Система пилопригнічення на Миколаївському глиноземному заводі працює тільки на 70%, — екоінспекція

На Миколаївському глиноземному заводі частково відновили систему пилопригнічення. Наразі вона працює приблизно на 70%.

Про це стало відомо під час виїзного засідання Уряду на Миколаївщині, повідомили у Державній екологічній інспекції Південно-Західного округу.

Як зазначили в екоінспекції, для повноцінної роботи системи пилопригнічення потрібно продовжити ремонті роботи. Зараз система працює приблизно на 70%.

В екоінспекції нагадали, що на шламосховищах накопичено 49,4 млн тонн червоного шламу — відходів IV класу небезпеки.

«Навесні 2023 року ситуація на шламосховищах набула ознак аварійної. На шламосховищі №1 рівень підшламових вод перевищив допустимі показники, що створило загрозу потрапляння стоків до акваторії Бузького лиману, який розташований приблизно за 300 метрів. На шламосховищі №2 накопичення підшламових вод також досягло критичного рівня, що несе ризики забруднення прилеглих сільськогосподарських земель», — зазначили в екоінспекції.

Внаслідок обстрілів система пилопригніечння, зокрема трубопроводи та електропостачання, були пошкоджені. Упродовж 2023–2025 років зафіксували 16 випадків пиління шламосховища №2, а 26 квітня цього року — неконтрольоване пиління зі шламосховища №1.

Нагадаємо, що на виїзному засіданні Кабінету міністрів обговорили питання екологічної безпеки щодо шламосховищ Миколаївського глиноземного заводу.

Миколаївський глиноземний завод — екологічна «бомба» уповільненої дії

Непрацюючий уже п'ятий рік завод став у рази небезпечніше для навколишнього середовища, ніж за часів роботи на повну потужність. Таку позицію висловив очільник Державної екологічної інспекції Ігор Зубович у відповідь на інформаційний запит «МикВісті» щодо ситуації на МГЗ з початку повномасштабної війни.

Згідно з довідкою, яку «МикВісті» отримали від Державної екологічної інспекції, 19 липня 2022 року Миколаївський глиноземний завод повідомив про те, що через обстріли в районі шламосховища №2 ускладнена обробка поверхні укладеного червоного шламу у чашах шламосховища, через що виникли ризики пиління червоного шламу.

Через це підприємство обробляє лише третину площі шламосховища №2: «ведення бойових дій в районі розташування шламосховища №2 та ушкодження ліній системи пилопригнічення з утрудненням їх відновлення; відсутність можливості проведення обслуговування системи пилопригнічення у зв’язку з блокуванням рахунків підприємства. При цьому, обслуговування шламосховища №1 виконується у повному обсязі шляхом змочування території власними силами підприємства».

Двічі у серпні 2022, один раз у вересні 2022 та один раз у січні 2023 року МГЗ звітував про те, що внаслідок посилення швидкості вітру спостерігалось некероване пиління з якогось зі шламосховищ, що могло спричинити забруднення земельних ділянок за межами їх санітарно-захисної зони. Тоді підприємство задіяло в роботу систему пилопригнічення на шламосховищі №2.

Разом з тим, через нестачу персоналу, підприємство не змогло виконати роботи з пилопригнічення на пляжах шламосховища №1.

Неконтрольоване пиління шламу зі шламових полів підприємства продовжувало відбуватися і протягом 2023 року: у травні, липні, серпні (двічі) та вересні (4 рази).

До липня 2022 року роботи з обслуговування систем пилопригнічення шламосховища №2, у тому числі відновлення роботи системи після обстрілів, виконувала підрядна організація, яка припинила надавати послуги через те, що МГЗ майже пів року не платив їм за роботу.

Навесні 2023 року експлуатація на шламосховищах підприємства стала аварійною:

1. наповнення підшламовими водами робочої чаші шламосховища №1 перейшло допустимий рівень, що загрожує забрудненням акваторії Бузького лиману, що знаходиться в 300 метрах від шламового поля.
2. Критичний рівень накопичення підшламових від на шламосховищі №2, лужність яких вища, ніж у шламосховищі №1. Переповнення цього накопичувача призведе до забруднення прилеглих до нього сільськогосподарських земель.
3. Зберігається проблема значного пиління шламу на полі №2, що може спричинити забруднення повітря. Це пов’язано з тим, що там «сухий» метод накопичення, який вимагає постійного контролю та зволоження поверхні.
4. Спринклерна система пилопригнічення (необхідна для зволоження шламу), що діяла на підприємстві, за час бойових дій була пошкоджена та вийшла з ладу.

У липні 2025 року Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу проінформувала Міністра економіки і довкілля про те, що ситуація з відходами Миколаївського глиноземного заводу погіршується. Екологи попереджали про загрозу прориву шламосховищ і забруднення Бузького лиману.

26 квітня 2026 року штормовий вітер почав розносити по околицях Миколаєва шлам зі шламосховищ «Миколаївського глиноземного заводу» — відходи, які залишаються після переробки бокситів у глинозем.

Увечері того ж дня у Миколаївській ОВА запевнили, що ситуацію на шламових полях МГЗ вдалося локалізувати.

У Фонді держмайна прокоментували ситуацію з пилінням червоного шламу зі шламосховищ «Миколаївського глиноземного заводу». Там зазначили, що знають про проблему і тримають на контролі.

Заступник голови фонду Віталій Коваленко назвав інцидент «екстремальною аварійною кліматичною ситуацією».

У травні голова Миколаївської ОВА Віталій Кім повідомив, що одна з найбільших алюмінієвих компаній світу, акції якої торгуються на Нью-Йоркській фондовій біржі зацікавилась Миколаївським глиноземним заводом.