазначила Олена Бешай.

Кривднику у випадку погроз можуть видати заборонний припис. Але це стосується саме випадків домашнього насильства.

— Заборонний припис виноситься у рамках домашнього насильства. Тому що згідно з нормами чинного законодавства, а саме 654 наказу МВС, терміновий заборонний припис вносять для припинення факту домашнього насильства. Тобто, якщо це дії іншого характеру, ми не можемо винести цей припис, — уточнила поліцейська.

Вона пояснила, що у разі погроз кривдника і постраждалу роз'єднують, щоб вони не контактували. Якщо жінці немає куди поїхати, її привозять до притулку для постраждалих від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі.

Як розповіла Олена Бешай, у переважній більшості, кривдники — чоловіки. Але є і факти, коли жінки вчиняють домашнє насильство, частіше – стосовно дітей чи батьків.

— Так, є у нас і такі ситуації. Тоді вже вирішується питання про складання адміністративного протоколу за 173-2, якщо є загроза життю чи здоров'ю людини, винесення термінового заборонного припису з постановкою вимоги, щоб залишити місце проживання на певний строк. Тобто у нас є можливість на 10 діб виселити кривдника, аби ця ситуація стабілізувалася, — зазначила Олена Бешай.

Допомога постраждалим

У протидії домашньому та гендерно зумовленому насильству взаємодіють поліція, Миколаївський міський центр соціальних служб, мобільні бригади, департамент соціального захисту, адміністрації районів і служби у справах дітей, якщо постраждалою є дитина. До них, а також на гарячі лінії, звертаються постраждалі.

Як пояснила начальниця відділу з питань праці, сімейної та гендерної політики департаменту соцзахисту Ольга Казакуца, коли заяву зафіксували, виїжджає мобільна бригада, де є представник Миколаївського міського центру соціальних служб, поліції. На місці вони з'ясовують ситуацію. Вона може бути як тимчасова, так і систематична. Мобільна бригада складає акт оцінки потреб. Якщо факти підтвердилися, поліція працює з кривдником, зокрема і щодо скерування документів до суду.

Завідувач відділення «Денний центр соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі» Миколаївського міського центру соціальних служб Катерина Воробйова розповіла, що денний центр працює з усіма постраждалими від насильства, незалежно від статі. Фахівці надають комплексну соціально-психологічну допомогу, враховуючи потреби людини. Постраждалим розповідають про причини та наслідки домашнього насильства, як на нього реагувати, у тому числі при повторних випадках, про їхні права та можливості. Розповідають, де ще надають допомогу. Крім того, фахівці центру проводять інформаційні заходи про домашнє насильство у навчальних закладах, щоб працювати з дітьми на попередження.

Є у центрі і мобільна бригада.

— Мобільна бригада виїжджає комісійно до постраждалих, незалежно жінка це чи чоловік, і вже у безпечному для них просторі — квартирі, щоб там не було кривдника, або іншому місці — надає послуги. Тобто стабілізує та підтримує психоемоційний стан постраждалих, розповідає про механізми реагування на випадки насильства, як діяти, куди звертатися, якщо таке сталося. Розповідає про спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству: термінові заборонні приписи, обмежувальні приписи, про заходи впливу на кривдника, щоб він не продовжував чинити ці протиправні дії, — додала Катерина Воробйова.

Притулок для жертв домашнього насильства

З березня 2024 року у Миколаєві почав працювати Притулок для людей, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі. Там створили безпечний простір. Постраждалих можуть влаштувати за направленням представники мобільної бригади Миколаївського міського центру соціальних служб, поліції та Департаменту соцзахисту.

— За цей час у притулку перебувало близько 100 осіб, з них майже половина — це діти. Це саме жінки або жінки з дітьми. Притулок розрахований виключно на них. Чоловіки у притулку не перебувають, — зазначила Катерина Воробйова.

Вона уточнила, що відповідно до чинного законодавства, діти, які стали свідками домашнього насильства, вважаються також постраждалими, адже отримують психологічну травму.

Притулок працює цілодобово. Там є фахівці та психолог, які допомагають постраждалим. Притулок перебуває під охороною, оскільки кривдники бувають непередбачуваними.

Притулок не забезпечує харчуванням, однак коли жінки туди потрапляють, то отримують кризовий набір продуктів. Там є кухня, де матері можуть приготувати їсти собі та дітям. Це постраждалі мають робити самостійно. Фахівці ж скеровують, куди жінці звернутися далі для вирішення проблемних питань.

