Три місяці на п’ятиповерхівку: як у Миколаєві зносять зруйновані будинки

У Миколаєві демонтаж пошкоджених війною будівель триває вже кілька років, але масштаби робіт залишаються обмеженими, а значна частина об’єктів досі лише у планах або на стадії погоджень. Місто поступово очищує території від зруйнованого житла й інфраструктури, однак процес виявився складнішим і повільнішим, ніж очікувалося — через бюрократичні процедури, необхідність згоди власників і залежність від міжнародного фінансування.

Станом на лютий 2026 року в місті офіційно визначено 14 будівель, що підлягають повному або частковому демонтажу. МикВісті проаналізували, що вже знесено, скільки це коштує та які об'єкти наступні в черзі.

Три місяці на п’ятиповерхівку: скільки триває демонтаж

Станом на 9 лютого 2026 року частково або повністю демонтовано вісім із 22 будинків. Решта — у черзі, на різних етапах погоджень або очікування фінансування.

Розбирають не тільки житлові будинки, а й виробничі приміщення, приватні садові будинки та об’єкти інфраструктури. Частину великих громадських будівель розбирають поетапно.

Серед громадських об’єктів частковий демонтаж торкнувся ДК «Корабельний» на проспекті Богоявленському, 328. Пошкоджену під час обстрілів будівлю розбирала підрядна організація ТОВ «Енегетично-дорожнє будівництво» за підтримки ПРООН. Точна сума витрат на роботи не розкривається, але частину уламків не просто вивезли: бетон і каміння відсортували та переробили на щебінь і пісок, а решту — відправили на міське звалище.

Як пояснив директор КП «ЕЛУ автодоріг» Віталій Шевченко, така практика дозволяє зменшити навантаження на полігон і частково компенсувати витрати на вивезення. Також планується демонтувати частину готелю «Миколаїв», яка була пошкоджена під час обстрілів міста.

Загалом з 2022 року з міського бюджету на демонтаж витратили 16,3 мільйона гривень. У 2026 році на ці роботи коштів не передбачено. Значна частина демонтажів фактично відбувається завдяки міжнародній підтримці. Найбільше проєктів фінансує Програма розвитку ООН в Україні, яка організовує демонтаж окремих житлових будинків і інфраструктурних об’єктів. Техніку та обладнання для перероблювання будівельних відходів місто отримало від JICA, USAID та ПРООН.

Сам процес демонтажу значно складніший, ніж здається. Перед тим як будинок почнуть розбирати фізично, його потрібно юридично підготувати до знесення.

Спочатку проводиться технічне обстеження, яке підтверджує, що конструкції небезпечні або не підлягають відновленню. Потім питання розглядає регіональна комісія з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Після цього ухвалюється рішення виконкому міської ради.

Заступник директора департаменту ЖКГ Ігор Набатов пояснює, що підставою для рішення виконкому про демонтаж є саме рішення комісії ТБНС. Після цього оформлюються акти розмінування — окремо від ДСНС і Нацполіції.

В одному з випадків, за його словами, перед початком робіт на Пограничній, 43 рятувальники знайшли гранату.

— Я не знаю, як вона там опинилися, але вони знайшли гранату. Вона була неактивна, але вони знайшли гранату. Вона не повинна просто так лежати на у вулиці, – сказав Ігор Набатов.

Окрім цього, необхідні акти відключення від електро-, газо- та водопостачання, а також водовідведення і лише потім — сам демонтаж.

Але навіть на цьому етапі роботи можуть зупинитися. Для багатоквартирних будинків обов’язковою є згода співвласників. Якщо частина мешканців виступає проти знесення або їх не можуть знайти, що стається часто через відʼїзд власників у більш безпечні регіони, процес фактично зависає.

Хоча постанова №474 передбачає, що рішення про демонтаж приймає виконавчий комітет, закон про регулювання майнових прав говорить про вирішальну роль власника. Через цю правову колізію місто фактично дотримується обох норм — отримує рішення виконкому та письмову згоду співвласників.

— Згода на демонтаж від власників, причому мова йде як про комерційні об'єкти, так і про багатоквартирні житлові будинки — дуже важливий пункт, тому що він начебто прямо не зазначений в постанові №474, але про нього згадується в законі про регулювання майнової діяльності, що фактично рішення про демонтаж приймає власник. Хоча в №474 постанові написано, що рішення про демонтаж приймає виконавчий комітет. Фактично ми виконуємо і ту, і ту норму, отримуємо відповідне рішення, як від виконкому, так і від власників, – каже Ігор Набатов.

