Аграрії Херсонщини втратили понад понад ₴1 млрд через погоду та наслідки війни

У деокупованих районах Херсонщини понад 55 тисяч гектарів посіви врожаю знищені або серйозно пошкоджені. Загальна сума збитків перевищує один мільярд гривень. Причини — затяжна посуха, весняні морози, дефіцит вологи та відсутність зрошення після підриву Каховської ГЕС.

Про це пише Економічна правда, з посиланням на дані Всеукраїнської аграрної ради.

Аграрій керівник підприємства «Злато Таврії» в Бериславському районі Ігор Йосипенко зазначив, що природні аномалії разом із втратою доступу до зрошення знищили понад 1900 гектарів ранніх зернових і олійних культур. Зокрема, загинули майже 200 гектар ячменю, 1400 гектар пшениці і 300 гектар ріпаку.

— Наше господарство зазнало суттєвих втрат, спричинених тривалими природними аномаліями: весняними заморозками, критичною посухою та дефіцитом ґрунтової вологи. Ці фактори посилилися на тлі обмеженого доступу до зрошення внаслідок руйнування Каховської гідроелектростанції, — розповів Ігор Йосипенко.

Під ударами стихії опинилося і господарство «Берегиня» Віктора Деркача. Тут посуха і заморозки знищили 30% посівів, а ще до 60% угідь суттєво постраждали. У парових ділянках, де після розмінування ще нічого не висаджували, аграрії сподівалися на врожай до 60 центнерів із гектара, натомість отримають лише половину.

— Дещо в кращому стані парові ділянки, де нічого не вирощувалося після розмінування. Ми очікували зібрати там 50-60 центнерів зерна з гектара, а матимемо лише 30-35 центнерів, — розповів Віктор Деркач.

Втрати в грошовому еквіваленті оцінюються в 10–15 тисяч гривень на гектар залежно від культури та вкладених ресурсів. Деркач наголосив, що відсутність дощів у травні та червні ставить під загрозу врожай соняшника і ярого ячменю.

— Назріває ще одна проблема: у травні і червні в нас майже не було дощу. Добре, що немає критичних температур, але все одно волога в ґрунті відсутня. Через це страждають посіви соняшника та ярого ячменю, — наголосив аграрій.

Через критичну ситуацію 20 аграрних об’єднань звернулися до уряду з проханням про фінансову підтримку. Проте, як відповіли в Мінагрополітики, у держбюджеті на це наразі немає коштів. Фермерам пропонують альтернативу — скористатися програмою пільгового кредитування «5-7-9%», яка діє також на прифронтових територіях.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль також доручив Мінагрополітики розробити механізм компенсації для тих аграріїв, які самостійно відновлюють системи зрошення, — за аналогією до компенсації за розмінування.

Попри втрати, фермери Херсонщини не втрачають надії.

— Ми вже готуємося до сівби 2025-2026, яка стартує менш ніж за два місяці. Як і чим сіяти — питання відкрите, але ми впевнені: будемо сіяти, — резюмував Ігор Йосипенко.

Раніше повідомлялось, що зміни клімату та критичне зниження водного балансу можуть зробити непридатною для обробітку половину сільськогосподарських земель країни. Уже до 2050 року зона посухи охопить мільйони гектарів.

Нагадаємо, що з кожним роком посухи в Україні стають не винятком, а новою реальністю. Миколаївська область разом з Одеською, Херсонською та Запорізькою входить до групи регіонів з найвищим рівнем вразливості до посух і опустелювання.

Крім того, травень цього року став другим найспекотнішим місяцем за всю історію метеорологічних спостережень. Його показники поступаються лише травню 2024 року.