— Ми дуже тісно співпрацюємо з громадськими організаціями і наші фахівці скеровують до партнерських організацій, благодійних фондів, які вже можуть надати далі фінансову чи гуманітарну підтримку, що вони можуть запропонувати — уточнила Катерина Воробйова.

У центрі соціальних служб допомагають жінкам відновити документи, чи то паспорти, чи довідки ВПО, або зареєструвати дитину. Але у центрі немає юридичної підтримки, тому фахівці скеровують постраждалих жінок до секторів Миколаївського бюро правничої допомоги та громадських організацій, де є юристи. Вони, зокрема, допомагають направити позови до суду щодо кривдників, скласти заяви щодо розірвання шлюбу.

У притулку постраждалі можуть перебувати до трьох місяців. Але враховуючи воєнний стан, якщо людині немає куди піти і вона ще не вирішила проблемні питання, то термін перебування можуть продовжити .

Весь цей час жінка може вільно пересуватися, але задля власної безпеки має повідомляти, де перебуватиме.

— Тобто вона може, наприклад, шукати собі роботу, ставати на облік в центрі зайнятості, відновлювати документи. Це не закритий простір — жінки можуть вільно виходити. Але вони мають зобов'язання не розголошувати, де притулок розташований і задля своєї безпеки, і задля безпеки інших жінок та фахівців притулку, — пояснила Катерина Воробйова.

Коли жінка вже вирішує проблемну ситуацію та виїжджає з притулку, фахівці центру за потреби можуть забезпечити їй соціальний супровід. Тобто вона може звернутися по допомогу до фахівців, у тому числі до психолога.

— Тобто людина не лишається сам-на-сам з проблемою, яку вона начебто вже подолала, а отримує подальшу підтримку. Далі ми підтримуємо зв'язок з постраждалою, і у разі потреби завжди відкриті для роботи з цією людиною, — додала Катерина Воробйова.

Результати інформаційної кампанії

Для протидії домашньому насильству проводять велику інформаційну кампанію департамент соцзахисту, центр соціальних служб, поліція, адміністрації районів та громадські організації. Це щорічна акція «16 днів проти насильства», освітні компанії у навчальних закладах, різні акції для дітей, поширення інформації в бібліотеках, торговельних центрах, на головній вулиці міста.

Усі фахівці, з якими ми спілкувалися, зазначили, що про домашнє насильство стали говорити більше: його не потрібно терпіти.

— Якщо раніше вважали, що треба замовчувати, то зараз все більше і більше піднімається рівень обізнаності людей, що ми не маємо з цим миритися та толерувати. Ми говоримо, що кривдник має нести покарання. І умови війни так само підсилюють та підсвітлюють проблеми в сім'ї. Це і низьке матеріальне становище, і нестабільний психоемоційний стан людей. Домашнє насильство нікуди не зникає. Звернення є. Ми їх відпрацьовуємо разом з поліцією. На жаль, всі ці чинники впливають на зростання кількості фактів вчинення домашнього насильства та звернень постраждалих за допомогою до фахівців центру, — прокоментувала завідувач денного центру.

Випадки насильства не замовчують, а відкрито про це говорять. Катерина Воробйова поділилася, що навіть під час заходів у школі, які проводить центр, діти вже розрізняють види домашнього насильства.

— Насильство, на жаль, нікуди не зникає, але люди стають все більше обізнані. Вони починають більше і більше говорити про це. І це дуже добре. Це вже не просто справа сім'ї лише за закритими дверима. Навіть коли ми проводимо у школі заходи дітям, ми говоримо про домашнє насильство, питаємо, які ви знаєте форми насильства. Про психологічне і фізичне дуже швидко розказують. П'ятикласники, навіть і менші класи. Тобто у школі про це дітям говорять. І дитина вже будує своє життя вже трошки з іншим розумінням, що її захистять, що терпіти не треба. Якщо ми про це говоримо, то значить це вже перший крок, щоб це якось подолати. І дуже добре, коли людина знає, що кривдники можуть понести покарання, — зазначила Катерина Воробйова.

Ще один результат інформаційної кампанії — про домашнє насильство стали повідомляти і чоловіки.

— Зараз навіть чоловіки стали звертатися із заявами. Якщо раніше це було табу, що «я ж чоловік, а мене дружина гоняє», то зараз ці чоловіки звертаються, тому що розуміють, що якщо вони не захистять свої права, не захистять себе, то будуть тяжкі наслідки, — додала представниця поліції Олена Бешай.