З підприємствами простіше: компанія ухвалює рішення — і процедура рухається далі. Натомість із багатоквартирними будинками ситуація складніша. Якщо немає 100% згоди, роботи не починають.

Коли експертиза сильніша за спротив: історії будинків на Крилова та Аляуди

Будинок на вулиці Крилова, 54 та багатоповерхівки на Аляудах, 2 і 3 офіційно підлягають демонтажу. Рішення базується на технічних звітах, які визнали частини цих будівель непридатними для проживання.

Об’єднує ці історії не лише наслідок російських ударів, а й складний діалог із мешканцями, які роками не давали згоди на знесення.

Ігор Набатов пояснює, що у випадку з Крилова, 54 місто тривалий час не могло рухатися через відсутність згоди співвласників. Частина людей сподівалася на відновлення і не вірила, що зможе отримати компенсацію.

За його словами, на сьогодні випадків, коли місто зверталося до суду для примусового демонтажу, не було. За словами Ігоря Набатова, потенційно конфліктні ситуації вирішувалися іншим шляхом.

— На сьогодні таких випадків не було. Усі потенційні конфліктні ситуації вирішувалися іншими шляхами. Зазвичай люди не дають згоди на демонтаж, бо не вірять, що отримають якусь компенсацію, – пояснює Ігор Набатов.

Він наголошує: ключовим документом є не акт демонтажу, а технічний звіт. Саме експертний висновок про необхідність знесення дає право на житловий сертифікат.

У випадку з Крилова, 54 ситуацію зрушив третій, фінальний технічний звіт. Він зафіксував, що сьомий під’їзд не може використовуватися для проживання. Відтак усі мешканці цього під’їзду отримали право на компенсацію у вигляді житлових сертифікатів.

— Коли ми отримали третій технічний звіт, той фінальний, який, ну, начебто поставив всі крапки на «і». То технічний звіт зафіксував, що весь сьомий під'їзд має право отримати компенсацію у вигляді сертифікатів, тому що весь сьомий під'їзд визнаний таким, що не може бути використаний для проживання, – розповідає Ігор Набатов.

Після цього люди вже самостійно вирішували, користуватися своїм правом чи ні. Тобто рішення про демонтаж і право на компенсацію юридично розмежували: спершу — визнання аварійності на підставі звіту, далі — можливість отримати сертифікат.

Схожа процедура застосовується і до будинків на Аляудах, 2 та 3. За словами Ігоря Набатова, технічні звіти також засвідчили, що ці об’єкти не можуть довго експлуатуватися.

Водночас частина мешканців продовжує жити у квартирах і не погоджується на виїзд. Місто не має права примусово виселяти людей, якщо вони залишаються у своїх помешканнях.

Ігор Набатов зауважує, що ці будинки були старими ще до обстрілів, а пошкодження фактично лише погіршили їхній стан. При цьому експертиза вказує, що конструкції не можуть довго стояти, тому власники мають право скористатися механізмом отримання сертифікатів.

— Будинок по вулиці Аляуди 2,3. Та сама ситуація, об'єкт недемонтований, навіть хтось там продовжує жити. Там, в принципі, були доволі старі будинки, але пошкодження, що відбулося внаслідок збройної агресії, тільки добило ці будівлі. Але якщо хтось продовжує там жити, то це їхнє право. Ми не можемо нікого виселити. Теоретично, ми бачимо, що люди там проживають і такої небезпеки немає. Але технічний звіт каже про те, що цей об'єкт не може довго стояти, і власники насправді користуються своїм правом для того, щоб отримати право на отримання сертифіката, – каже Ігор Набатов.

Окрему складність створює майновий статус: у будинках на Аляудах багато неприватизованих квартир, а сам житловий фонд має державну форму власності. Це ускладнює погоджувальні процедури та затягує процес демонтажу.

Схожа ситуація — на 1-й Слобідській, 119. Є технічний звіт, але немає повної згоди співвласників на демонтаж. Попри це, мешканці, які мають право, вже отримують сертифікати.

Саме через ці юридичні нюанси у місті є будинки, які офіційно визнані аварійними і такими, що підлягають демонтажу, але роками залишаються на місці. Частина мешканців не погоджується на знесення, частина продовжує жити у пошкоджених квартирах, а іноді власників взагалі неможливо встановити — особливо якщо житло не було приватизоване або власники виїхали.

Коли всі погодження отримані, демонтаж починається безпосередньо на майданчику. Це теж складна технічна операція. За оцінками фахівців, повний демонтаж типової 5-поверхівки з вивезенням і сортуванням матеріалів триває приблизно 3 місяці.

