В Україні планують створити Асоціацію виробників військової робототехніки

Українські виробники БПЛА та інших видів військової робототехніки вирішили об’єднатися в профільну Асоціацію.

Про це журналістам УНН повідомили безпосередні учасники ринку.

За їхніми словами, головою Асоціації міг би стати колишній т.в.о. керівника департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Олександр Лієв.

Як зазначає співвласник компанії AeroDrone Дмитро Шимків, взаємодія виробників з державою та між собою наразі відбувається довкола кількох платформ таких як, наприклад, проєкт Мінцифри «Армія Дронів», громадського об’єднання «Аеророзвідка» та департаменту розвитку озброєнь Міністерства оборони. Створені також ще низка громадських об’єднань, що претендують на статус «голосу» галузі.

Однак, це не сприяє створенню єдиної, виразної і, головне, зрозумілої позиції виробників у выдносинах з державою, а проблеми, що потребують негайних рішень, лише накопичуються.

— Ідея створення асоціації, яка б координувала зусилля, задавала планку стандартів і на транспарентних засадах здійснювала представництво галузі у відносинах з державою, не те що своєчасна, вона вже просто перезріла. Це була (призначення Лієва - ред.) одна з ідей, яка прозвучала від представників виробників БПЛА: залучити Олександра Лієва як волонтера, який дуже багато зробив для того, щоб спростити процеси для сертифікації і взагалі проходження цих складних коридорів для українських виробників безпілотної техніки. Пропонували, аби він долучився, враховуючи його досвід і розуміння бюрократичних систем. Адже питання стосується не лише МОУ, а й взаємодії з Генштабом, з НБУ тощо, — каже Дмитро Шимків, партнер компанії AeroDrone, яка займається виробництвом БПЛА, а також член наглядової ради Українського фонду стартапів.

За словами Дмитра Шимківа, головним покликанням Асоціації має стати не тільки медіація на рівні держави, але й горизонтальний обмін досвідом, технологіями, спільне напрацювання стандартів, а також використання наявної інфраструктури (випробувальних аеродромів). При цьому об’єднання має будуватися на принципах інклюзивності, презентуючи інтереси усіх гравців, незалежно від рівня розвитку і промислової бази, підкреслює підприємець.

З ним погоджується керівник напрямку робототехніки ГО «Аеророзвідка» Вадим Юник, який серед головних напрямків роботи такого органу виокремлює насамперед сприяння подальшому розвитку нормативного фрейму і впровадженню українськими виробниками єдиних стандартизованих рішень при розробці конкретних зразків.

Вадим Юник переконаний, що в межах Асоціації виробники знайдуть порозуміння щодо уніфікованих стандартів для військових виробів. Вони просто мають прийти до єдиного знаменника в цих питаннях, оскільки ціна надто висока - життя кінцевого споживача, військовослужбовця Сил оборони.

— На мою думку, мають бути єдині стандарти, наприклад, щодо типу кріплень боєкомплекту, взаємозамінності елементів живлення, щоб той чи інший аеропідрозділ кожного разу не втрачав купу часу на те, щоб розібратися. Треба максимально спрощувати, а не ускладнювати життя бійцям, яким вони й так ризикують щодня, —підкреслює пан Юник.

Своєю чергою Вадим Юник чув про ініціативу створення Асоціації, але не знає хто може стати її очільником.

— Я чув про бажання створити Асоціацію. Як вона буде називатися і хто буде очільником – не знаю, однак вона дійсно потрібна, бо є багато питань, які потрібно вирішувати, — наголосив він.

Також Юник розповів, що більшість виробніків БПЛА були дуже засмучені звільненням з посади Лієва, бо близько та ефективно взаємодіяли по роботі.

— У нас є спільний чат, де присутня більшість виробників. Так от, новину щодо подій які відбулися (рішення Лієва звільнитися - ред.) були сприйняті ними досить негативно і з жалем. Я розумію, що у людини є таке, скажімо, неоднозначне минуле, але його дії зараз прямо демонструють його позицію: він досить грамотна людина і абсолютно проукраїнська. Те, що він робить, точно іде на користь державі, — зазначив Юник.

Нагадаэмо, що Міністерство оборони у 2023 році планує витратити на придбання безпілотників різних типів застосування (повітряні, наземні, підводні) 20 мільярдів грривень.