Від реформи до реальності: як Миколаївщина бореться зі сміттям без регіонального плану

Щороку на Миколаївщині виявляють сотні несанкціонованих сміттєзвалищ. Багато з них існують десятиліттями. Але після запуску реформи управління відходами ситуація мала б змінюватися, адже з’явилися нові вимоги до комунальних підприємств і посилився контроль за вивезенням сміття.

«МикВісті» розібралися, що змінилося з ухваленням закону про управління відходами, як це вплинуло на Миколаївщину та скільки звалищ вдалося ліквідувати.

Реформа управління відходами: як Україна переходить до сучасної системи поводження зі сміттям

Україна поступово змінює підхід до поводження з відходами. У липні 2023 року ухвалили новий закон «Про управління відходами», який запустив масштабну реформу галузі — одну з найважливіших екологічних реформ за останнє десятиліття.

Головна мета реформи — перейти від хаотичного накопичення сміття до системного управління відходами за європейськими стандартами. Закон закладає фундамент нової моделі, де кожна тонна сміття має свій облік, маршрут і подальшу долю.

Серед ключових змін:

• Єдиний реєстр відходів. Тепер усі підприємства, які утворюють, перевозять чи утилізують сміття, повинні зареєструватися в спеціальній електронній системі. Це допоможе бачити, куди потрапляють відходи — від моменту утворення до переробки або знешкодження.
• Обласні плани управління відходами. Кожна область має створити власний план: де збирати сміття, як його сортувати, куди везти на переробку. Це дасть можливість впорядкувати систему і зробити її прозорою.
• Роздільне збирання сміття. Реформа стимулює громади встановлювати контейнери для сортування — окремо для скла, пластику, паперу, органіки тощо. Менше змішаного сміття — менше навантаження на полігони.
• Боротьба зі стихійними звалищами. Усі нелегальні сміттєзвалища мають бути внесені до реєстру, після чого влада зобов’язана їх прибрати і не допустити появи нових.
• Відповідальність на місцях. Тепер саме громади відповідають за повний цикл поводження з відходами — від збору і сортування до вивезення та переробки.

В ідеалі реформа має створити замкнений цикл управління відходами, у якому кожен громадянин сортує сміття, громада організовує його роздільний збір і передає на переробку, підприємства оплачують утилізацію упаковки за принципом розширеної відповідальності виробника, а полігони приймають лише ті відходи, які неможливо переробити.

Таким чином, Україна наближається до європейської моделі, де відходи розглядаються не як сміття, а як ресурс.

Миколаївщині не вистачає коштів на розробку плану управління відходами

Херсонщина стала першим регіоном в Україні, який розробив і затвердив оновлений регіональний план управління відходами до 2034 року — відповідно до нового Закону «Про управління відходами». План погоджено Міндовкілля і Міністерством інфраструктури. Його створювали понад рік за участі експертів, науковців та представників громад.

Документ передбачає кластерний підхід, розбудову сучасної інфраструктури, ефективніше використання ресурсів і поступовий перехід до європейської моделі поводження зі сміттям. Як зазначає заступник начальника ОВА Дмитро Бутрій, попри складнощі через окупацію, область стала першою, хто завершив цей процес за новими вимогами.

А ось на Миколаївщині з 2020 року плану управління відходами не існує. Робота над створенням нового документу розпочалася ще до впровадження нового законодавства, але готового плану поки немає. У 2020 році Управління екології замовило створення цього плану за понад 2 мільйони гривень. Тендер виграла львівська компанія «ІНТЕРОЙЛ СЕРВІС», яка погодилась виконати замовлення за 1,85 мільйонів гривень.

План мали розробити у п’ять етапів, але до кінця справа так і не дійшла. Через нестачу коштів бюджет урізали, обсяг робіт скоротили. У результаті область заплатила близько мільйона гривень лише за два етапи та частину третього. Повністю готового документа обласна адміністрація так і не отримала.

Національний план управління відходами до 2033 року набрав чинності 27 грудня 2024 року і регіонам дали рік на затвердження своїх планів. Проте Миколаївщина цьогоріч оновлений план управління відходами не отримає. Через зміни в законодавстві про відходи, проєкт потрібно оновити та допрацювати.

