«Build back better». Що насправді означає принцип «відбудувати краще, ніж було» для Миколаєва?

Прем'єр-міністр говорив «Build back better».

Очільник Миколаївської ОВА каже «Build back better».

Мер Миколаєва каже «Build back better».

Донори кажуть «Build back better».

За цим принципом обіцяють відбудувати усю Україну. Якщо перекладати дослівно, то це поняття означає «відбудувати краще, ніж було». В інформаційному полі Миколаєва та області воно з'явилося вже під час війни. Посадовці часто використовують його, вставляють у презентації та публічні заяви.

Через це у суспільній свідомості «Build back better» (далі — «BBB») звучить як щось масштабне та надихаюче: зробити краще, ніж було. Але насправді це поняття накладає певні обмеження.

Тож звідки взялось «Build back better» та що воно означає? Розбиралися «МикВісті».

Як «Build back better» звучить у Миколаєві?

Після початку міжнародної допомоги в Миколаєві з’явилося нове словосполучення — «Build back better». Про нього говорять посадовці, міжнародні донори й проєктні офіси.

У міськраді «BBB» описують як принцип, який має допомогти відновити не просто те, що було, а зробити це сучаснішим, безпечнішим і більш продуманим.

«Якщо ми кажемо про відновлення та про те, яким чином буде відбуватися відновлення тих чи інших об’єктів за принципом «Build Back Better». Використовуючи наслідки цієї війни, ми повинні зробити якісь висновки та побудувати не просто те саме в тих самих місцях, але зробити краще. Якщо дві школи зруйновані і вони поряд, але малі і старі — треба побудувати їх в одну велику та з’єднати їх транспортною розв’язкою, щоб діти могли дійти звідти та отримати знання в сучасному навчальному просторі та за новими програмами», — сказав мер Миколаєва Олександр Сєнкевич.

Але в історії з відбудовою ліцею №51 «Build back better» набуло ніби нового значення — нового будівництва. Зруйновану школу планували знести і побудувати на її місці нову. Тоді керівник Управління капітального будівництва міської ради Олексій Савчук сказав про будівництво нового закладу «з нуля».

«Наше завдання — не просто відбудувати таким, який він був. Це простий шлях, але він не сучасний. Ми будемо йти шляхом «Build back better». Тобто відбудувати краще, ніж було. Це буде дуже сучасний проєкт, який передбачає будівництво комплексу будівель», — сказав він.

У цьому прикладі принцип інтерпретують як «знести старе й побудувати щось краще».

Але протилежно інша ситуація виникла зі зруйнованим багатоквартирним будинком на Адміральський, 32. Ракета зруйнувала до фундаменту один із під'їздів будинку. Проєкт відбудови вже був підготовлений, а сам будинок включили до проєкту HOPE, який фінансує Світовий банк.

Однак на рівні Міністерства розвитку громад та Світового банку виникли сумніви: чи можна будувати новий під'їзд «з нуля», оскільки це суперечить концепції «Build back better». Про це під час брифінгу у листопаді сказав заступник директора Департаменту житлово-комунального господарства Ігор Набатов.

— По паспорту 4 під'їзди, зараз їх 3. Тобто ми повинні відновити 4-й під'їзд. На жаль, там є реально суперечності. І вони настільки суттєві, що ми поки пропустили цю закупівлю, вирішили її залишити на останнє, для того, щоб вони все ж таки визначилися там в себе. Навіть питання не в Міністерстві, а у Світовому банку, тому що нормативні визначення відбудови в законодавстві України й на рівні Світового банку можуть по-різному трактуватися, — сказав Ігор Набатов.

Фактично у цьому контексті зараз йдеться про ризик, що цей будинок взагалі можуть виключити з проєкту HOPE.

«На жаль, може навіть бути ситуація, що цей будинок взагалі випаде. Всі документи, технічні звіти, акти комісійного обстеження попередньо направлялися до міністерства, і вони їх бачили, і питань в той момент не було. Зараз чомусь вони почали виникати», — зазначив Ігор Набатов.

Тобто в цьому випадку «Build back better» трактується як «покращити існуюче», але не «зводити нове».

