У Миколаєві презентували міжнародний природоохоронний проєкт BLISS із збереження осетрових

У пʼятницю, 28 листопада, у Миколаєві оголосили про старт міжнародного природоохоронного проєкту BLISS — Black Sea Initiative for Sturgeon Sustainability, спрямованого на збереження та відновлення популяцій червонокнижних осетрових у Чорноморському регіоні.

На заході побувала кореспондентка «МикВісті».

Організацією, яка впроваджує проєкт стала Українська асоціація центрів підтримки бізнесу, що працює зокрема і над розвитком «блакитної економіки» та впровадженням сталих підходів до використання природних ресурсів у регіоні. Ініціатива BLISS упроваджується в межах програми Interreg NEXT Black Sea Basin Programme, яка підтримує екологічні ініціативи для створення чистого й стійкого Чорноморського регіону.

Як зазначають організатори, проєкт BLISS відповідає пріоритету «Clean and Green Region». Також це наочний приклад транскордонного співробітництва країн Чорноморського басейну. Саме тому до ініціативи долучилися партнери з Туреччини, Болгарії та Румунії. За словами керівника Української асоціації центрів підтримки бізнесу Артема Ващиленка, участь у цій інтернаціональній ініціативі відкриє для України нові можливості наукової співпраці та інтеграції власного досвіду з практиками та програмами захисту екології європейських партнерів.

— Ми у рівноправному партнерстві з колегами з Європейського Союзу, з іншими країнами Чорного моря, розробляємо інструменти для захисту осетрових… Це наше домашнє завдання фактично. Бо європейська інтеграція — це не лише потужні документи, які десь там підписали високопосадовці. Насправді це і повсякденна робота у багатьох вимірах, — зазначив він.

Команда дослідників застосовуватиме супутникове та акустичне мічення риб, а також генетичне маркування. Це дозволить відстежувати міграцію, поведінку осетрових та чинники, які впливають на їхнє виживання. Вивчатимуть експерти і стан водних екосистем, зокрема річок Єшилирмак і Дунаю. Зазначається, що саме перебуваючи у їхніх прісних водах осетрові є найбільш вразливими.

Важливою складовою проєкту стане і технічне забезпечення українських науковців. У межах BLISS планують створити мобільну лабораторію для роботи фахівців під час польових досліджень на річках та лиманах.

Загальний бюджет ініціативи для всіх країн складає близько 1,6 мільйона євро.

Проблема скорочення популяції осетрових в Україні триває вже кілька десятиліть, розповідає т.в.о. завідувача Чорноморського відділу ДНУ «Інститут рибного господарства, екології моря та океанографії» Павло Кутіщев. Осетрові були внесені до Червоної книги ще у 1978 році, і відтоді ситуація лише погіршувалася. Майже тридцять років в Україні не проводили сучасних комплексних досліджень.

— Популяція почала різко скорочуватися, що стало підставою для внесення осетрових до Червоної книги ще у 1978 році, а згодом — у 1980-х та 1994 році — до розширених списків рідкісних і зникаючих видів. Історичне надмірне вилучення риби, зокрема в царські часи та у післявоєнні роки, додатково підірвало чисельність цих видів. Після цього тривалий час не проводили системних досліджень і сучасного моніторингу, оскільки технології біочіпування та акустичної еколокації тоді ще не були доступними, — пояснив експерт.

Окремий вплив на популяцію цього виду риб, за його словами, має війна. Будівництво Керченського мосту, підрив Каховської ГЕС, бойові дії на Кінбурні — ключовому районі нересту осетрових — а також ускладнення роботи об’єктів, що займалися зарибненням — усе це завдало значної шкоди екосистемам півдня України.

Водночас найбільш руйнівним фактором, за словами Павла Кутіщева, залишається масове браконьєрство. Ринки та соціальні мережі досі переповнені пропозиціями незаконно виловлених осетрів. Тому, як наголошує Артем Ващиленко, проєкт буде зосереджений не лише на формуванні наукової бази, а й на практичній роботі з громадами, рибалками і місцевою владою. Зокрема, протягом реалізації BLISS Центр підтримки Бізнесу планує провести масштабні інформаційні кампанії, семінари та тренінги. У Миколаєві особливу увагу приділять залученню молоді до природоохоронної діяльності.

Менеджер проєкту Олександр Попов підкреслив, що його команда нині працює над повним забезпеченням науковців обладнанням, транспортом і технічними засобами. Він також зазначив, що Україна вже має достатньо власного досвіду, яким зможе поділитися з колегами, для яких схожі проєкти є новими.

Нагадаємо, раніше на Миколаївщині знову загострилися дискусії навколо проєкту розширення Ташлицької гідроакумулюючої електростанції та підняття рівня Олександрівського водосховища. Екологи попереджають, що такі зміни можуть завдати значної шкоди екосистемі Південного Бугу, вплинути на якість води та знищити рідкісні види рослин.