Від сміття до ресурсу: як в Україні працює система сортування та чи готовий до цього Миколаїв
-
- Альона КоханчукРепортерка
Центр управління відходами у Хмельницькому. Фото: МикВістіКуди викидати пластикову пляшку, скляну банку чи картонну коробку? Для багатьох українців сортування сміття досі залишається незвичною справою. В одних містах є окремі контейнери для різних видів відходів, в інших — їх майже немає, а правила сортування можуть суттєво відрізнятися.
Однак найближчими роками ця система має стати більш зрозумілою та однаковою для всієї країни. Україна поступово реформує сферу управління відходами, переходячи на європейські правила. Йдеться не лише про переробку сміття, а й про розвиток роздільного збору, будівництво сортувальних комплексів та зменшення кількості відходів, які потрапляють на полігони.
Де вже є приклади успішних механізмів залучення людей до сортування сміття і та чи готовий до змін Миколаїв — розповідають «МикВісті».
Лінія сортування сміття – біль Миколаєва
Для Миколаєва питання сортування відходів досить болюче та залишається актуальним уже не перший рік. Попри намагання, місто досі не має сортувальної лінії.
Про необхідність будівництва сміттєсортувальної лінії в Миколаєві активно заговорили у 2019 році. Тодішній директор КП «Миколаївкомунтранс» Андрій Цизін заявляв, що на її будівництво потрібно близько 10 мільйонів гривень.
Але з іншого боку міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич тоді виступав проти фінансування проєкту з міського бюджету. Він вважав, що будівництвом сортувальної лінії мають займатися інвестори, яких потрібно обрати через відкритий конкурс.
Після цього розмови про можливості та перепони у будівництві такої сортувальної лінії тягнулися роками. Міська влада кожен раз говорила, що вже найближчим часом питання зрушить з мертвої точки. Дійшло до того, що у січні 2025 року суд зобов’язав Миколаївську міську раду побудувати лінію сортування твердих побутових відходів відповідно до затвердженої ще у 2019 році цільової програми поводження з побутовими відходами.
Це стало поштовхом для того, щоб пришвидшити розв'язання питання. Минулого року у місті таки провели конкурс та визначили інвестора для будівництва сміттєсортувальної лінії біля міського полігону твердих побутових відходів. Переможцем стало ТОВ «Waste To Energy Niko». За умовами конкурсу об'єкт планували збудувати протягом 13 місяців, а сама лінія мала відбирати до 70% вторинної сировини зі сміття.
Схожий проект з сортування сміття уже працює у Житомирі, фото надав директор «Вейст Ту Енерджи Ніко» Дмитро ГончаровОднак до реалізації проєкту так і не дійшло. Умови конкурсу розкритикували, а переможцю відмовили. Детальніше про це можна почитати у матеріалі «МикВісті».
Тому виникла необхідність провести повторно конкурс. Для цього Миколаївська міська рада спочатку затвердила оновлений порядок проведення конкурсу, який попередньо погодили в Антимонопольному комітеті.
І от на початку червня повторний конкурс на будівництво сміттєсортувальної станції таки оголосили. Через попередній невдалий досвід та викликаний резонанс, наразі міська рада дуже обережно коментує проведення конкурсу. На запити «МикВісті» у Департаменті житлово-комунального господарства зазначили, що всі деталі конкурсу зможуть коментувати лише після завершення подання пропозицій учасників, тобто після 15 липня.
«Надання повної та достовірної інформації з порушених у запиті питань буде можливим після завершення зазначеного етапу конкурсної процедури», — зазначили у департаменті.
Скриншот відповіді Департаменту ЖКГ на запит МикВістіХоча міський голова Олександр Сєнкевич ще до офіційного старту конкурсу заявляв, що ним зацікавилась французька компанія Veolia.
— У нас перебували гості із Франції з організації «Нарбонна-Україна» в складі яких був представник компанії «Veolia», яка є міжнародною компанією та займається в тому числі і питаннями очистки води і роботи з твердими побутовими відходами. Вони також зацікавились в участі в цьому конкурсі і будуть розглядати можливість участі у ньому після оголошення, — зазначав на травневій сесії Олександр Сєнкевич.
Проте чи це дійсно так і цим проєктом зацікавились міжнародні компанії, стане зрозуміло пізніше.
