Не залишай дитину наодинці з війною: як у Миколаєві запрацював центр безоплатної психологічної допомоги

Центр психологічної допомоги дітям «Kinder Velt» у Миколаєві. Фото: «МикВісті»

Війна — один із найважчих досвідів, який може пережити людина. Вона не просто знищує будинки, а й значно впливає психіку кожного, хто змушений жити в її реальності. І, на жаль, діти не є винятком. Вибухи, вимушені переїзди, розлука з рідними, постійне відчуття загрози та пережиті травматичні події — усе це стає звичною частиною повсякденності юних миколаївців.

І саме дорослі сьогодні несуть відповідальність за те, щоб захистити майбутні покоління та подарувати їм шанс на щасливе, гідне дитинство, навіть попри війну. Адже час не зупиняється, і кожна мить, коли дитина залишається сам на сам зі страхом, може мати наслідки на все подальше життя.

У цьому матеріалі «МикВісті» розповість детальніше про благодійний центр «Kinder Velt» — один із тих просторів, який щодня допомагає дітям відновити довіру до світу, повернути радість і подарувати їм те втрачене відчуття безпеки, яке має бути фундаментом здорового й щасливого розвитку.

Підтримай тих, хто щодня тримає місто в курсі

Клуб МикВісті — місце, де читач і редакція по один бік.

Учасники мають закритий чат, ексклюзивну розсилку із залаштунків життя журналістів, бачать новини раніше й впливають на зміни.

Приєднуйся. Разом тримаємо місто світлим

Одноразова підтримка Підписка місячна

₴ 50 ₴ 100 ₴ 500

Підтримати

₴ 100 ₴ 250 ₴ 500

Безпечна оплата

Отримувачем внесків є ГО «Миколаївський Медіа Хаб» (ЄДРПОУ 45160758). Здійснюючи внесок, ви підтверджуєте згоду з тим, що внесена сума не підлягає поверненню та може бути використана ГО «Миколаївський Медіа Хаб» на реалізацію статутної діяльності, що включає підтримку незалежної журналістики та створення суспільно важливого контенту. Публічна оферта.

Історія виникнення благодійного центру «Kinder Velt»

Перший центр «Kinder Velt» відкрили ще у 2020 році в Одесі як благодійний проєкт, що надавав безоплатну психологічну підтримку дітям із розладами аутистичного спектра, розповідає менеджерка Миколаївської філії Ганна Костенко. Згодом у 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення, він почав надавати допомогу дітям, які страждають від впливу війни.

Засновником мережі є Давид Ройтман — ізраїльтянин українського походження та офіцер ізраїльського спецназу, філантроп. Саме звідси і бере корені назва центру «Kinder Velt»: у перекладі з їдишу вона означає «дитячий світ», адже у кожному відділенні створюють простір, де дитина, незалежно від пережитого, зможе отримати професійну допомогу та підтримку.

Менеджерка Миколаївської філії центру Ганна Костенко. Фото: «МикВісті»

Сьогодні вже існує чотири філії: у Києві, Харкові, Одесі та Миколаєві. Саме миколаївський центр розпочав свою роботу у квітні 2025 року, щоб допомагати дітям від 3 до 18 років знайти підтримку, впоратися з пережитими подіями та бодай трохи відволіктися від реалій війни.

— Ми вважаємо, що Миколаїв — це місто-герой, місто, яке було і є під обстрілами, місто, яке пройшло великий шлях. У цьому році, коли ми тільки відкривалися, ще не працювали усі школи, не працювали усі садочки. Діти просто сидять вдома. Під цими постійними сиренами. А потім почалися ще й блекаути. З’явився попит. У нас вже в перший день було вже 6 дітей. За два тижні у було всього 13 дітей. І наразі ще йдуть, та йдуть. У нас навіть є з резервом дітки, — поділилася Ганна Костенко.

За вісім місяців роботи центр випустив 14 дітей, які пройшли повний комплекс програм. Частина дітей продовжує отримувати допомогу поза основною програмою. Нині на постійній основі у центрі займається 63 дитини.

З чим найчастіше стикаються діти на Миколаївщині?

Практичний психолог Альона Савенко розповіла, що до центру найчастіше звертаються діти зі страхами, пов’язаними з вибухами та повітряними тривогами. Водночас, за її словами, звичайні побутові труднощі теж нікуди не зникли — війна лише загострила їх.

— Також бувають випадки, коли травматичний досвід у дитини виникає саме у шкільному середовищі. Або, як я бачила, є тенденція з булінгом або непорозумінням з учителем, — пояснила вона.

Психологині миколаївської філії «Kinder Velt» Олена та Альона. Фото: «МикВісті»

Ще одна практична психологиня центру, Олена Бондаренко, зазначила, що діти по-різному сприймають війну та її наслідки. Навіть за схожих запитів їх можуть турбувати зовсім різні аспекти, і у кожного цей досвід проявляється по-своєму.