«Ми це питання обговорювали з начальником управління екології, я не думаю, що за два місяці такий серйозний документ можна доробити. Звичайно там майже три розділи зроблені, але і зміни відбулися. В документі аналітика зроблена», — коментує затвердження документу депутатка Миколаївської обласної ради та голова комісії Миколаївської обласної ради з питань екології, охорони довкілля Алла Ряжських

В свою чергу у Миколаївській обласній військовій адміністрації повідомили, що по області з 2022 року значно скоротилися надходження екологічного податку до бюджету. Це сталося через зупинку великих промислових підприємств і портів. Через нестачу коштів у цільовому фонді область не може профінансувати розробку Регіонального плану управління відходами.

Тому в адміністрації зараз шукають кошти на розробку документу та звертаються до різних громадських та міжнародних організацій з проханням допомогти.

«Миколаївська облвійськадміністрація неодноразово зверталась до різних громадських та міжнародних організацій з проханням розглянути питання фінансування подальшої розробки Регіонального плану управління відходами в Миколаївській області. Враховуючи важливість Регіонального плану для створення сучасної системи управління відходами області та подальшої розробки місцевих планів управління відходами територіальними громадами області пошук фінансування для завершення розробки регіонального плану області триває. Обласна військова адміністрація вже кілька разів зверталася до громадських та міжнародних організацій із проханням підтримати фінансово завершення цього документа», — повідомили в ОВА.

Регіональний план — це основа для побудови сучасної системи управління відходами. Без його завершення та затвердження громади не зможуть якісно планувати роботу в цій сфері та впроваджувати сучасні екологічні рішення.

Що відбувається зі сміттєвими полігонами на Миколаївщині

Останніми роками кількість офіційних місць зберігання ТПВ на Миколаївщині не змінюється. Станом на 2025 рік по області налічується 267 сміттєвих полігонів загальною площею 524,4 гектара.

Відповідно до «Регіональної доповіді про стан навколишнього середовища на Миколаївщині за 2024 рік», по області сміттєзвалища заповнені в середньому на 53%. У містах ситуація гірша — понад 85% заповнення. Три полігони вже перевантажені — у Вознесенську, Первомайську та Південноукраїнську. Загальна площа цих полігонів — майже 20 гектарів.

Також зазначається, що органи місцевої влади часто не мають впорядкованих документів на землю, де розташовані сміттєзвалища. Не всюди оформлені паспорти полігонів, які є офіційними документами, що описують їхній стан і умови експлуатації.

На цей час санітарно-технічні паспорти на полігони ТПВ оформлені лише в містах: Миколаєві, Вознесенську, Очакові, Південоукраїнську, Снігурівці та у селі Лугове Коблівської сільської ТГ.

Схеми санітарного очищення затверджені у 262 населених пунктах області. Проте більшість із них розробляли без участі спеціалістів, тому їх потрібно оновити відповідно до нових законів та умов роботи громад.

За даними Миколаївської обласної військової адміністрації, у 2024 році на розвиток сфери управління твердими побутовими відходами (ТПВ) у населених пунктах Миколаївщини виділили 7 мільйонів 563 тисяч 525 гривень. Це кошти місцевих бюджетів та інші джерела.

На оновлення сміттєвих контейнерів спрямували 2 мільйона 330 тисяч гривень. За ці гроші закупили 188 контейнерів для збору сміття у Вознесенську, Південноукраїнську та Первомайську. Крім того, Південноукраїнська громада додатково придбала 1 бульдозер з відвалом і розпушувачем. Вартість — 5 мільйонів 233 тисячі гривень.

Завдяки співпраці посольства Данії та ООН (UNOPS), у травні 2024 року Миколаївщина отримала три сміттєвози Ford. Їх передали для Очаківської міської, Воскресенської селищної та Мішково-Погорілівської громад. У серпні область отримала ще три екскаватори JCB 3CX — для Воскресенської, Ольшанської та Мішково-Погорілівської громад та два вилкові навантажувачі — для Ольшанської та Мішково-Погорілівської громад.

