Телескоп Хаббл зняв зоряне скупчення у галактиці-супутнику Чумацького Шляху

Кулясте зоряне скупчення у галактиці Велика Магелланова Хмара. Фото: ESA

Космічний телескоп Хаббл зафіксував кулясте зоряне скупчення на відстані близько 162 тисяч світлових років від Землі.

Про це пише «УП. Життя» з посиланням на Європейське космічне агенство (ESA).

До об’єктива телескопа потрапило кулясте скупчення NGC 1841. Воно розташоване у карликовій галактиці Велика Магелланова Хмара. Це галактика-супутник Чумацького Шляху.

Реклама

Кулясте зоряне скупчення — скупчення з великою кількістю зір і чіткою симетричною формою зі збільшенням концентрації зірок до центру.

«Більшість зірок дуже малі й однакові за розміром, вони помітно блакитнуваті й скупчуються щільніше до центру зображення. Деякі з них виглядають більшими на передньому плані. По кутах зорі поступаються місцем темному тлу», — описує зображення ESA.

Галактики-супутники — це галактики, пов’язані гравітацією на орбітах навколо масивнішої материнської галактики.

Навколо Чумацького Шляху обертаються десятки галактик-супутників, які розташовані набагато ближче, ніж відома усім Андромеда. Найбільшою і найяскравішою з них є Велика Ведмедиця, яку легко побачити неозброєним оком з південної півкулі. Однак через світлове забруднення цей процес дедалі важчає.

Велика Ведмедиця є «домівкою» для багатьох кулястих зоряних скупчень. Вони розташовані між розсіяними скупченнями, які не такі щільні й пов’язані між собою, і компактними галактиками.

Кулясті зоряні скупчення різноманітні та складні. Однак вчені досі не знають, як саме вони формуються.

Кулясті зоряні скупчення стабільні, тому здатні існувати довго, а отже, бути дуже старими. Саме це робить їх чимось на зразок небесних «скам’янілостей».

Раніше телескоп Евклід, також відомий як телескоп «темного Всесвіту», зробив перші повноколірні світлини космосу.