— За нашим досвідом, який ми отримали у 2023–2024 роках, демонтаж п’ятиповерхового будинку, як на Заводській, 35, корпус 1,3,5 займає близько трьох місяців — від заїзду до повного завершення та очищення території. Це може бути трохи швидше або довше, бо на процес впливає багато факторів. Наприклад, щоб розпочати демонтаж, потрібно зібрати обов’язковий пакет документів, який потрібен і нам, як замовникам, і для ПРООН, що фінансує проєкти по всій Україні, зокрема в Миколаївській області, – розповідає Ігор Набатов.

Хроніки демонтажу: Що вже зникло з мапи міста?

На сьогодні частково або повністю демонтовано 8 об’єктів.

Повністю демонтовані будинки:

• Вулиця Заводська, 35/1 – демонтаж у грудні 2023 року, витрати 1,9 мільйона гривень.

• Вулиця Заводська, 35/3 – грудень 2023 року, витрати 1,7 мільйона гривень.

• Вулиця Заводська, 35/5 – грудень 2023 року, витрати 5,3 мільйона гривень.

• Вулиця Олександра Клепікова (Логовенка), 6 – травень 2024 року, витрати 4,4 мільйона гривень

• Вулиця Велика Морська, 49, Б-1 – липень 2023 року, витрати 146,3 тисячі гривень.

Частковий демонтаж (під’їзди або окремі квартири):

• Вулиця Вадима Благовісного (Нікольська), 13 – частковий демонтаж квартир №11, 12, 13, 26 у грудні 2023 року, витрати 533,2 тисячі гривень.

• Вулиця Генерала Олекси Алмазова (генерала Карпенка), 49/1 – частковий демонтаж 4-го під’їзду у грудні 2023 року, витрати 2 мільйони 89 тисяч гривень.

• Вулиця Вадима Благовісного (Нікольська), 13 – повний демонтаж квартири №14 у серпні 2023 року, витрати 115,1 тисячі гривень.

Демонтажі за підтримки ПРООН

Вулиця Погранична, 43 — частковий демонтаж 3-го та 4-го під'їздів у жовтні 2024 року. Роботи проводилися за рахунок Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні. Орієнтовна сума витрат склала 5,4 мільйона гривень.

За інформацією Програми розвитку ООН, підрядна організація ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» виконала демонтажні роботи на інших об’єктах. До них належать:

• Цивільний об’єкт на проспекті Богоявленському, 43A/9 – повний демонтаж з вивозом будівельного сміття.

• Виробниче приміщення на вулиці Приміській, 15 – частковий демонтаж.

• Виробниче приміщення на вулиці Старофортечній, 5А (ТОВ «ОНІКС») – частковий демонтаж.

• Приватні будинки на вулицях Євгена Маланюка, 22; Гаражній, 37; Литовченка, 92 – повний демонтаж.

• Садовий приватний будинок у СТ ім. 61 комунара, 86 – повний демонтаж.

• Частковий демонтаж на території КП «Миколаївська овочева база» та ДК «Корабельний».

Інформація про витрати на ці роботи не надавалась.

— Додатково варто зазначити, що деякі будинки мають рішення виконкому щодо демонтажу, але без згоди власників процес неможливий. Якщо ж згода є, ми надаємо перелік таких об’єктів до ПРООН для формування закупівель, – зауважив Ігор Набатов.

ПРООН працює не з окремими будівлями, а з обсягом робіт. Для кожного будинку спільно з адміністрацією визначають приблизні масштаби руйнувань, які потім передають до ПРООН. Іноді, через те що закупівлі проводяться по всій області, деякі будинки можуть випасти з переліку або потрапити туди пізніше, якщо до демонтажу підключаються інші донори або громади виконують роботи самостійно.

Плани на 2026: що демонтують першочергово?

Як повідомили в ДЖКГ, в рамках нового контракту з ПРООН визначено три пріоритетні проєкти демонтажу у 2026 році. Серед них:

• Вулиця Крилова, 54 — будинок, навколо якого раніше виник резонанс. Планується першочергове виконання робіт.

• Готель «Миколаїв» у центрі міста — запланований частковий демонтаж. Власники вже надали згоду та очікують на допомогу.

• Вулиця Образцова, 1 — житловий будинок.

Також нещодавно надійшло звернення щодо подальшого демонтажу корпусів університету ім. Сухомлинського (нині у складі НУК ім. адмірала Макарова).