Ліквідація звалищ

Нова реформа управління відходами в Україні направлена на те, щоб мінімізувати вивезення сміття на полігони, де воно лежатиме роками. Це можна зробити, якщо впроваджувати сучасні підходи: сортування, переробку та повторне використання відходів. Роздільний збір сміття дає змогу зменшити його обсяг приблизно на 30-40%. Це означає, що полігони служитимуть довше, а нові не доведеться будувати так швидко.

Але реалії зовсім відрізняються від прописаних планів та перспектив. Сортування сміття для більшості жителів Миколаївської області досі диковинка. За інформацією департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської ОВА, станом на 1 січня 2025 року ситуація з роздільним збором сміття по містам, які є лідерами в загальному обсязі утворення і накопичення сміття є такою:

• Миколаїв — 65,2% охопленого населення роздільним збиранням побутових відходів.
• Вознесенськ — 61,7%
• Очаків — 100%
• Первомайськ — 10,2%
• Південноукраїнськ — 26,5%

У містах і селах області поки що немає заводів або технологій для переробки чи сортування сміття. Такі технології працюють лише в Києві та Харкові. Через це зменшити кількість сміття, яке вивозять на звалища, дуже важко.

Тому поки сортувати та переробляти відходи в області лише планують, залишається боротися з несанкціонованими звалищами, щоб хоч якось зменшити шкоду для довкілля та не допустити подальшого забруднення територій.

Із незаконними звалищами на Миколаївщині бореться Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу. У відповіді на запит «МикВісті» там повідомили, що через військовий стан та урядову постанову від березня 2022 року державний контроль у сфері екології був значно скорочений.

Попри це, місцеву владу зобов’язали проводити обстеження територій, виявляти несанкціоновані звалища, прибирати їх та запобігати появі нових. Також органи місцевого самоврядування мають забезпечувати санітарне прибирання та стежити, щоб підприємства й громадяни дотримувалися правил поводження з відходами.

У 2024 році в області прибрали 399 сміттєзвалищ загальною площею понад 59 гектарів:

• на території Баштанського району — 55 звалищ відходів загальною площею 9,553 гектарів;
• на території Вознесенського району — 219 звалищ відходів загальною площею 28,105 гектарів;
• на території Миколаївського району — 111 звалищ відходів загальною площею 7,478 гектарів;
• на території Первомайського району — 208 звалищ відходів загальною площею 14,132 гектарів.

Станом на 5 жовтня 2025 року у Миколаївській області ліквідували вже 1 059 звалищ загальною площею 54,6 гектара. Найбільше — у Миколаївському районі та Вознесенському районах. Загалом ліквідовано:

• на території Баштанського району — 64 звалища відходів загальною площею 12,38 гектари;
• на території Вознесенського району — 240 звалищ відходів загальною площею 33,587 гектари;
• на території Миколаївського району — 700 звалище відходів загальною площею 6,668 гектари;
• на території Первомайського району — 55 звалищ відходів загальною площею 1,99 гектари.

Екоінспекція продовжує збирати дані від громад і перевіряє, як місцева влада виконує свої обов’язки щодо управління відходами.

В Очакові хочуть побудувати комплекс для сортування та переробки відходів

Попри те, що в Миколаївській області ще немає затвердженого регіонального плану управління відходами, на який мали б орієнтуватися громади, деякі з них не чекають і вже самостійно розробляють власні оновлені плани поводження з відходами. Одна з них — Очаківська.

Програму поводження з побутовими відходами в громаді затвердили до 2030 року. Її підтримали депутати на засіданні сесії 17 жовтня 2025 року. Громада хоче затвердити чіткі норми накопичення сміття для будинків і підприємств, створити нову схему санітарного прибирання міста та встановити тарифи на вивезення відходів, які покриватимуть реальні витрати.