Вплив війни

У відповіді на інформаційний запит «МикВісті» у ГУНП у Миколаївській області повідомили, що з початком війни кількість випадків домашнього насильства почала зменшуватися.

«З початком повномасштабного вторгнення РФ на території України факти вчинення насильства пішли на спад, що обумовлено тим, що значна кількість жінок і дітей (традиційно найбільш вразливих груп) виїхали за кордон, що фізично зменшує кількість потенційних випадків та звернень всередині країни. Їхня адаптація закордоном, а також наслідки фізичного розмежування з рідними, подекуди стає каталізатором процесу розлучень. Ще однією причиною зменшення кількості випадків домашнього насильства є мобілізація чоловіків, яка значно активізувалася у 2025-2026 роках. Оскільки за статистикою домашнє насильство у більшості випадків, хоча й не завжди, вчиняється чоловіками, мобілізація потенційного кривдника припиняє спільне проживання та вилучає його з домашнього середовища, що унеможливлює акти фізичного насильства та зменшує кількість побутових конфліктів, які раніше ставали тригерами для агресії», — йдеться у повідомленні поліції.

Іншими причинами зниження кількості випадків домашнього насильства у поліції назвали розбудову мережі притулків, кризових кімнат, денних центрів, де допомагають постраждалим жінкам. Ще один фактор — багаторічна інформакампанія, яка сприяє зниженню толерантності до будь-яких випадків насильства і зміни у законах щодо покарання кривдників.

Втім, представниці соціальних служб зазначили, що домашнього насильства не стає менше.

— Загострюється ситуація, тому що під час повномасштабного вторгнення психоемоційний стан людей значно погіршився. Постійна тривога та напруження провокує різні емоційні реакції людей, найчастіше це негативні реакції. Насильство є. І менше не стає, — констатувала Катерина Воробйова.

Аналогічно прокоментували ситуацію зі впливом війни у департаменті соцзахисту.

— У нашій країні зараз, на жаль, населення перебуває у постійному стресовому стані, що також впливає на агресивний стан. І ситуація в частині домашнього насильства, як ми спостерігаємо, тільки погіршується. На жаль, кількість випадків збільшується, які навіть до суду не доходять, — зазначила Ольга Казакуца.

Вона пояснила, що у такому ж колі насильства перебувають і внутрішні переселенці. Тому у місцях, де вони живуть, теж інформують жінок.

Вихід з кола домашнього насильства

Наші співрозмовники зазначили, що бувають і звернення від родичів чи сусідів, що жінка потерпає від домашнього насильства. У такому разі служби налагоджують з нею контакт і розповідають, як вийти з кола домашнього насильства.

— Далі виїжджає мобільна бригада, комісійно з адміністрацією фіксується випадок домашнього насильства. Якщо далі жінка вирішить звернутися до суду для отримання обмежувального припису, який діє від 1 до 6 місяців, щоб до неї кривдник не наближався, не телефонував, ні через кого не передавав «привіти», наші документи так само будуть у допомогу, щоб притягнути кривдника до відповідальності. Має бути зафіксовано, що домашнє насильство має системність. Декілька разів або один раз відбулося — кривднику дали заборонний припис, хоча б на два дні, щоб він не наближався. Якщо він порушує, це вже системність. Тоді вже це привід для звернення до суду для отримання кривдником вже більшого покарання, — пояснила Катерина Воробйова.

Проте за жінкою залишається рішення, чи зробити крок для цього. Тобто примушувати її не будуть.

— Буває, що постраждалі повертаються до кривдників. Але часто помічають, якщо насильство є, то воно стає чим далі, тим гірше. Є поняття «коло домашнього насильства». Починається все з образ, потім може бути сутичка, потім примирення часто з «букетним» періодом, а потім все продовжується по колу, але кожного разу набирає оберти. Може дійти до фізичних ушкоджень і до летальних випадків, на жаль, — зазначила Катерина Воробйова.

Вона пояснила, що зараз є громадські організації, які допомагають постраждалим з оплатою на оренду житла та навчання для подальшої роботи.

У поліції також прокоментували, що не можуть примусити писати заяву на кривдника.

— Ми не можемо нав'язувати свою думку людині. Якщо вона вирішила написати заяву, ми проводимо перевірку. Якщо відмовляється від заяви, ми не можемо силою примусити. Кожна людина сама розуміє, що у неї відбувається у сім'ї, та які наслідки можуть бути. Тим більше, ми дуже часто проводимо акції, розповідаємо, що таке насильство, які його види, чим воно небезпечно, — зазначила Олена Бешай.

Проте є й інша сторона, коли жінки бояться штрафів, які доведеться сплачувати.

