«Лісу фактично вже немає». Чому Миколаївщину охопили пожежі та як це впливає на екологію?

Пожежа Варюшинського лісу у Миколаївській області, серпень 2025 року, фото «МикВісті»

З початку року в Миколаївській області сталося понад три тисячі пожеж. Причини різні: обстріли, необережність людей, підпали. Але ця кількість почала стрімко зростати лише останні декілька тижнів: ситуацію погіршила спека та відсутність дощів. Зараз в області щодня горять поля, ліси, суха трава. Вітер доволі швидко розносить вогонь, як наслідок — полум'я дістається житлових будинків.

Рятувальники виїжджають на виклики щодня, іноді — по кілька разів на добу. Деякі пожежі доводиться гасити кілька днів поспіль. Усе це — разом із місцевими підприємствами та жителями, бо сил самих лише підрозділів ДСНС на такий обсяг займань не вистачає.

Після — на місці пожежі залишається випалена земля, згорілі стовбури багаторічних дерев та запах диму. «МикВісті» вирішили дізналися, як в умовах постійних пожеж живуть місцеві мешканці та як ця ситуація впливає на екологію Миколаївської області.

Реклама

«Гасимо лопатами та тканиною». Як мешканці допомагають ДСНС тушити пожежі?

Два тижні поспіль в області горів Варюшинський ліс та розташовані поряд селах, розповіла місцева жителька Тетяна Кретович, яка допомагала тушити пожежі. 

«Були і раніше у нас пожежі, але такі масштабні — вперше. Пожежники, лісники працюють оперативно. Але справа в тому, що ми горимо, коли вітер. Ось зараз знову загорівся той самий ліс, який ми тушили того тижня. Тоді у нас було 150 рятувальників ДСНС і 31 одиниця техніки. Це було неможливо, просто страхіття», — розповіла жінка.

Через пориви вітру вогонь дістається житлових будинків. Так поблизу Варюшино згоріли вже два будинки, розповіла місцева жителька. За її словами, в одному проживала молоде подружжя з дітьми. На момент пожежі вони були у будинку, але на щастя не постраждали.

«Там, де Новий Городок, поряд з Варюшино, горіли поля і у людей навіть дві хати згоріло. Родина з двома дітками залишилася без хати. Жити там не можна.  Дах у них згорів миттєво, стеля впала. Родина у цей час була у будинку. Хлопчина побіг гасити, а дівчина тільки встигла дітей схопити з будинку. З ними зараз все добре. Але тепер простіше нову хату побудувати, ніж відновлювати стару», — розповіла Тетяна Кретович.

Люди намагаються допомагати рятувальникам гасити пожежі: роблять це лопатами, хлопушками і вологою тканиною.

«Ми допомагаємо. Але, знаєте, коли йде поверхневий вогонь, то, звичайно, люди без спеціальних навичок нічого не можуть вдіяти. Нас дуже виручає ДСНС», — сказала Тетяна Кретович.

До гасіння долучаються також місцеві підприємства, фермери, землеорендарі — вони надають цистернами з водою.

На місці вигорілої території Варюшинського лісу зараз згарище, каже жінка.

«Там жахіття. Я вам скажу, що фактично лісу вже немає. Залишилося ще трошки мішаного.

Ось як 28 липня у нас почалося і не припиняється. Весь час чергують пожежники, тому що воно загоряється знову і знову. Вчора лише було тихо, була спокійна погода, ніде нічого не горіло, не диміло. А сьогодні знову почалося», — стурбовано розповіла жінка. 

Рятувальник намагається загасити пожежу у Миколаївській області, 2 серпня 2025 року, фото: ДСНС

Крім цього біля Варюшино вигоріли поля, лісопосадки та виноградники, додала місцева мешканка.

«Це у нас виноградники нерозпайованого державного підприємства «Виноградна долина». Але вони вже кілька років не оброблялися. Тобто загорілися поля, загорілися виноградники, і так воно пішло до хат, до городів. Лісопосадки, де траса на узбіччі — все вигоріло.

Якби повіяв дим на наше село, то, я вам скажу, і село б погоріло, мабуть. Тому що тут ліс дуже близько до городів — десь 100 метрів», — додала Тетяна Кретович.

«Треба підсилення». Сил самих лише підрозділів ДСНС на такий обсяг пожеж не вистачає

Загалом від початку 2025 року на території Миколаївської області сталося 3195 пожеж, 70% з яких (2206 пожеж) — на відкритих територіях, повідомили «МикВісті» в Головному управлінні Держслужби з надзвичайних ситуацій у Миколаївської області.

Часто у зведеннях ДСНС можна побачити: горіли чагарники, комиш, стерня, сухостій. Тому давайте розберемо, чим відрізняються між собою ці поняття для того, щоб краще уявляти та розуміти ситуацію з пожежами в області. 

• Комиш зазвичай росте на берегах водойм, у болотах і заболочених місцях. Це вологолюбна багаторічна рослина.
• Стерня — це залишки стебел зернових культур на полі після жнив.
• Чагарники — дерев'янисті багаторічні рослини з кількома стовбурами (наприклад, терен, шипшина).
• А сухостій — загальний термін. Його використовують для сухої рослинності, яка становить пожежну небезпеку: трава, гілки, бур'яни.

Стомлений рятувальник ДСНС після того, як гасив пожежу лісу на Миколаївщині, фото: ДСНС

В ДСНС кажуть: з початку року в області сталося 6 надзвичайних ситуацій, пов'язаних з пожежами — переважно в лісах та полях. Це зокрема пожежа у Варюшинському лісі, де вигоріло вже 45 гектарів.