І тут виникає парадокс:

• для ліцею №51 нове будівництво = Build Back Better,
• а для будинку на Адміральській нове будівництво ≠ Build Back Better.

Як виникло «BBB»? Трохи історії

Поняття «Build back better» з’явилося задовго до того, як його почали вживати у Миколаєві. Вперше його застосували після катастрофи глобального масштабу — цунамі 2004 року, яке знищило узбережжя в Індонезії. Тоді міжнародні організації, серед яких Світовий банк і агенції ООН, стикнулися з питанням: як це відновлювати?

В офіційних документах «Build back better» вперше можна було побачити у звіті Світового банку 2005 року, який стосувався усунення наслідків цунамі. Фактично у документі на 101 сторінку «BBB» згадувався лише двічі.

Вперше — коли у звіті пояснювали розподіл донорських проєктів за трьома категоріями:

1. «temporary needs» — тимчасова допомога;
2. «minimum needs to replace damage» — мінімальні роботи з відновлення шкоди («build back»);
3. «programs that go beyond this core program or cover parts of Aceh not directly affected by the tsunami («build back better»)» — програми для територій, які безпосередньо не постраждали від цунамі.

Вдруге «BBB» згадали у контексті розробки майстер-плану так: «Build back better in certain sectors (particularly social sectors and infrastructure)».

Це означає, що «ВВВ» — не про кожний об’єкт, а про окремі сектори (школи, лікарні, дороги).

Тобто у початковому визначенні «Build back better» не означає відбудувати зруйноване «з нуля», а модернізувати там, де немає критичної шкоди: врахувати нові стандарти, ризики, зробити об’єкт сучаснішим.

Але з часом визначення змінилося.

То як визначають «Build back better» у світі?

У 2015 році «Build back better» закріпили як глобальний принцип — у Sendai Framework for Disaster Risk Reduction, ключовому документі ООН про зниження ризиків катастроф. Саме цей документ сьогодні є міжнародним стандартом і його найчастіше використовують уряди, донори, Банки розвитку, ЄС, Світовий банк, UNDP тощо.

Там термін «Build back better» написати це у форматі журналістського блоку для статті у розділі №4 «recovery, rehabilitation and reconstruction»:

Recovery — відновлення життєдіяльності. Це про те, щоб після катастрофи громада знову функціонувала: транспорт, вода, школа, лікарня.

Rehabilitation — «оживлення» або відновлення функціональності пошкоджених об’єктів: ремонт, заміна, посилення конструкцій, адаптація.

Reconstruction — відбудова пошкодженої або зруйнованої інфраструктури. У міжнародних документах слово не означає обов’язково «з нуля». Це може бути капремонт, перебудова або нова конструкція, якщо стара втрачена.

У документі викладено те формулювання, яке згодом «вийшло у світ» і стало глобальним принципом відновлення міст, інфраструктури та житла після катастроф. Якщо коротко, то Sendai Framework каже, що «Build back better» означає:

• відновлювати так, щоб зменшити майбутні ризики,
• підвищувати стійкість,
• використовувати сучасні стандарти та планування,
• не просто відновлювати старе, а покращувати.

Фактично у документі сказано, що країни мають не відновлювати руїни, а переглядати підходи до планування, інфраструктури, будівельних норм, навіть соціальної підтримки.

Sendai Framework не дає прямої вказівки будувати «з нуля». Але у документі є кілька ключових тез, які натякають: «BBB» не обмежується модернізацією.

Наприклад, там сказано, що відбудова може включати relocation — перенесення об’єктів у безпечніші місця. Очевидно, що у випадку зруйнованого житла перенесення неможливе без будівництва нової будівлі.

Інший ключовий елемент — нові будівельні норми, зонування і перерозподіл простору, які Sendai Framework вимагає інтегрувати у відбудову. А часто це теж не про реставрацію руїн, а про переосмислення того, де і що має бути побудовано.

В Україні поняття «Build back better» перше з'явилося офіційно у 2022 році — в Національному плані відновлення, який презентували після конференції з відбудови України у Швейцарії. У документі йшлося, що «BBB» має стати одним із керівних принципів відновлення країни.

«Відбудова з кращою якістю та застосуванням більш просунутих технологій, як порівняти з утраченими активами. Узгодження відбудови України з принципами ЄС: зеленого переходу й цифрової трансформації», — пояснювали значення терміна автори проєкту.

