«З гордістю звітуємо! Врятували Південь від катастрофи», — у ФДМУ похвалилися, що через 3 роки після конфіскації МГЗ шламові поля таки повернули до заводу

У Фонді державного майна (ФДМУ) заявили, що завершили юридичне оформлення майна Миколаївського глиноземного заводу (МГЗ), три роки тому конфіскованого у російського олігарха Олега Дерипаски. Йдеться про нерухомість і транспорт підприємства, які тепер офіційно внесли до статутного капіталу МГЗ.

Про це повідомили у ФДМУ.

У фонді назвали цей процес «поверненням важковаговика» та заявили, що таким чином «врятували Південь від екологічної катастрофи». У повідомленні Фонду зазначається, що після рішення Вищого антикорупційного суду у 2023 році активи Дерипаски стягнули в дохід держави, однак сам завод де-юре виявився розпорошеним: окремо були корпоративні права, окремо — будівлі, окремо — транспорт.

У ФДМУ стверджують, що через це «токсичні шламові поля заводу юридично зависли в повітрі», адже утримувати ці об’єкти та запобігати екологічним ризикам може лише МГЗ як юридична особа. Зазначимо, що раніше заступниця міністра економіки України Дарія Марчак заявляла, що Шламові поля Миколаївського глиноземного заводу, де накопичено понад 48 мільйонів тонн відходів виробництва глинозему, можуть становити окремий інтерес для потенційних інвесторів під час майбутньої приватизації підприємства. У Фонді держмайна у коментарі «МикВісті» раніше зазначали, що шламові поля не розглядаються окремо від підприємства і входять до складу єдиного майнового комплексу, який планують виставити на приватизаційний аукціон.

«Найстрашніше ховалося за юридичними формулюваннями. Через це розпорошення токсичні шламові поля заводу юридично зависли в повітрі. Утримувати ці небезпечні об'єкти та запобігати катастрофі регіонального масштабу може лише МГЗ як юридична особа, яке за рішенням суду... втратило правові підстави це робити», — йдеться у повідомленні фонду.

У Фонді держмайна заявили, що протягом останніх двох років разом із колективом МГЗ ідентифікували, описували та оцінювали майно заводу. Зокрема, йдеться про понад 250 будівель і споруд та 103 одиниці автомобільної техніки.

За даними фонду, 19 та 26 червня 2026 року були підписані фінальні акти, після чого нерухомість і транспорт офіційно повернули до статутного капіталу МГЗ. Сам статутний капітал підприємства збільшили.

«Сьогодні ми з гордістю звітуємо: цей марафон завершено! 19 та 26 червня 2026 року підписано фінальні акти, за якими вся нерухомість і транспорт офіційно повернулися «додому» — до статутного капіталу МГЗ», — заявили у ФДМУ.

У фонді пояснюють, що червень був критичним дедлайном, адже збільшення статутного капіталу мало відобразитися у фінансовій звітності МГЗ за перше півріччя 2026 року. Це, йдеться у заяві ФДМУ, потрібно для наступного етапу — формування стартової ціни підприємства перед приватизацією.

Тепер Фонд держмайна планує розпочати формування пулу активів, які продаватимуть разом із МГЗ. У ФДМУ підтвердили намір виставити Миколаївський глиноземний завод на прозорі торги вже у 2026 році.

Нагадаємо, що Миколаївський глиноземний завод входить до переліку об’єктів великої приватизації, які уряд планує планує виставити на аукціон у 4 кварталі 2026 року зі стартовою ціною 86 мільйонів доларів. Завод планують продавати разом зі шламосховищами, де зберігаються відходи виробництва глинозему. Раніше у Фонді держмайна заявили, що стартова ціна МГЗ на аукціоні складе близько 6,3 мільярди гривень.

У Міністерстві економіки заявили, що питання шламосховищ та екологічної безпеки також врахують під час підготовки умов приватизації Миколаївського глиноземного заводу. Зокрема, екологічні зобов’язання для майбутнього інвестора мають стати частиною умов приватизації, які затверджуватиме Кабінет Міністрів. Розробкою цих умов займатиметься Фонд державного майна.

Раніше голова Миколаївської ОВА Віталій Кім заявляв, що після завершення війни Миколаївський глиноземний завод може стати одним із перших великих промислових об’єктів, який зацікавить міжнародних інвесторів. За його словами, підприємство може переорієнтуватися на ринки Європи та США або стати основою для створення алюмінієвого виробництва.

Водночас у Фонді держмайна зазначали, що головною перешкодою для приватизації або перезапуску заводу залишаються воєнні ризики, а не борги підприємства. Саме тому Україна шукає стратегічного інвестора, зокрема зі США або Індії.

Наразі інтерес до МГЗ проявила одна з найбільших алюмінієвих компаній світу, акції якої торгуються на Нью-Йоркській фондовій біржі.

«МикВісті» неодноразово писали про можливу екологічну катастрофу, яка може виникнути через ризики пиління шламу, а також витоку підшламових вод у Бузький лиман.