Також планується відремонтувати полігон сміття: облаштувати під’їзди, провести воду, провести реконструкцію та рекультивацію. Окрім цього, місто має намір оновити контейнери, сміттєвози та спеціальну техніку. Але найголовніше Очаків планує збудувати сучасний комплекс для сортування та переробки відходів.

В затвердженому документі зазначається, що в Очакові майже 88% містян отримують послуги з вивезення сміття. Але у міській раді зазначають, що частина сміття залишається поза контролем через недосконалість нормативно-правових актів, які б мали зобов’язувати ОСББ та підприємства укладати договори на вивезення сміття.

Ще одна проблема — нестача коштів: тарифи не покривають реальні витрати, а бюджетних грошей не завжди вистачає на нову техніку, реконструкцію полігону та оновлення контейнерів. Комунальне підприємство «Очаків-сервіс» має замало сучасних сміттєвозів, а контейнерів для сміття в місті всього 649 — цього недостатньо, особливо для роздільного збирання

Мер Очакова Сергій Бичков говорить, що місцевий полігон працює на рівні «минулого століття» та потребує оновлення. Його відкрили ще у 1980-ті роки і станом на зараз там накопичилось 79% від проектного об’єму накопичення.

— У нас є полігон, ми там розміщуємо сміття, але це все рівень минулого століття, якщо порівнювати з Європою сьогодні. У нас немає заводу з переробки сміття, немає сортувальних ліній. Пластик ми сортуємо окремо самостійно і якщо люди кидають його в окремі контейнери, — говорить Сергій Бичков.

У місті будувати новий сучасний полігон складно, бо немає вільної землі, а сільськогосподарські ділянки надто дорогі. Тому наразі розробляється проєкт запуску сортувальної лінії на існуючому полігоні. Для реалізації задуманого місту потрібно близько 20 мільйонів євро.

— Зараз ми працюємо, у нас вже є напрацювання по проєкту. Ми зараз працюємо з міжнародними партнерами по встановленню сортувальної лінії: біосміття, скло, залізо, пластик, папір. Загалом, щоб сортувальна лінія була на 5 видів мусора. Цей проєкт буде коштувати місту близько 15-20 мільйонів євро. Це буде міжнародна допомога, я сподіваюся. Скоріше за всього це буде якийсь грант і кредит від ЄБРР чи ЄІБ, — розповідає мер.

В громаді поки не знають, як саме має працювати комплекс для сортування та переробки відходів. Наразі вивчаються потреби громади, щоб мати технічні висновки на основі який вже будуватимуть сам комплекс.

— Я був за кордоном, бачив цю лінію, зняв відео, спілкувався з проєктантами. Зараз ми надаємо їм технічні висновки про нашу потребу, тобто морфологію сміття, його кількість, забезпечення, можливість встановлення лінії, площу, яка є. Вони беруть ці дані і починають працювати. І дають нам пояснювальну записку до проєкту. Тобто що це можливо зробити, це буде ось така лінія, це буде ось таке сортування, це буде коштувати стільки. Будь ласка, замовляйте проєкт. Можна замовити в них за кордоном, можна замовити в нас, — говорить Сергій Бичков.

Загалом до 2030 року Очаків планує профінансувати заходи програми на понад 64 мільйони гривень, щоб наблизити вирішення проблеми поводження з побутовими відходами та зменшити його вплив на природу.

Перехід до європейської моделі

Україна стоїть на порозі змін у сфері управління відходами. Ми все ще захоронюємо понад 90% сміття, тоді як у країнах ЄС ця цифра значно менша. Сміттєва проблема роками ігнорувалась, а війна лише загострила ситуацію, додавши тисячі тонн будівельних та небезпечних відходів.

Новий закон «Про управління відходами» запускає європейську модель — сортування, переробку, повторне використання. Це означає відмову від хаотичних звалищ і перехід до кругової економіки, де сміття стає ресурсом.

Щоб це стало реальністю, потрібні не лише закони, а й інфраструктура, фінансування, контроль і підтримка громад. Україна має унікальну можливість — не просто наздогнати Європу, а будувати сучасну систему управління відходами вже зараз. І втратити цей шанс ми більше не можемо.

Альона Коханчук, МикВісті