Фалєєв, більше не «імперець»: Інститут нацпам’яті оновив списки діячів, які підпадали під деколонізацію

Український інститут національної пам’яті оприлюднив переліки осіб і подій, об’єкти, присвячені яким, містять або не містять символіку російської імперської політики.

Документи укладено на основі висновків Експертної комісії відповідно до Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

Згідно з оновленими списками, частина діячів, чиї імена раніше потрапляли під процес деколонізації, тепер офіційно не вважаються такими, що уособлюють російську імперську політику.

У Миколаєві 2024 року в рамках деколонізації перейменували низку вулиць, які тепер, за новими висновками, могли би зберегти старі назви. Зокрема:

• Вулиця Карла Брюллова — тепер Олексія Соколовського.

Карл Брюллов (1799–1852) — художник, один з організаторів викупу Тараса Шевченка з кріпацтва, викладав українським митцям.

• Провулок Герцена — тепер Бредіхіна.

Олександр Герцен (1812–1870) — письменник і філософ, прихильник ідеї незалежності України.

• Провулок Короленка — тепер Євгена Гуцала.

Володимир Короленко (1853–1921) — письменник і громадський діяч, який виступав проти репресій і національного гноблення.

• Вулиця Некрасова — тепер Василя Стуса.

Микола Некрасов (1821–1878) — поет і публіцист, який не глорифікував російську імперську політику.

• Провулок Миколи Пирогова — тепер Миколаївський.

Микола Пирогов (1810–1881) — хірург і педагог, засновник військово-польової хірургії, який мав тісні зв’язки з Україною.

• Вулиця Академіка Івана Павлова — тепер Петра Дяченка.

Іван Павлов (1849–1936) — фізіолог, лауреат Нобелівської премії, не займався пропагандою імперських ідей.

• Вулиця Кондратія Рилєєва — тепер В’ячеслава Липинського.

Кіндрат Рилєєв (1795–1826) — поет-декабрист, який підтримував ідеї національного визволення України.

• Вулиця Фалєєвська — тепер Олексія Вадатурського. Також у 2022 році демонтували його скульптуру, яка знаходилася на Набережній неподалік будівлі міської ради.

Михайло Фалєєв — один із засновників Миколаєва, керував будівництвом ключових споруд у місті наприкінці XVIII століття.

• Вулиця Чехова та провулок Чехова — тепер вулиця і провулок Григорія Сковороди.

Антон Чехов (1860–1904) — письменник українського походження, реформатор театру, життя і творчість якого були тісно пов’язані з Україною.

• Вулиця Костянтина Ціолковського — тепер Млинарська.

Костянтин Ціолковський (1857–1935) — науковець, один із засновників космонавтики, не мав стосунку до імперської політики.

Таким чином, у Миколаєві частину перейменувань 2024 року було здійснено щодо осіб, які, за оновленою позицією Інституту нацпам’яті, не підпадають під деколонізацію.

В Інституті наголосили, що оприлюднені переліки не є остаточними й надалі поповнюватимуться новими висновками про діячів різних історичних періодів — від Московського царства до сучасної Росії.

Нагадаємо, що у квітні 2023 року Миколаївська міська рада прийняла нове положення щодо перейменування топонімів — влада планує позбутись в місті від всіх російських назв. Також депутати Миколаївської міської ради затвердили новий склад топонімічної комісії. До списку членів комісії увійшли:

• Євген Гомонюк — фахівець зв’язків з громадськістю комунальної установи Миколаївської міськради «Агенція розвитку Миколаєва»;
• Катерина Мірзоян — кандидат мистецтвознавства, старший викладач КНУКіМ;
• Тетяна Губська — провідний науковий співробітник Миколаївського обласного краєзнавчого музею, почесний працівник туризму України;
• Олександр Глущенко — голова ГО «Спортивний Корпус Миколаїв»;
• Юрій Котляр — доктор історичних наук, завідувач кафедри історії ЧНУ ім. Петра Могили;
• Микита Плеханов — голова ГО «Рух свідомих громадян»;
• Роман Бойко — голова правління ГО «Асоціація учасників та інвалідів АТО»;
• Таміла Бугаєнко — громадський діяч;
• Олександр Тригуб — доктор історичних наук, завідувач кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики ЧНУ ім. Петра Могили, голова миколаївської обласної організації «Національна спілка краєзнавців України»;
• Олександр Смирнов — старший викладач кафедри історії Миколаївського національного університету ім. В. О. Сухомлинського, член Національної спілки археологів України;
• Інга Хоржевська — директор центральної міської бібліотеки ім. М. Кропивницького.

Зокрема у липні 2024 року на Миколаївщині завершили процес перейменування та затвердили нові назви для 411 вулиць та провулків. У Миколаєві перейменували 49 вулиць і провулків, які дублювалися.

Оновлені назви населених пунктів Миколаївської області, які перейменували восени 2024 року, вже відображаються у сервісі Google Maps.

Миколаївська міська рада передала на баланс області демонтовані елементи пам’ятників та стел. Далі їх передадуть до Миколаївського обласного краєзнавчого музею.

Читайте також статтю «МикВісті»»: «Без Лягіна, Пушкінської та маршалів: які вулиці в центрі Миколаєва перейменують».