Раніше повідомлялося, що Миколаївський глиноземний завод, який держава конфіскувала у російського олігарха Олега Дерипаски, не може забезпечити безперервну обробку двох шламосховищ під Миколаєвом через втрату статусу об’єкта критичної інфраструктури.

Після чого голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім повідомив, що займається вирішенням питання щодо передачі конфіскованому у держвласність глиноземному заводу (МГЗ) спеціальних машин, які потрібні для обслуговування двох шламосховищ.

Миколаївський глиноземний завод — екологічна «бомба» уповільненої дії

Непрацюючий уже п‘ятий рік завод став в рази небезпечніше для навколишнього середовища, ніж за часів роботи на повну потужність. Таку позицію висловив очільник Державної екологічної інспекції Ігор Зубович у відповідь на інформаційний запит «МикВісті» щодо ситуації на МГЗ з початку повномасштабної війни.

Згідно з довідкою, яку «МикВісті» отримали від Державної екологічної інспекції, 19 липня 2022 року Миколаївський глиноземний завод повідомив про те, що через обстріли в районі шламосховища №2 ускладнена обробка поверхні укладеного червоного шламу у чашах шламосховища, через що виникли ризики пиління червоного шламу.

Через це підприємство обробляє лише третину площі шламосховища №2: «ведення бойових дій в районі розташування шламосховища №2 та ушкодження ліній системи пилопригнічення з утрудненням їх відновлення; відсутність можливості проведення обслуговування системи пилопригнічення у зв’язку з блокуванням рахунків підприємства. При цьому, обслуговування шламосховища №1 виконується у повному обсязі шляхом змочування території власними силами підприємства».

Двічі у серпні 2022, один раз у вересні 2022 та один раз у січні 2023 року МГЗ звітував про те, що внаслідок посилення швидкості вітру спостерігалось некероване пиління з якогось зі шламосховищ, що могло спричинити забруднення земельних ділянок за межами їх санітарно-захисної зони. Тоді підприємство задіяло в роботу систему пилопригнічення на шламосховищі №2.

Разом з тим, через нестачу персоналу, підприємство не змогло виконати роботи з пилопригнічення на пляжах шламосховища №1.

Неконтрольоване пиління шламу зі шламових полів підприємства продовжувало відбуватися і протягом 2023 року: у травні, липні, серпні (двічі) та вересні (4 рази).

До липня 2022 року роботи з обслуговування систем пилопригнічення шламосховища №2, у тому числі відновлення роботи системи після обстрілів, виконувала підрядна організація, яка припинила надавати послуги через те, що МГЗ майже пів року не платив їм за роботу.

Навесні 2023 року експлуатація на шламосховищах підприємства стала аварійною:

1. наповнення підшламовими водами робочої чаші шламосховища №1 перейшло допустимий рівень, що загрожує забрудненням акваторії Бузького лиману, що знаходиться в 300 метрах від шламового поля.
2. Критичний рівень накопичення підшламових від на шламосховищі №2, лужність яких вища, ніж у шламосховищі №1. Переповнення цього накопичувача призведе до забруднення прилеглих до нього сільськогосподарських земель.
3. Зберігається проблема значного пиління шламу на полі №2, що може спричинити забруднення повітря. Це пов’язано з тим, що там «сухий» метод накопичення, який вимагає постійного контролю та зволоження поверхні.
4. Спринклерна система пилопригнічення (необхідна для зволоження шламу), що діяла на підприємстві, за час бойових дій була пошкоджена та вийшла з ладу.

У липні 2025 року Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу проінформувала Міністра економіки і довкілля про те, що ситуація з відходами Миколаївського глиноземного заводу погіршується. Екологи попереджали про загрозу прориву шламосховищ і забруднення Бузького лиману.

Детальніше про ситуацію на Миколаївському глиноземному заводі читайте в статті «У пастці стагнації: які шанси у Миколаївського глиноземного заводу після націоналізації».

Нагадаємо, у квітні цього року проблема шламосховищ МГЗ знову стала публічною після того, як 26 квітня через штормовий вітер пил зі шламових полів почало розносити по околицях Миколаєва. Тоді пориви вітру на Миколаївщині сягали 15–20 метрів за секунду, а червоний шлам — відходи виробництва глинозему — здіймався в повітря та розлітався прилеглими територіями. У Миколаївській ОВА згодом заявили, що ситуацію вдалося локалізувати, однак екологи наголошували, що такі випадки не є поодинокими і свідчать про системні ризики для довкілля та здоров’я людей. Це питання розглядали на виїзному засіданні Кабміну у Миколаєві. Держекоінспекція заявляла, що система пилопригнічення на Миколаївському глиноземному заводі працює тільки на 70%. За 2 роки після конфіскації Миколаївського глиноземного заводу Фонд держмайна нічого не зробив, щоб вирішити екологічну проблему зі шламом.