— Нещодавно надійшло звернення на міського голову від Національного університету кораблебудування ім. адмірала Макарова, до складу якого після об’єднання увійшов Миколаївський національний університет ім. В.О. Сухомлинського. По цьому об’єкту (університету ім. Сухомлинського) у 2024 році вже працював ПРООН — там проводили частковий демонтаж, але необхідно виконати додаткові роботи на окремих будівлях. Зараз є відповідне звернення. У телефонному режимі нам повідомили, що всі документи в них наявні, зокрема й технічний звіт. Якщо з документами все буде гаразд, ми зможемо запропонувати включити цей об’єкт до переліку на демонтаж — у разі, якщо в них (ПРООН – прим.) з’явиться така можливість, — каже Ігор Набатов.

За словами заступника директора департаменту ЖКГ Ігоря Набатова, першу чергу робіт планують розпочати саме з Крилова, 54 через суспільний розголос навколо цього будинку, а потім розпочнуть демонтаж частини готелю та будинку на Образцовій. Контракт з ПРООН розрахований до червня, тому очікувати виконання робіт варто найближчим часом.

Демонтаж частини готелю «Миколаїв»: що відомо та коли почнуть роботи

Готель «Миколаїв», пошкоджений ракетним ударом у 2022 році, готують до часткового демонтажу. Роботи відбудуться після підготовки документації, яка забезпечить безпечне укріплення будівлі, що залишиться.

— Демонтаж — це не проста процедура. Його проводять на підставі спеціальної документації на демонтаж — це великий пакет документів, без якого розпочати роботи неможливо. Він потрібен не лише для самого процесу розбирання, а й для того, щоб гарантувати безпечну та нормальну експлуатацію об’єкта як під час демонтажу, так і після його завершення. Усі ці вимоги та технічні рішення фіксуються в документації, і в будь-якому разі її погоджує, зокрема, власник об’єкта, — каже Ігор Набатов.

Готель має двох власників, готових до співпраці, проте місту потрібна допомога саме для організації демонтажу. Щодо подальшого відновлення поки що говорити зарано.

Будівля облради: пошук міжнародного рішення

Після ракетного удару навесні 2022 року будівля Миколаївської обласної ради фактично втратила можливість подальшої експлуатації. Уже в жовтні 2023 року депутати ухвалили рішення про списання об’єкта та надали згоду на його демонтаж. У документі також передбачили, що Миколаївська обласна військова адміністрація має закласти в бюджеті кошти на розробку проєктно-кошторисної документації.

Як пояснив голова облради Антон Табунщик, зараз до цієї ідеї вирішили не повертатися. З огляду на високу вартість і самої документації, і майбутніх робіт, фінансувати окремий етап розробки ПКД нині не планують.

Натомість область разом з ОВА працює з міжнародними партнерами. За словами Антона Табунщика, підхід хочуть зробити ширшим — не просто передбачити демонтаж після завершення війни, а одразу думати про те, що з’явиться на цій території далі.

Йдеться про напрацювання варіантів нового будівництва на місці зруйнованої будівлі. Тобто питання демонтажу розглядають у зв’язці з майбутнім використанням ділянки, а не як окремий процес.

Що відбувається з землею після знесення будинків

Якщо будинок демонтують, процес доступу людей до своїх домівок організовується у рамках взаємодії замовника, підрядника та співвласників будинку.

Найсвіжіший приклад — 4-а Поздовжня, 87. За словами Ігоря Набатова, хоч демонтаж там не був наслідком збройної агресії, він відбувався частково, і підрядник у договорі зобов’язаний забезпечити можливість людям забрати свої речі.

— Це відбувається через перевірку конструкції будинку на предмет можливості входу та супроводження людей до їхніх помешкань для збору речей. Підрядна організація своїми силами виносить побутову техніку, меблі та інші предмети, які просять мешканці, і складає їх біля під’їздів. Люди вже знають про це, забирають свої речі та відвозять їх, – каже Ігор Набатов.

Що стосується подальшої долі землі після демонтажу, ситуація залежить від містобудівної документації. Наприклад, на вулиці Заводській житлові будинки фактично не могли існувати в цій зоні, і нових житлових об’єктів там не буде, особливо на ділянках Заводська, 35, корпуси 1, 3 та 5, через численні скарги у зв’язку з розташуванням поряд терміналу.

Щодо інших будинків, як Логовенка, 6, або приватних будинків у місті, земельна ділянка має статус для житлової забудови. Його можна змінити лише за певних умов, наприклад, при зміні концепції мікрорайону, але поки що, за словами Ігоря набатова, таких змін не проводили.

Частковий демонтаж інших об’єктів не впливає на цільове призначення земельних ділянок.

Демонтаж у Миколаєві — процес повільний, складний і часом суперечливий. Кожен будинок потребує погоджень, експертиз і згоди власників, перш ніж техніка зможе зайти на майданчик. Але крок за кроком місто звільняє простір від аварійного житла, готуючи ґрунт для нових проєктів і безпечного життя.