— Перший пласт, із чим приходять діти, — це проблеми через війну: страхи, переляки, вибухи, сирени. Це така основа. Але ніхто не відміняв і звичайних проблем. Якщо раніше психологи займалися дитячими страхами, то зараз до них додається війна, проблеми, пов’язані з війною. А потім ще накладаються проблеми звичайного дитинства. Наприклад, у мене є маленькі дітки, 4–5 років. І є дитина, 4-річна дівчинка, яка боїться «шахедів», вибухів, постійно про це говорить. А є діти, які, можливо, про вибухи і не чули. І в них проявляються просто проблеми звичайного дитинства: бояться темряви, залишатися без мами. Їх майже не дуже тригерять ці питання, — поділилася психологиня.

Вона також наголосила, що вплив війни на дітей не обмежується лише страхами через звуки вибухів чи сирен.

— З війною пов’язані і проблеми у сім'ї. Наприклад, (дитина страждає —прим.) не від самого страху вибухів, а от тому що тато воює. І для неї це, звичайно, стрес, тригер. У когось злість, у когось страхи, у когось самотність, невпевненість. Багато є тих, хто переїхав — у нас є багато дітей, які приїхали з інших громад, як Херсон, Чорнобаївка. Страх втрати дому — це ж для дитини тяжко відчувається, — зазначила Олена Бондаренко.

Робота з дітьми потребує індивідуальний та чутливий підхід

У «Kinder Velt» розповідають, що кожна програма формується індивідуально та адаптується під конкретні потреби дитини. Основний курс включає від п’яти до десяти занять і три консультації, однак за необхідності діти можуть продовжувати відвідувати психологів центру й після її завершення. Як пояснюють фахівці, універсальної тривалості не існує: комусь достатньо кількох зустрічей, щоб стабілізувати емоційний стан, а іншим потрібні місяці психологічної підтримки.

У Миколаєві працює центр психологічної допомоги дітям «Kinder Velt». Фото:«МикВісті»

Першу консультацію психологи називають ключовою. Саме на цьому етапі визначається модель подальшої роботи та починається формування довіри між дитиною і спеціалістом. Під час зустрічі спеціаліст спілкується з батьками, знайомиться з дитиною. Психологині з’ясовують, коли й за яких обставин виникла проблема, чи була вона пов’язана з травматичною подією, чи проявлялися схожі реакції ще до початку війни.

— Тобто під час першої консультації ми з'ясовуємо причину — і це обов'язково проходить разом з батьками. Якщо є потреба, беремо анамнез, але це буває у дуже нечастих випадках. Далі вже після того, як ми проконсультуємося, ми поступово обираємо, з якими саме методиками працювати. Тому що, наприклад, хоч і є один й той самий запит — страх вибухів, — але не завжди одна й та сама методика підходить дітям. Це є норма. Комусь підходить одразу програма Рафа-Жирафа, ми це відчуваємо, і воно одразу йде. А комусь потрібно трохи більше часу, щоб до цього звикнути, — пояснили в центрі.

Творчість як спосіб самосцілення

Арттерапія — один із найефективніших методів роботи з дітьми, які пережили стрес або травматичні події, пояснюють фахівці простору. Вона допомагає м’яко опрацьовувати переживання, дає можливість без слів виразити те, що інколи так важко сформулювати, і допомагає відновити внутрішній баланс.

Олена Бондаренко розповідає, що саме арттерапія є основною методикою центру — і водночас однією з найдієвіших:

— Загалом основна методика, з якою ми працюємо, і яка найбільше підходить для роботи з дітьми — це арттерапія. Це терапія через творчість. У неї входить дуже багато різних підпунктів: малювання, ліплення з пластиліну, може бути ліплення з глини, пісочна терапія, казкотерапія, лялькотерапія, музична терапія — пояснює вона.

Діти під час занять арттерапії. Фото: «МикВісті»

Діти під час занять арттерапії. Фото: «Kinder Velt»

Окрім творчості, діти можуть займатися ігровою терапією, зокрема через роботу із метафоричними асоціативними картками.

— Є така дуже потужна у мене колода «Найкращий друг». Там повністю картки із собачками. Мене інколи дітки питають: «Чому собака?». Це тому що це «найкращий друг». Наприклад, у мене була дитина з проблемами у спілкуванні з однолітками. Завдяки цим карткам ми виявили проблему й навчили її вибудовувати свої кордони. Це дуже потужний інструмент, — наголосила Альона Савенко.

Картки, які використовують під час терапії. Фото: «МикВісті»

Під час МАК-терапії.. Фото: «МикВісті»

Фахівчині підкреслюють, що головне — це не обмежувати творчий простір дитини. Адже саме через креатив вони найкраще висловлюють емоції, які не можуть або не вміють сформулювати словами.

