Більшість українців схвалюють декомунізацію та дерусифікацію

Про це говорили експерти під час онлайн-прес-конференції на тему: «Як трансформується ставлення українців до декомунізації, УПЦ мп та націоналізму під час війни з Росією», передає Укрінформ.

Учасники заходу надали результати загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова.

— Дослідження показало, що, наприклад, ставлення до розпаду Радянського Союзу: позитивно оцінюють 67% українців, хоча ще 20-го року це було 49%. На запитання «Як ви ставитеся до рішення про осуд СРСР як комуністичного тоталітарного режиму, який здійснює політику державного терору?» позитивно відповіли 58,8%, хоч два роки тому було 34%. До перейменування топонімів, назви яких пов'язані з Російською федерацією, Радянським Союзом, Російською імперією та її діячами, позитивно ставляться 56,9%, негативно 17,9%, байдуже – 17,2%, - розповів виконавчий директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва Петро Бурковський.

Також він додав, що політика перейменування найбільше підтримується на заході (79%) та в центрі України (56%), трохи менше на сході (44%) та ще менше на півдні (27%).

З тим, що здоровий націоналізм необхідний, згодні 12% респондентів, а 67% не згодні. А ось до фігури Степана Бандери скоріше позитивно віднеслися 49,6%, а скоріше негативно лише 11,1%.

— Останнє питання опитування було щодо ставлення до Української Православної церкви (московського патріархату). 51,8% погодилися з думкою, що діяльність УПЦ мп швидше сприяє російській агресії. А те, що вона радше сприяє обороні України, вважають 11,1% респондентів. При цьому 37,1% відзначили, що або складно сказати, або не погоджуються з обома варіантами, - зазначив Бурковський.

На думку експерта, нинішня реальність у країні сильно впливає на думку громадян, вони вже починають переосмислювати питання декомунізації, ставлення до церковного питання та навіть націоналізму.

Заступник голови ВО «Свобода» Андрій Мохник категорично вважає, що «відкат», тобто повернення назад до цих питань неможливе.

— Бо це процес не політичний, а історичний. Тобто українська нація все більше набуває сили, щоб бути суб'єктною у світі та позбавлятися тягаря «російського світу». І найближчим часом ми побачимо, що цифри соцопитувань зростатимуть далі. Люди бачать наочно, що це не просто гасла, а екзистенційна боротьба двох світів і один із них має впасти. Українці повірили у свою силу. Крім нас, у цю силу не вірив ніхто. І цей процес незворотний, бо є віра у свою націю, віра у свою силу, віра в те, що ми зможемо побудувати собі таке життя, яке ми уявляємо, – сказав Мохник.

Член Проводу Руху «Правий сектор» Василь Лабайчук, коментуючи соціологічні дані щодо ставлення у суспільстві до УПЦ МП, наголосив: він не вважає за правильне забороняти проросійську церкву.

— Держава може підійти до цього питання пом'якше. Ми пропонуємо використовувати закон, який зобов'язує в назві релігійної організації вказувати керівний центр, що знаходиться в країні агресора. Міністерство культури вже провело експертизу щодо структури московського патріархату та визначено, що ця структура підпадає під дію цього закону. Власне, через це вони проводили так званий собор у травні, нібито ухвалили новий статут, який до сьогодні ніхто ніде не бачив. Зрозуміло, що це мережа російської православної церкви. І якщо буде розблоковано цей закон, то кожна релігійна громада має провести свої збори і визначитися: чи буде вона російська православна церква в Україні, чи приєднається до інших релігійних громад, - зазначив Лабайчук.

Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Олена Богдан зазначила, що зараз, коли відбувається жорстока спроба Росії захопити Україну, слова «російська», «московська» є дуже сильними маркерами і впливають на результати опитувань. Тому вона рекомендує соціологам уникати таких маркерів, а, наприклад, вказувати поряд із назвою церкви імена предстоятелів церков.

— Я думаю, що сьогодні багато віруючих Української Православної церкви мають сантимент до московського патріархату. Водночас ми бачимо справді багато віруючих та духовенства, які бажають відмежуватися від московського патріархату. На превеликий жаль, складність у цьому процесі є з боку самої київської митрополії УПЦ. Дуже прикро, що коли ми розпочали 5 липня діалог у Софії між двома православними церквами, у результаті цей діалог було заблоковано саме з боку УПЦ, – сказала Богдан.

Також вона згадала, що представники цієї церкви були 30 вересня у Кремлі, але церква не відмежувалась від цього. Митрополія прокоментувала, що це не позиція церкви, а УПЦ з українським народом та підтримує суверенітет та територіальну цілісність України.

Тому, напевно, такі дії в кінцевому підсумку позначаються на суспільстві, що й показують соцопитування.

Опитування проводилось з 5 по 12 серпня 2022 року в умовно безпечних регіонах України. Загалом було опитано 2024 респонденти у 112 населених пунктах.