Розширення Ташлицької ГАЕС може зашкодити флорі та фауні Південного Бугу, — екологи

На Миколаївщині знову загострилися дискусії навколо проєкту розширення Ташлицької гідроакумулюючої електростанції та підняття рівня Олександрівського водосховища. Екологи попереджають, що такі зміни можуть завдати значної шкоди екосистемі Південного Бугу, вплинути на якість води та знищити рідкісні види рослин.

Про це пише Суспільне.

Йдеться про проєкт Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом», який передбачає підвищення рівня води у водосховищі з 16 метрів до 16,9 метра. Компанія заявляє, що це дозволить збільшити виробництво електроенергії та посилити зрошення сільськогосподарських земель. Проте за понад 20 років ідея так і не була реалізована.

У 2025 році «Енергоатом» провів громадські слухання та представив оновлену оцінку впливу цього проєкту на довкілля Миколаївщини, яка одразу зазнала критики з боку природоохоронних організацій. Голова правління Української природоохоронної групи Олексій Василюк зазначає, що під загрозою опиняться рідкісні рослини — мерингія бузька та гвоздика бузька, які були занесені до Червоної книги України й Європейського червоного списку.

— Чим вище піднімається рівень води, тим більше випаровується води ближче до стінок каньйону, на яких ростуть ці рослини, і вони просто гинуть, — пояснює еколог.

Підняття рівня водосховища також призведе до затоплення частини парку «Бузький Гард», що створить загрозу для мігруючих птахів.

За словами Олексія Василюка, через екологічні ризики Україна вже перебуває під посиленим контролем у рамках Бернської конвенції. Водночас, саме дотримання цієї конвенції є одним із основних пакетів євроінтеграційних вимог до України.

Своєю чергою екологиня Інна Тимченко зазначає, що зміни у режимі роботи водосховища можуть погіршити якість води в Південному Бузі, зокрема збільшити її солоність і каламутність. Це може призвести і до деградації екосистеми, а тому навпаки негативно вплинути на господарську діяльність у регіоні. Крім того, проєкт не передбачає будівництва водогону з Нової Одеси, що викликало додаткові запитання у громадськості.

Начальниця офісу водних ресурсів у Миколаївській області Наталія Жадан запевняє, що за 13 років моніторингу річка, попри роботу ГАЕС, відповідає стандартам джерела водопостачання. Водночас, на її думку, водогін може вплинути на екосистему річки.

— Там має бути захист — якісь решітки, щоб риба не потрапляла далі до водогону. Якщо ці рівні захисту будуть, вплив буде не таким високим, — зазначила вона.

Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України запевняє, що на новому магістральному водогоні передбачені всі необхідні системи захисту від потрапляння риби до труб. Проєкт включає й будівництво очисних споруд для Миколаєва, які планують запустити у березні 2026 року.

Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Сергій Сухомлин, зазначає, що у план водопроводу були враховані також робота та можливе розширення ГАЕС.

— Там побудований канал, з якого зараз забирається вода. Прокладені труби в каналі, і цей канал фактично зменшує можливі негативні впливи від роботи гідроелектростанції. У проєкті було передбачено будівництво очисних споруд для міста другою чергою. Вони розраховані на 120 тисяч кубів води, необхідних Миколаєву, — підкреслив він.

Інститут водних проблем і меліорації у своєму висновку зазначив, що будівництво водогону не вплине на водопостачання інших населених пунктів та стан малих річок у басейні Південного Бугу.

Втім, ситуація щодо самої добудови ГАЕС залишається відкритою: Міністерство довкілля наразі не погодило проєкт.

Нагадаємо, раніше Мінрозвітку повідомило, що у Миколаєві та Новій Одесі на завершальній стадії будівництво станцій очищення воду.