Мінрозвитку оприлюднило рейтинг безбар’єрності: південь України серед аутсайдерів
- Кристина Леонова
-
•
-
21:09, 17 червня, 2026
Міністерство розвитку громад та територій разом із ЛУН оприлюднило рейтинг міст-обласних центрів за рівнем фізичної безбар’єрності. Дослідження показує, наскільки українські міста доступні для маломобільних груп населення та як громади впроваджують принципи безбар’єрності.
Про це свідчить дослідження Мінрозвитку громад, Мінсоцполітики та платформи ЛУН.
Рейтинг сформували спільно з ЛУН на основі аналізу відкритих даних та офіційної звітності органів місцевого самоврядування. Він охопив такі ключові показники доступності міського середовища:
-
доступність інформації про об’єкти;
-
адаптацію будівель і громадських просторів;
-
розвиток безбар’єрних маршрутів;
-
доступність громадського транспорту;
-
фінансування заходів безбар’єрності;
-
роботу місцевих рад безбар’єрності;
-
залучення людей з інвалідністю до ухвалення рішень у громадах
Щоб можна було порівняти різні показники безбар’єрності, для кожного з них розраховувався окремий індекс.
«Загальний рейтинг міста — це сума індексів за всіма показниками. Чим більша підсумкова сума індексів, тим вищу позицію займає місто у рейтингу і, відповідно, тим кращим є загальний рівень фізичної безбар’єрності», — зазначили у Мінрозвитку.
Миколаїв і Херсон опинилися серед аутсайдерів рейтингу обласних центрів України за рівнем фізичної безбар’єрності міського середовища. Миколаїв посів 20-те місце з результатом 1,81 бала, тоді як Херсон став останнім, набравши лише 1,46 бала. Водночас Одеса увійшла до першої десятки рейтингу, посівши 10-те місце з показником 6,70 бала.
Лідерами загального рейтингу стали Львів, Харків та Вінниця, тоді як поруч із Херсоном та Миколаєвом у нижній частині списку опинився Івано-Франківськ.
Нагадаємо, у Миколаївській області діють 13 служб перевезення для маломобільних груп населення, які допомагають людям дістатися до медичних, соціальних, освітніх та інших установ.
Раніше повідомлялось, що на Миколаївщині закликають навчати жестової мови працівників вокзалів, автостанцій та інших установ, які надають життєво необхідні послуги. Таку потребу пояснюють як проблемами доступності для людей з порушенням слуху, так і збільшенням кількості ветеранів із такими травмами.