— Діти, коли приходять, вони ж не як дорослі — не можуть відразу сказати, що їх тривожить. Вони часто самі не розуміють або не знають, як це назвати. Але коли вони малюють, грають, працюють із пластиліном чи піском — вони відкриваються. Можуть почати розповідати або показати свої переживання просто у процесі, — зазначають спеціалістки центру.

Роботи, за бажанням, діти забирають додому — і це стає додатковим ресурсом підтримки та гордості за власні досягнення.

Що таке програма «Рафа-Жирафа», або спокій через обійми

Однією з основних авторських розробок благодійного центру стала програма «Рафа-Жирафа». Її створили українські фахівці спільно з психологами мережі у 2024 році як простий, зрозумілий й безпечний інструмент для допомоги дітям.

Іграшка Рафа-Жирафа. Фото: «Kinder Velt»

На перший погляд Рафа-Жирафа — це звичайна м’яка іграшка. Але, як пояснюють фахівчині, за її зовнішністю прихована ціла система психологічної підтримки.

— Якщо звернути увагу на лапки, у них спеціальні м’ячики, які допомагають дитині зняти напругу. А головний секрет — це кишенька у жирафи на груддях. Туди дитина може сховати свої маленькі секрети або те, про що їй складно говорити, — розповідає Альона Савенко.

Назва і образ жирафи також мають символічне значення. Існує уявлення про жирафу як про чисту тварину з великим серцем. Саме велике серце стало ключовим символом терапії: під час роботи дитина не лише отримує підтримку, а й вчиться проявляти турботу, що допомагає їй відновлювати власні ресурси.

Іграшка також виконує й іншу важливу функцію — діти можуть переносити на неї свої емоції та переживання.

— Буває, дитина не може прямо сказати про свій страх чи тривогу. Тоді ми говоримо: а що відчуває жирафа? І дитина починає розповідати від її імені. Через іграшку вона говорить про себе — так легше й безпечніше. Часто те, що «переживає жирафа», дуже схоже на справжні почуття самої дитини, — пояснює психологиня.

Роль батьків у процесі відновлення та підтримки

Зворотній зв’язок з родиною — це обов’язкова складова реабілітації у «Kinder Velt». Після кожного заняття психологи проводять короткий зворотний зв’язок: пояснюють, які зміни помітили, дають поради, що варто робити вдома. Окрім цього, для родин проводять три окремі планові консультації — на початку, у середині та наприкінці курсу.

— Фактично після кожного заняття ми робимо маленьку консультацію для мами. А ще — три основні: на старті, посередині та в кінці, — зазначає Олена Бондаренко.

Вона наголошує, що середовище, у якому живе дитина, має величезний вплив на ефективність занять. Тому змінюватися повинна не лише дитина — дорослі поруч мають адаптовуватися, вчитися та ставати більш уважними до її потреб.

Спеціалістка центру зізнається, що для психологів наразі з’явилися нові виклики. Якщо раніше вони працювали переважно з дитячими страхами та переживаннями, пов’язаними з фантазією чи буденними ситуаціями, то сьогодні мають справу з прямими наслідками бойових дій. І хоча кожна дитина переживає війну по-своєму, саме батьки нерідко несвідомо посилюють стрес, обговорюючи деталі обстрілів, дивлячись новини поруч із дитиною або просто коментуючи події в її присутності.

У Миколаєві працює центр психологічної допомоги дітям «Kinder Velt». Фото:«МикВісті»

У Миколаєві працює центр психологічної допомоги дітям «Kinder Velt». Фото:«МикВісті»

Психологині жартують, що інколи простір стає терапевтичним і для самих мам — поки діти проходять заняття, дорослі можуть поспілкуватися між собою або з менеджеркою, поділитися переживаннями та трохи перепочити.

Світло попри темряву війни

Постійні обстріли та відключення світла не могли не позначитися на роботі благодійного центру. Та попри всі виклики, «Kinder Velt» не лише адаптується, а й намагається знаходити позитив у цій надскладній реальності. Простір центру подбав про безпеку. У будівлі працює автономне опалення, тож навіть під час блекаутів тут завжди тепло й зберігаються оптимальні умови для занять. На території облаштоване укриття: у разі повітряної тривоги, за згодою батьків, дітей організовано переводять у безпечне місце.

Як розповідає практична психологиня центру Олена Бондаренко, навіть вимкнення світла тут перетворили на гру — «Театр тіней». Під світлом портативної лампи чи ліхтарика телефона діти вигадують сюжети, творять тіньові фігури й вчаться віднаходити найкраще навіть у тяжкі часи.

Театр тіней. Фото: «Kinder Velt»

Театр тіней. Фото: «Kinder Velt»

У благодійному центрі наголосили, що вони продовжуватимуть розвиватися і робити усе задля того, щоб кожна дитина могла отримати допомогу, тепло й шанс на відновлення. Звернутися до «Kinder Velt» можна за адресою вулиця 1 Слобідська 62, 3 поверх 314 кабінет. Благодійний центр працює з 9.00 до 18.00 в будні дні.