Природа повертає своє: на місці підірваного Каховського водосховища виростають нові ліси

На місці підірваного Каховського водосховища виростають нові екосистеми. Фото: Іван Мойсієнко

Після підриву греблі Каховської ГЕС армією Росії на дні колишнього водосховища активно відновлюється природа: там починають рости верби й утворюватися ліси.

Про це в ефірі «Вгору» розповів доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету та член правління Української природоохоронної групи Іван Мойсієнко.

За словами науковця, нещодавно пройшла десята екологічна експедиція після звільнення правобережної частини Херсонщини. Вона була присвячена дослідженню дна колишнього водосховища.

— Ми намагаємося регулярно спостерігати, що відбувається на дні. І треба сказати, що все розвивається прогнозовано — швидко ростуть вербові зарості, ускладнюється їх структура, з’являються нові види. Ми бачимо прискорене формування лісових екосистем, — пояснив Іван Мойсієнко.

До руйнування греблі екосистема водосховища була відносно бідною — через глибину понад два метри вищі водні рослини не могли розвиватися. Тепер же територія перетворюється на мозаїку найрізноманітніших екосистем, де формується нове життя.

— Коли ми вперше приїхали через три тижні після катастрофи, зафіксували лише 11 видів. Восени того ж року — вже 69. На червень цього року — 310 видів, і під час останньої експедиції ми додали ще близько 10 нових, — розповів учений.

На місці підірваного Каховського водосховища виростають нові екосистеми. Фото: Іван Мойсієнко

Нині на місці колишнього водосховища почали активно рости вербово-тополеві ліси. За словами Івана Мойсієнко, вони внесені до резолюції №4 Бернської конвенції, а тому мають особливий охоронний статус. Під час останньої експедиції там зафіксували рекордну висоту верб — 7 метрів 11 сантиметрів, тоді як середня висота дерев становить близько п’яти метрів.

— Такі темпи росту пояснюються дуже родючими мулистими ґрунтами, які залишилися після водосховища, високою вологістю і великою кількістю сонячної енергії. Це створює ідеальні умови для розвитку, — зазначив професор.

Разом із тим, екосистема все ще перебуває на етапі становлення — після 68 років існування під водою вона лише починає відновлювати природну рівновагу.

— 2025 рік став рекордно посушливим, через що у деяких місцях, зокрема в Кам’янській балці, висохла вузька смуга верб. Проте масового відмирання дерев не спостерігається, — наголосив Іван Мойсієнко.

Нагадаємо, раніше в «Укргідроенерго» підготували проєкт відновлення греблі Каховської ГЕС.