Сьогодні православні відзначають Чистий четвер

Якщо у Великий четвер холодно, то весна холодна до сьомого тижня, а якщо дощ, то і весна мокра. Про людину говорили: "Хто у Великий четвер легко і рано встає, встає рано на весь рік", "Хто вранці у Великий четвер скупається першим за ворона, здоровий буде".

До полудня у Чистий четвер господарі мали закінчити з важкою працею: не працюють ані в полі, ані в городі. Не можна рушити землі, щоб не “присипати душу”. У четвер господар готує “трійцю” та сучить свічки. “Трійця” – це три великих грубих свічки, в які вкладалися освячені “купальські”, “маковейські” та “зеленосвятські” квіти-зілля. З цією “трійцею” господар стояв із засвіченими свічками на Страстях, на Плащаниці. Але “трійцю” мали лише ті господарі, у яких була власна пасіка. Три свічки визначали так: одна на пошану сонцю, друга – покійникам, третя – на щастя і здоров’я всім живим.

Чистий четвер до схід сонця матері купають малих дітей, щоб були здорові, щоб відмити й заворожити недугу та смерть, бо й “ворон купає своїх воронят”, а живуть ворони по сто літ. Обід у цей день короткий, бо головне – це вечеря, яка відбувається після Страстей, пізно вночі. 

В четвер починають пекти баби – жовті високоздобні паски. Також готують всі складові на посвячення, в тому числі – сіль. Баби випікають у спеціальних формах та ринках. Раніше вони досягали одного метра у висоту. В баби клали 60-120 жовтків, масло, цукор, пахощі різні, лили ром. Місили та “вибивали” баби дві-три години. Паски в різних регіонах мали свої особливості. Їх випікали жовті, білі та чорні. Коли тісто для баб сходило, то у хаті мала бути цілковита тиша. Господиня саджала паски у піч дуже обережно, щоб не струсити тіста, щоб вони не “сіли”. Це був своєрідний ритуал, що супроводжувався сакральними формулами: для кожної паски існувала своя приговірка.