Три місяці потому: миколаївські медіа на межі виживання після припинення фінансування США

На початку 2025 року різке припинення фінансування від США, зокрема програм USAID, стало холодним душем для миколаївських незалежних медіа. У січні ми опитали представників місцевих онлайн і друкованих видань, що для них означає зупинка грантової допомоги. Через три місяці можемо констатувати: ситуація з фінансовою нестабільністю медіа не змінилась, але вони почали пристосуватися до неї і шукати альтернативні джерела фінансування.

Єдиним плюсом у цій ситуації є той факт, що за цей час жодне медіа не зупинило свою роботу, хоч деякі і втратили частину журналістів.

«Преступности.НЕТ»: без грантів, на власних заощадженнях

Головний редактор «Преступности.НЕТ» Анатолій Чубаченко у розмові з нами констатує: після рішення донора кошти єдиного мінігранту, який у них був на початку року, довелося повернути. Це одразу вплинуло на редакційні плани, зокрема, зарплатний фонд навесні.

«Це вплинуло на нас, бо ми планували витратити їх на зарплати. У результаті, утворилися деякі фінансові проблеми», — каже Чубаченко. На сьогодні в редакції немає активних грантів, бо подані заявки не отримали підтримки. Єдиним винятком стала технічна допомога — грант на енергообладнання, завдяки якому «Преступности.НЕТ» придбали зарядну станцію для роботи під час можливих блекаутів. Виживання забезпечують заощадження, накопичені раніше. За словами Чубаченка, вони спеціально формували резервний фонд, розуміючи можливість фінансових ризиків.

Преступности.НЕТ не звертались до своїх читачів за фінансовою допомогою та поки не планує цього робити.

«Реклами більше не стало. В основному, заходять на телеграм, бо він залишається найбільш популярним менеджером та джерелом отримання інформації»,  - говорить головний редактор. Незважаючи на труднощі, редакція не скорочувала команду. Навпаки — у разі покращення ситуації сподіваються на її розширення.

“Преступности.НЕТ” розміщує рекламу у телеграм-каналі. Скриншот: телеграм-канал сайту

«МикВісті»: фінансова невизначеність і ставка на спільноту

Керівник онлайн-медіа «МикВісті» Олег Деренюга описує загальну ситуацію, що склалася з незалежними медіа, як перехід до нової реальності. «Можна констатувати, що попри будь-які зусилля по фандрайзингу, ... усе це практично не повертається з якимось успіхом», - говорить він.

Деренюга зазначає, що після згортання американських програм стало зрозумілим, що європейське донорське поле не в змозі повноцінно компенсувати втрату. Наразі редакція реалізує кілька невеликих контентних проєктів, які, скоріше, є винятком, а не системним розв'язанням проблеми. «Це кілька донорів, які змогли швидко відреагувати. Але ситуація вже не критична — це нова реальність, де треба медіа вчитись виживати, не спираючись на донорську підтримку», - резюме керівник видання.

Одним зі стратегічних напрямів для «МикВісті» стала розробка спільноти читачів. У межах співпраці з медіаконсалтинговою компанією і українським виданням The Kyiv Independent команда провела глибоке дослідження аудиторії, включно з інтерв’ю, і планує уже найближчим часом запустити спільноту.

Редакція МикВісті шукає гроші та створює спільноту читачів. Фото: “МикВісті”

«Ми оформлюємо свою цінність як медіа для потенційного читача — учасника нашої спільноти. Хочемо надати додаткові можливості на сайті, щоб була мотивація стати учасником спільноти «МикВісті», - зауважує директор МикВісті.

Частину коштів, отриманих завдяки підтримці The Kyiv Independent, редакція спрямувала саме на розвиток цього напряму. Нагадаємо, у лютому The Kyiv Independent за тиждень зібрало 53 тисячі фунтів ($66 тисяч) на підтримку трьох регіональних медіа, які постраждали від припинення допомоги США. Йдеться про локальні медіа Сум, Харкова та Миколаєва – “Цукр”, “Ґвара Медіа” та “МикВісті”.

Але ситуація залишається вкрай напруженою, 1 травня, за словами Деренюги, у редакції закінчуються кошти.

Попри це, команда тримається. Керівник акцентує, що нові формати (наприклад, розслідування), на які сподіваються донори, — це надмірне навантаження для локальних медіа у стресових умовах.

«Я б робив акцент на збереженні діючих форматів, щоб кількість та якість контенту не погіршувалась. Багато медіа вже закрили формати, бо не можуть втримати команди», - зазначає директор.

З «МикВісті» за останні місяці пішли дві людини. Нових співробітників не шукають через відсутність гарантій оплати. “Навантаження на діючу команду тільки зростає. Шукати нових людей в ситуації фінансової невизначеності також неправильно. Фінансових можливостей на пошук нових людей у нас зараз немає», -  каже Олег Деренюга.

«Миколаївські новини»: друк виживає, але без перспективи

Головний редактор газети і онлайн-медіа «Миколаївські новини» Анатолій Білоножко описує стан справ як повернення до бюджету виживання. «Після січня 2025 року стаття доходів зменшилася на понад 50%. Компенсувати ці втрати за нинішніх умов майже нереально», - говорить він.

Головний редактор “Миколаївських новин” Анатолій Білоножко каже, що безоплатна робота для нього стала нормою, фото Сергія Кононенка

Наразі стабільними лишаються продаж газет і  інформаційні послуги — як у друкованій версії, так і на сайті видання. Рекламні надходження — мізерні. «У регіоні, де знищено малий і середній бізнес, про рекламу не йдеться. Вона складає не більше 5% доходів. Її як не було 2022 року, так і не має в 2025-му. Можна казати лише про інформаційні послуги, що подекуди замовляють органи місцевої та державної влади», - уточнює головний редактор.

Разом з цим, редакція утримує стабільний штат із 5–7 працівників. Але фінансові резерви фактично вичерпані і безоплатна праця стала нормою. «Сигналів від держави про підтримку, особливо друкованої преси, не чутно. Якщо Укрпошта замість розповсюдження газет тепер торгуватиме ковбасами — це вже ознака стагнації»,  - говорить Анатолій Білоножко і додає, що наразі планувати можна максимум на пів року, а замість «бюджету розвитку» медіа тепер живуть за «бюджетом виживання». 

Стабільність — це вже розкіш

Миколаївські медіа продовжують працювати — хто на заощадженнях, хто за підтримки читачів, хто шукає контентні проєкти. Але всі опитані керівники редакцій погоджуються: ресурсів критично не вистачає. Тож, підтримка громадян, гнучкість, спільноти навколо медіа — це інструменти, які можуть допомогти вижити. Проте без більш системних механізмів підтримки локальні медіа й надалі балансуватимуть на межі зникнення.

Катерина Середа, представниця Інституту масової інформації в Миколаївській області