Зараз в Миколаївській області навіть діє окремий проєкт з такою назвою — «EU4UASchools: Build Back Better». Віг передбачає ремонт, модернізацію та переоснащення шкіл. Його розпочали у листопаді 2022 року за фінансової підтримки Європейського Союзу. За цей час області відновили щонайменше дві пошкоджені обстрілами школи та спортивний коледж у Миколаєві.

Що у це поняття вкладають донори?

У більшості гуманітарних і відновлювальних програм донорські організації наголошують:

• пріоритет — ремонт і модернізація,
• поліпшення енергоефективності та безпеки,
• інклюзивність, доступність, стійкість,
• прозорість процесів.

Нові об’єкти можуть бути побудовані лише у двох випадках: коли старі знищені повністю або коли відновлення коштує дорожче, ніж будівництво нового.

І навіть у таких випадках донори зазвичай просять зберігати обсяг, призначення й функцію, а не перебудовувати об’єкт у щось зовсім інше.

Для Данії відновлення Миколаївської області за принципом «Build back better» полягає в енергоефективності та інклюзивності, пояснив «МикВісті» керівник офісу Посольства Данії в Миколаєві Якоб Торрільд Хансен.

— Найбільш такий яскравий прояв «Build back better» для нас – це енергоефективність і інклюзивність. Тобто це дві речі, яких дуже сильно не вистачало в Радянському Союзі. Це означає, що якщо ми ремонтуємо будівлі, якщо встановлюємо нове енергетичне обладнання, враховується енергоефективність і затрати на операційку потім. Інклюзивність — це про те, що мають бути пандуси, наприклад, або ліфти для маломобільних груп населення. Це є передумовою всіх наших проєктів, — пояснив він.

Однак, каже Якоб Хансен, є й інші проєкти — до прикладу, щодо зменшення втрат води з мереж у Корабельному районі. Цей проєкт передбачає заміну та санацію труб, встановлення лічильників та сучасного обладнання, яке дозволить водоканалу швидко реагувати у разі витоків. Роботи фінансує уряд Данії через Північну екологічну фінансову корпорацію (NEFCO).

— Там втрати води в мережах більше 50%. Або ця вода просто так витікає, або це те, що називається комерційними втратами — те, що не обліковується. Але все це можна зменшити. Тобто ці заходи допоможуть водоканалу відразу бачити, що є витоки з труб, що є пошкодження труб, де саме і зменшити втрати цієї води, — пояснив він.

Фізично проєкт має розпочатися у 2026 році. Наразі завершується процес тендера, підписання договору та визначення підрядника.

Тобто навіть на прикладі допомоги Данії з відновленням Миколаєва можна зробити висновок, що «Build back better» для міжнародних донорів — про модернізацію, про перехід від старих радянських стандартів до сучасних рішень, які економлять ресурси, роблять інфраструктуру зручнішою для людей і стійкішою до майбутніх криз. Не обов’язково — про зведення абсолютно нових будівель, але точно про новий підхід, у центрі якого — не просто «полагодити», а змінити логіку життя міста.

У суспільній уяві «Build back better» звучить як старт великої відбудови: нові школи, сучасні квартали, інший рівень міста після руйнувань. Але міжнародні програми вкладають у цей термін інший зміст — не нове будівництво, а модернізацію того, що можна зберегти. «Краще, ніж було» для донорів означає не «з нуля», а «безпечніше, енергоефективніше, інклюзивніше».

Через це Миколаїв опинився між двома очікуваннями. Місто, де десятки будівель фактично знищені, потребує нового житла і нової інфраструктури, а міжнародні правила дозволяють лише оновлення в існуючих межах. Звідси й виникають суперечки з об'єктами, де потрібна повноцінна новобудова, а умови програм дають змогу лише ремонтувати.

Фактично «BBB» — це про стандарти, а не про масштаб. Про теплі стіни, а не про нові будівлі. І це створює головне питання для Миколаєва: чи здатен підхід, розроблений для країн із частковими руйнуваннями, відповідати місту, яке потребує переосмислення з фундаменту?

Юлія Бойченко, «МикВісті»