Українські полярники повідомили про ранню появу горбатих китів біля «Вернадського»

Українські вчені з антарктичної станції «Академік Вернадський» повідомили про рекордно ранню появу горбатих китів поблизу Антарктичного півострова. Спостереження зафіксували 25 жовтня у протоці Лемейр, неподалік острова Галіндез. Це найранніша весняна міграція горбанів у цьому регіоні за весь час спостережень.

Про це розповідають у Національному антарктичному науковому центрі.

Інформація підтверджена міжнародною платформою Happywhale, де дослідники з усього світу реєструють спостереження за китами. За її даними, перших горбанів цього сезону побачили ще 20 та 22 жовтня пасажири науково-експедиційного судна Silver Wind у затоці Даллманна та бухті Орн. Згодом тварин помітили і українські полярники.

Біологиня 30-ї Української антарктичної експедиції Зоя Швидка розповіла, що під час виїзду човном до острова Ховгард команда спочатку зустріла пару косаток, а згодом — пару горбатих китів.

— І цього разу зустріли пару косаток, які завели нас у початок протоки Лемейр. Там ми їх втратили, але згодом натрапили на пару горбанів, — зазначила Зоя Швидка.

Щовесни горбаті кити Південної півкулі мігрують із районів розмноження поблизу екватора до антарктичних вод, де живляться крилем. До берегів Антарктичного півострова зазвичай приходить популяція G, яка розмножується біля узбереж Південної та Центральної Америки.

З 2018 року українські біологи ведуть системні дослідження поведінки китів у цьому регіоні. Вони встановили, що деякі особини залишаються біля Антарктиди навіть узимку — їхні звуки фіксували у червні, липні та серпні.

Науковці припускають, що раннє повернення цього року може бути пов’язане зі зміною клімату.

— Зміна клімату, зокрема скорочення площі морського льоду, та скупчення крилю дозволяють горбатим китам залишатися в районі Антарктичного півострова довше. Ймовірно, ті ж фактори зумовили й раннє повернення горбанів зараз, — пояснила біологиня Оксана Савенко.

Фотографії горбанів, зроблені 25 жовтня, вже додані до бази Happywhale, однак поки що встановити їхнє походження не вдалося — на знімках видно лише спинні плавці, тоді як зазвичай ідентифікацію здійснюють за унікальним малюнком хвостових лопатей.

Раніше український криголам «Ноосфера» вирушив із Кейптауна (ПАР) в Антарктику, розпочавши п’ятий сезон наукових досліджень. Судно базується у Південній Африці від початку повномасштабного вторгнення Росії.