— Більшість ще боїться того, що суд винесе рішення про штраф. А штраф передається кому? Платити дружині. А враховуючи, що штрафи не платять, то зараз блокуються рахунки, — додала Олена Бешай.

Поліцейська додала, що є факти, коли жінки залежні від чоловіків. І кривдники тиснуть, щоб жінка написала заяву, що злочину не було. Але всі ці випадки фіксують.

— Чоловіки аб'юзери вчиняють домашнє насильство, але коли вже установлюють, що жінка звернулась по допомогу до поліції або до соціальних служб, вони психологічним тиском вмовляють або змушують дружину або родича написати зустрічну заяву, нібито такого факту не було. Це все фіксується. І коли вже є повторні такі звернення, ми вже їх бачимо за нашою системою. Тобто є системність. Це вже підтверджує те, що у нас є домашнє насильство. Коли ми бачимо системність, однозначно складається протокол про адміністративне правопорушення та виноситься терміновий заборонний припис, — пояснила поліцейська.

У всіх цих ситуаціях страждають і діти.

– На жаль, ці випадки у нас дуже почастішали. Разом зі службою у справах дітей мобільна бригада виїжджає на місце і бачить, що в родині є дитина: вона може бути як свідком конфлікту, так і, що почастішало, учасником. У нас у цьому році вже до п'яти рішень суду, коли було насильство відносно дитини. Далі такі родини беруться на облік, — зазначила Ольга Казакуца.

У поліції кажуть, що відслідковують, чи дійсно вдається розірвати коло домашнього насильства.

— Звісно, ми ж дивимося і по повторності вчинення, і якщо це перший раз вчинено. Але іде на зменшення, — додала Олена Бешай.

Робота з кривдниками

Начальниця відділу з питань праці, сімейної та гендерної політики Ольга Казакуца розповіла, що з 2023 року, коли у місті знов активізувалася робота з протидії домашньому та гендерно обумовленому насильству, посилили роботу і щодо покарання кривдників за рішеннями суду.

— Судді почали більш жорстоко карати кривдників. Це і штрафні санкції, це і виконання програми. І у нас почастішали випадки, коли проводиться арешт. Але це, на жаль, до тих кривдників, які неодноразово потрапляють у поле зору досудових органів, — зазначила Ольга Казакуца.

Як уточнила завідувачка відділення Денного центру Катерина Воробйова, небагато психологів погоджуються на роботу з кривдниками. Але на базі центру соціальних служб є психолог, який пройшов навчання та може проводити корекційну програму.

— Якщо суд призначає кривднику проходження програми, рішення суду до нас надходить через департамент соціального захисту. Далі поліція розшукує кривдника і направляє його до нас. На людині, яка вчинила насильство, лежить відповідальність до нас прийти. Наше завдання — пропрацювати програму з ним, — зазначила Катерина Воробйова.

Вона уточнила, що торік було близько 20 кривдників, які мали пройти корекційну програму. І в цьому році також є такі. Хтось проходить корекційну програму повністю. Деякі починають і зникають. Але відповідальність за виконання, а точніше невиконання рішення суду, лежить саме на кривдниках.

Поліція контролює проходження корекційної програми.

— Є такі, що не дуже хочуть проходити корекційну програму, тому що, знаєте, є сталі упередження: «Чоловік — це голова, і він не може бути слабким». Тому кривдники відмовляються. Але вже під нашим контролем вони проходять ці програми. Якщо не проходять корекційну програму, вирішується питання про внесення інформації до ЄРДР за статтею 390-1 і проводиться досудове слідство. Вже суд приймає рішення, — розповіла представниця поліції Олена Бешай.

Як зазначила Катерина Воробйова, якщо кривдник пройшов програму, але є повторні випадки домашнього насильства, це прослідковується.

— Дуже часто є кривдники, які перебувають в сім'ях. І дуже часто через певний час ми не бачимо повторення. То ми сподіваємося, що все ж таки щось налагоджується, — додала Катерина Воробйова.

У поліції поділилися, що і є кривдники, які на суді просять допомоги, тому що не можуть впоратися самі.

У цілому фахівці сказали, що хоч домашнє і гендерно обумовлене насильство залишається проблемою у суспільстві, є і позитивні результати.

— Є фідбек, і коли це позитивний фідбек, він дає надію та віру, що ми робимо дуже важливу справу, і вона має результат. Це дає підтримку та натхнення, щоб працювати далі у цій великій системі протидії домашньому насильству, — резюмувала Катерина Воробйова.