Рада прийняла законпроєкт про профосвіту: що зміниться

Верховна Рада України ухвалила у другому читанні законопроєкт «Про професійну освіту», за який проголосували 285 депутатів. 

Як повідомили у Міністерстві освіти і науки, документ має на меті суттєво оновити систему профосвіти та підвищити її якість.

Згідно з новим законом, професійні коледжі працюватимуть у формі некомерційних товариств. Це дозволить відмовитися від жорсткої тарифної сітки та типових штатних розписів, а також дасть можливість закладам вільно розпоряджатися власними надходженнями.

У МОН пояснюють, що фінансова автономія відкриє шлях до підвищення зарплат для найкращих працівників.

«Фінансова автономія дасть змогу підвищити зарплати для найкращих співробітників закладів, передусім для майстрів виробничого навчання», — пояснюють у МОН.

 Для директорів коледжів встановлять систему KPI, аби з часом можна було оцінити результати їхньої діяльності.

Новим кроком стане і зовнішнє оцінювання випускників незалежними кваліфікаційними центрами. Лише після такої перевірки вони зможуть отримати диплом, що, за задумом розробників, підвищить якість підготовки спеціалістів.

Водночас професійно-технічні училища та центри ПТО поступово перейменують у професійні коледжі, які працюватимуть за новими стандартами і надаватимуть студентам повноцінні академічні права.

«За декілька років випускників чекатиме зовнішнє оцінювання результатів навчання, яке будуть проводити незалежні кваліфікаційні центри. Це підвищить якість підготовки фахівців, оскільки дипломи вже не видаватимуть без такої перевірки знань», — пояснюють у відомстві.

Заступник міністра освіти Дмитро Завгородній підкреслив, що закон спрощує процедури ліцензування і розробки навчальних програм. Це дасть змогу створювати більше нових курсів і професій, а також адаптувати зміст освіти до потреб ринку праці. Наглядові ради в коледжах проведуть ревізію й затвердять оновлені навчальні програми.

Водночас, за словами урядовців, для повноцінної реалізації закону доведеться провести велику роботу.

— Але щоб усе це стало реальністю, необхідно провести надзвичайно велику роботу: змінити понад 50 постанов та наказів, сотні рішень щодо реорганізацій на рівні областей і міст, а також ухвалити зміни до інших законів та кодексів. Лише цей комплекс дій дозволить трансформувати систему по-справжньому, а не обмежитися фрагментарними змінами, — зазначив заступник міністра.

Нагадаємо, раніше на той час мовний омбудсмен Тарас Кремінь критикував попередню редакцію законопроєкту, адже вона містила норми, які могли послабити статус української мови як єдиної державної. Зокрема, пропонувалося дозволити навчання мовами національних меншин за згоди щонайменше восьми студентів і рішення засновника закладу.

Пізніше парламентський комітет вилучив ці положення з тексту документа.