Привіт! Я — Альона Коханчук, авторка цього матеріалу.
Дякую за увагу до наших текстів — це важливо для команди МикВісті.
Ми регулярно публікуємо глибокі матеріали для тих, хто хоче розібратися в темі та дійти до суті.
Маємо десятки прикладів, коли наша журналістика разом із читачами впливала на ситуацію і змінювала її.
Долучайтеся до Клубу читачів МикВісті — підтримайте незалежну журналістику, яка має значення.
Приєднатись до Клубу МикВісті
Що вже сортують у Миколаєві
Попри те, що система сортування відходів на Миколаївщині лише розвивається, окремі міста починають впроваджувати роздільний збір сміття. За даними департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської ОВА, станом на зараз найбільше мешканців, охоплених такою системою, проживає в Очакові, Миколаєві та Вознесенську.
У самому Миколаєві більшість побутових відходів досі вивозять на полігон без сортування. Водночас окремі види сміття містяни все ж можуть збирати окремо для подальшої переробки.
Полігон ТПВ під Миколаєвом. Фото для ілюстрації з архіву МикВістіТак, «Миколаївкомунтранс», яке обслуговує більшість містян, має 600 окремих жовтих металевих контейнерів для збору пластику, які розташовані у різних локаціях.
Зібраний пластик на підприємстві сортують і пресують, після чого передають компаніям, які займаються його подальшою переробкою. У Миколаєві таких виробництв немає, тому вторсировину відправляють до Одеси.
Збір пластикових відходів із сітчастих контейнерів, розташованих у Миколаєві. Фото: КП «Миколаївкомунтранс»— Раніше працювали з підприємствами у Дніпрі та Харкові, але через високу вартість пального логістика стала занадто дорогою. Зараз стабільно співпрацюємо з Одесою. Там пластик переробляють на нову сировину. Сама пляшка робиться з нафти. ЇЇ переробляють на Flex пластик для 3D принтера, роблять і продають за кордон, — пояснив директор КП Андрій Вецало.
За його словами, у 2025 році підприємство отримало понад 1 мільйон гривень від реалізації вторинної сировини. Цього року очікують кращий результат, адже систему збору вдосконалили та збільшили кількість транспорту.
— В цьому році вважаю, що буде більше (прибутку від зібраного пластику, — прим). Ми трохи систематизували цей збір, поставили транспорт, людей, — зазначає директор комунального підприємства Андрій Вецало.
Керівник КП «Миколаївкомунтранс» Андрій Вецало. Фото з відкритих джерелВодночас керівник підприємства зазначає, не всі жителі міста відповідально ставляться до сортування відходів.
— Відносяться люди по різному. Є райони, де свідомо, і наповнюються контейнери швидко. А є люди, які досі не розуміють, що пластик розкладається довго, термін напіврозпаду приблизно 200 років, — говорить Андрій Вецало.
Крім пластику, «Миколаївкомунтранс» окремо збирає картон, який також передає на переробку. З нього виготовляють новий папір. Однак окремого місця для збирання немає, його забирають, якщо свідомі мешканці не змішали із іншим сміттям або поклали окремо біля баку.
Збір пластикових відходів із сітчастих контейнерів, розташованих у Миколаєві. Фото: КП «Миколаївкомунтранс»Разом з тим варто зазначити, що проблема наповненості контейнерів для пластику в тому числі пов’язана з низькою поінформованістю містян. За останній час на офіційній сторінці КП у Facebook була лише одна публікація про збір пластику. Тому, ймовірно, жителі міста просто не знають про окремі контейнери.
Скриншот опублікованого допису на Facebook- сторінці КП "Миколаївкомунтранс"Також дуже складно знайти адреси розташування таких контейнерів. У місті наче і розробили інтерактивну мапу розміщених баків для збору побутових відходів, але там складно знайти де саме стоять баки для пластику. Сам ресурс запустили у січні цього року і є сподівання, що його ще допрацюють.
Скриншот з інтерактивної мапи розміщених баків для збору побутових відходів
Скриншот з інтерактивної мапи розміщених баків для збору побутових відходівДосвід Хмельницького: не просто контейнери, а центри, куди можна привезти майже будь-яке сміття
А поки Миколаїв лише починає сортувати сміття та чекає будівництва сортувальної лінії, є міста в яких є чому повчитися. Одне з них Хмельницький.
