На Миколаївщині призупинили створення заказника «Ковалівські плавні» через ризик погіршення їх стану

Плавні в Полтавській області. Фото для ілюстрації Гадяч.City.

У Миколаївській області призупиши рішення про створення гідрологічного заказника «Ковалівські плавні» площею понад 500 гектарів. Є побоювання, що надання території природоохоронного статусу може обмежити господарську діяльність місцевих жителів і, за відсутності належного догляду, призвести до погіршення стану плавнів.

Про це в ефірі програми на ТРК «МАРТ» повідомила депутатка Миколаївської обласної ради, голова постійної комісії з питань екології Алла Ряжських.

За її словами, спочатку ініціатива щодо створення заказника виникла через побоювання, що недобросовісні користувачі можуть розорювати територію плавнів. Однак згодом стало зрозуміло, що у разі заповідання всієї площі доступ до території буде заборонений для всіх, зокрема й для місцевої громади.

Підтримай тих, хто щодня тримає місто в курсі

Клуб МикВісті — місце, де читач і редакція по один бік.

Учасники мають закритий чат, ексклюзивну розсилку із залаштунків життя журналістів, бачать новини раніше й впливають на зміни.

Приєднуйся. Разом тримаємо місто світлим

Одноразова підтримка Підписка місячна

₴ 50 ₴ 100 ₴ 500

Підтримати

₴ 100 ₴ 250 ₴ 500

Безпечна оплата

Отримувачем внесків є ГО «Миколаївський Медіа Хаб» (ЄДРПОУ 45160758). Здійснюючи внесок, ви підтверджуєте згоду з тим, що внесена сума не підлягає поверненню та може бути використана ГО «Миколаївський Медіа Хаб» на реалізацію статутної діяльності, що включає підтримку незалежної журналістики та створення суспільно важливого контенту. Публічна оферта.

Алла Ряжських зазначила, що під час розгляду питання на профільній комісії управління екології не надало повного пакета необхідних матеріалів — ані наукового обґрунтування, ані картографічних даних.

«Ми хочемо розібратися у інформації, якої спочатку не було. На початок комісії управління екології мені не надало ні наукове обґрунтування, ні картографічні матеріали. Більше скажу, я б дуже радила управлінню екології поспілкуватися зі своїм цілим відділом природно-заповідного фонду і спонукати все ж таки виїжджати їх на місця, де вони хочуть зробити щось гарне, або зрегулювати, або розчистити території», — наголосила депутатка.

За її словами, ковалівські плавні — це велика територія, де громада розчищає протоки, щоб забезпечити рух води та зберегти рибне господарство. У разі повного заповідання таку діяльність доведеться припинити.

«Це 500 гектарів, не маленькі плавні… Там є частина, де є антропогенний фактор — де громада розчищає ці плавні. Для того, щоб був проток води і там було рибне господарство. Якщо ми зробимо те, про що нас просить управління екології і заповідаємо весь об’єкт, то там риби не буде. З часом заросте очеретом вся площа», — зазначила Алла Ряжських.

Як приклад вона навела Новопетрівські плавні, які мають природоохоронний статус, але за словами очевидців заростають, а риба зникає.

У зв’язку з цим у Миколаївській облраді планують повторно виїхати на місце, детально вивчити картографічні матеріали та доопрацювати рішення.

«Ми подивимося на місці, подивимося картографічні матеріали, доопрацюємо питання. Скоріш за все ми заповідаємо частину, щоб ні у кого не виникало бажання розорювати цю частину. А частину, де можна ловити рибу, ми залишимо для громади. Я думаю, що це буде нормальний компромісний варіант», — підсумувала Алла Ряжських.

Нагадаємо, що у серпні 2025 року Веселинівська селищна рада на Миколаївщині підтримала створення двох нових ландшафтних заказників місцевого значення — «Кручі» площею 327,67 гектара та «Покровський» площею 132,73 гектара. Загалом під охорону потрапить понад 500 гектарів цінних природних ділянок.

У 2024 році головна спеціалістка управління екології Миколаївської ОВА Марина Романенко розповіла, що на території Миколаївської області планують створити чотири нових заповідники.

Йдеться про створення ландшафтного заказника «Лук'янівський» та ботанічного заказника «Баратівка» у Баштанському районі, а також двох об'єктів у Миколаєві: парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва «Миколаївська обсерваторія» та ботанічної пам'ятки природи «Каркас Миколи Леонтовича».

Раніше повідомлялося, що депутатка Миколаївської обласної ради Алла Ряжських просить Конгрес місцевих та регіональних влад якнайшвидше розглянути проблему пожеж у заповідному урочищі «Андріївське», аби знайти компроміс для його відновлення.

Загальна площа Андріївського урочища, яке розташоване в межах Миколаївського району біля села Андріївка, складає 1347 гектарів. Раніше «МикВісті» писали, що процес зміни статусу із заповідного на категорію лісовий заказник місцевого значення розпочали ще у 2022 році. Було зроблено обґрунтування про недоцільність утримання насадження у статусі урочища. Документи були надіслані Міністерству довкілля, але там відмовили у зміні статусу лісу.

Восени 2024 року «Ліси України» почали повторно готувати документи для того, щоб забрати у Андріївського урочища статус заповідного. Це потрібно було для того, щоб випиляти згорілі дерева та зробити протипожежні смуги.

Через наслідки масштабних лісових пожеж 2022–2025 років обгорілі хвойні дерева в Андріївському урочищі масово почали падати на дорогу та лінії електромереж, які проходить територією заказника. Через це пошкоджуються дроти та падають стовпи.

Читайте також статтю «МикВісті» «Лісу фактично вже немає». Чому Миколаївщину охопили пожежі та як це впливає на екологію?