Хмельницький є кандидатом на отримання статусу «Місто Нуль Відходів» у межах європейської програми. Місто розвиває систему поводження з відходами, яка направлена на зменшення утворення відходів, роздільний збір сміття та його переробка, а також повторне використання речей.
Саме у Хмельницькому можна побачити один із найуспішніших прикладів сучасного поводження з відходами в Україні. Там зробили ставку не лише на встановлення контейнерів для роздільного збору, а й створили Центри управління відходами. Це такі собі майданчики, куди жителі можуть привезти сміття, непотрібні їм речі, техніку та одяг. Все це сортують та розкладають в окремі контейнери.
Центр управління відходами у Хмельницькому. Фото: МикВістіПерший такий центр у місті відкрили у 2020 році. Згодом мережу почали розширювати, й нині у громаді працюють вже три Центри управління відходами.
Керівник Офісу «Розумне довкілля. Хмельницький» Іван Підопригора розповідає, що надихалися створеннями подібних центрів за кордоном. За його словами, на відкриття одного центру необхідно близько 3 мільйонів гривень.
— Це доволі стандартна штука за кордоном, коли люди своїм ходом привозять різні види відходів, які генеруються у домівках і самі ж їх сортують, — говорить Іван Підопригора.
Керівник Офісу «Розумне довкілля. Хмельницький» Іван Підопригора. Фото: МикВістіВін розповідає, що спочатку Центри планували створити лише для прийому великогабаритних відходів. Проте з часом стало зрозуміло, що людям потрібне місце, куди можна здати й інші види сміття. Сьогодні в них приймають пластик, скло, папір, метал, будівельні відходи, старі меблі, побутову техніку, а також небезпечні відходи — батарейки, люмінесцентні лампи, термометри, прострочені ліки та інше. Усі відходи сортують, і те, що можна, відправляють на переробку, а небезпечні матеріали — на спеціальну утилізацію.
— Вся техніка зараз утилізується. У нас є договори з компаніями, які займаються утилізацією побутової техніки. За кожен телевізор чи інший об’єкт ми платимо кошти. Все це фінансувалося з міського бюджету, а зараз ми додали це в тариф, — розповідає керівник Офісу «Розумне довкілля. Хмельницький».
Центр управління відходами у Хмельницькому. Фото: МикВісті
Центр управління відходами у Хмельницькому. Фото: МикВісті
Центр управління відходами у Хмельницькому. Фото: МикВістіЩе одна особливість хмельницьких Центрів управління відходами — повторне використання речей. Мешканці можуть принести одяг, взуття, меблі, іграшки чи справну побутову техніку, якими вже не користуються. Якщо ці речі в хорошому стані, їх безкоштовно можуть забрати інші люди. Таким чином речі отримують «друге життя», а кількість сміття зменшується.
— Всі речі, які привозять сюди люди, окрім небезпечних відходів, ми дозволяємо іншим людям забирати. Як кажуть, для когось сміття, а для когось скарб. Різні речі приносять, — зазначає Іван Підопригора.
Кожного місяця Центри відвідують від 600 до 1500 відвідувачів, залежно від розташування.
— Це неокупно та неприбутково. Все інвестується з бюджету громади, щоб люди мали змогу сортувати відходи і найголовніше зменшити кількість відходів, які йдуть на полігон, — запевняє Іван Підопригора.
У майбутньому в Хмельницькому планують відкрити ще два такі Центри, щоб вони були доступні для жителів різних мікрорайонів. Також там хочуть організувати прийом старих автомобільних шин. Водночас, щоб сервісом не зловживали, кількість шин від одного власника обмежуватимуть. Для цього працівники центру фіксуватимуть дані автомобіля, аби їх масово не завозили, наприклад, від підприємств чи шиномонтажів.
Паралельно у місті розвивають не лише сортування відходів, а й культуру відповідального споживання. Для цього у місті відкрили «Бібліотеку речей» — це простір, де можна взяти потрібну річ у тимчасове користування. Наразі можна придбати абонемент, або брати речі за фіксовану ціну. Організатори сподіваються, що це дозволить закуповувати нові речі та зробити сервіс ще кориснішим для містян.
У такій бібліотеці можна взяти, зокрема, миючий пилосос, пароочисник, проєктор з екраном, переноску для тварин, настільні ігри, намет та інші речі. Частину інвентарю до бібліотеки передають самі мешканці міста.
У Хмельницькому функціонує «Бібліотека речей». Фото: МикВістіВ Офісі «Розумне довкілля. Хмельницький» кажуть, що такий підхід допомагає не лише економити кошти, а й зменшувати кількість непотрібних покупок і, відповідно, відходів.
Сортувати — недостатньо. Відходів має ставати менше
Реформа управління відходами є одним із напрямків євроінтеграції України. Після набуття чинності Закону «Про управління відходами» країна поступово переходить від захоронення сміття до його сортування, повторного використання та переробки.
За даними Міністерства розвитку громад та територій, щороку українці утворюють понад 9 мільйонів тонн побутових відходів. Понад 90% цього сміття сьогодні просто захоронюють на полігонах. При цьому система роздільного збору працює лише в окремих громадах.
Інфографіка Міністерства розвитку громад та територій В країні поступово напрацьовуються нові закони, які мають структурувати систему поводження з відходами.
Ще один важливий принцип, який Україна поступово впроваджує відповідно до європейських вимог, це розширена відповідальність виробника. Його суть в тому, що відповідальність за упаковку або товар не закінчується після продажу. Виробники та імпортери мають брати участь у фінансуванні системи збору, сортування та переробки відходів від своєї продукції.
Фактично виробник відповідає за весь життєвий цикл упаковки, починаючи від її виготовлення до моменту, коли вона стане вторинною сировиною. Це дозволяє зменшити кількість відходів, економити природні ресурси та скорочувати витрати громад на захоронення сміття. Україна має ухвалити законодавство про упаковку та відповідальність виробників, яке визначить, як саме фінансуватиметься система збору та переробки відходів у майбутньому. Наразі відповідний законопроєкт ще доопрацьовується.
Голова громадської спілки «Український Альянс Нуль Відходів» Софія-Юлія Сидоренко зазначає, що цей закон має запрацювати, тому що він один із ключових у системі. За її словами це має стимулювати бізнес створювати продукцію, яку легше повторно використовувати або переробляти, а також розвивати систему збору відходів. У результаті споживачеві має стати простіше й вигідніше повернути упаковку або здати її на переробку, ніж просто викинути у смітник. Саме так працює циклічна економіка, коли використані матеріали не стають сміттям, а знову повертаються у виробництво.
— Виробник, який щось виготовляє, несе відповідальність за свою продукцію. Створюючи редизайн системи, створюючи механізм, який дозволяє не утворити відходи. Питання про відповідальність виробників максимально важливе для того, щоб система змінилась, — зазначає Софія-Юлія Сидоренко.
Голова громадської спілки «Український Альянс Нуль Відходів» Софія-Юлія Сидоренко. Фото МикВістіТакож вона зазначає, що управління відходами — це не лише про сортування, але і про необхідність купувати лише необхідне, використовувати багаторазові речі, ремонтувати техніку замість того, щоб одразу викидати її, а упаковку робити меншою та придатною для повторного використання або переробки.
— Я сподіваюсь, що це уявлення, що ми з вами багаті, бо можемо собі дозволити купити та викинути зникне. Я сподіваюсь, що ми цей етап швидше перескочимо. Я дуже сподіваюсь, що це не буде тому що після перемоги ми будемо змушені економити ресурсів, бо ресурсів дійсно не буде. Я сподіваюсь, що ми увійдемо в той етап усвідомлення, що ми багаті не через кількість речей, які маємо та сміття, яке викидаємо, а через глибші моменти. Але це непростий шлях і я сподіваюсь, що ми до цього дійдемо, — зазначає Софія-Юлія Сидоренко.
Публікація створена в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії. За зміст публікації відповідає виключно ГО «Миколаївський медіа хаб» та онлайн-медіа «МикВісті». Цей матеріал жодним чином не може вважатися таким, що відображає позицію IWPR та Уряду Норвегії.
Чому ви читаєте «МикВісті»? Яка наша діяльність найбільш важлива для вас? Та чи хотіли б ви стати частиною спільноти читачів? Пройдіть опитування, це анонімно і займе 5 хвилин вашого часу