«Пожежа виникає, коли одночасно присутні три умови, які створюють так званий трикутник вогню: горюча речовина, джерело тепла і кисень. А за наявності вітру гасіння пожежі ускладнюються. Однак у більшості випадків причиною пожеж є людський фактор.

Основною причиною пожеж в природних екосистемах у нас в області переважно є необережне поводження з вогнем або необережність під час куріння. Це 821 пожежа від загальної кількості. Тому головне – це відповідальність, обізнаність і дотримання правил пожежної безпеки», — пояснили в ДСНС.

Там уточнили, що в окремих випадках з пожежами в області «є потреба у додатковому кадровому підсиленні».

«У пікові періоди навантаження на особовий склад суттєво зростає, особливо в пожежонебезпечний період. Попри складну ситуацію, підрозділи діяли власними силами без залучення допомоги з інших областей», — кажуть в ДСНС. 

Світовий досвід: як рятувальники підсилюють один одного у масштабних пожежах? 

У світі існує практика, коли до гасіння масштабних пожеж в одному регіоні долучають рятувальників з інших. Такі ситуації впродовж останніх років траплялися у Греції, Австралії, США. Масштаби пожеж там, звісно, були більшими за ті, які зараз виникають у Миколаївській області. Однак такий підхід все ж показує, наскільки швидко можна розподілити сили, локалізувати найбільш небезпечні осередки й запобігти поширенню вогню на житлові сектори.

Один з прикладів — грецький острів Родос, де влітку 2023 року спалахнули пожежі. Через аномальну спеку та потужний вітер полум’я розносилось далі островом, а його висота подекуди сягала 5 метрів, писало тоді Reuters. Через це багато готелів припинили свою роботу, близько 19 тисяч туристів евакуювали. 

Там горіли десятки тисяч гектарів лісу, селища та туристичні зони. Місцевих пожежників тоді було катастрофічно мало: вогнища займалися одразу у кількох місцях, і ситуація виходила з-під контролю. Уряд задіяв систему взаємодопомоги між регіонами: до постраждалих районів приїхали пожежні бригади з материкових міст, а також рятувальники з Кіпру, Румунії, Франції та Польщі. Їх не просто перекинули — у кожній групі були фахівці з гасіння лісових пожеж, інженери з дронами для моніторингу та медики.

Грецький острів Родос став епіцентром пожеж. Фото: REUTERS

Ще один приклад — «Black Summer» в Австралії. Після багатьох років посухи австралійський чагарник став надзвичайно сухим, країна зіткнулася з одним із найгірших сезонів лісової пожежі з вересня 2019 року по березень 2020 року, внаслідок чого загинули 34 людини та згоріли 3 тисячі будинків. Близько 3 мільярдів тварин загинули або змінили місце проживання внаслідок пожеж, йдеться у звіті Всесвітнього фонду дикої природи (WWF).

Пожежі знищили понад 11 мільйонів гектарів території на південному сході Австралії, що становить приблизно половину території Сполученого Королівства.

Тоді на допомогу вирушили сотні рятувальників з інших штатів — Вікторії, Південної Австралії, Квінсленда — а також із-за кордону: з Канади, США, Нової Зеландії та навіть американського Департаменту внутрішніх справ. Їх мобільність дала змогу швидко підсилити підрозділи на палаючих фронтах, дати коротку передишку місцевим волонтерам та рятувальникам — з якими день і ніч боролися за життя людей і природу

Лісові пожежі в Австралії, фото: NSW Rural Fire Service Photo

«Стоїть задушливий запах диму». Через ворожі обстріли у Куцурубі горять будинки та ферми

Ситуацію з загоряннями в Миколаївській області також ускладнюють ворожі обстріли. Тільки з початку 2025 року через це в області виникло 120 пожеж: горіли поля з зерном, пожнивні залишки, житлові будинки тощо. Якщо наводити статистику за районами, то виглядає це так:

• Первомайський та Вознесенський райони по 3 випадки;
• Баштанський район — 10;
• Миколаївський район — 104.

Найбільше від обстрілів страждають прифронтові громади — Очаківська та Куцурубська, а також окупована Кінбурнська коса.

Одна з останніх пожеж, що виникла внаслідок ворожого обстрілу, сталася цього місяця — у ніч на 12 серпня у селі Куцурубській громаді. Внаслідок обстрілу горіла будівля на території фермерства та сухостій. Загалом площа горіння сягнула понад 2 гектари, пожежу загасили рятувальники ДСНС.

Під час пожежі, що виникла внаслідок обстрілу, згорів будинок у громаді на Миколаївщині, 12 серпня 2025 рік, фото: ДСНС

До приїзду рятувальників зазвичай мешканці намагаються самостійно почати гасити пожежі, оскільки через засуху та вітер вогонь швидко розповсюджується на більшу площу, розповіла місцева мешканка Ірина. 

«У нашій громаді обстріли стаються практично щодня. Через це виникають пожежі. Особливо страждають лісосмуги і поля — там усе дуже сухе. В деяких селах від прильотів серйозно потерпають будинки та самі мешканці — ФПВ-дрони буквально ганяються за людьми. Якщо виникає пожежа, ми намагаємося загасити її власними силами: сусіди та жителі допомагають, хто чим може. Пожежним машинам важко дістатися до нас через поганий стан доріг, а вогонь часто поширюється дуже швидко.

Після пожеж стоїть задушливий запах, він довго тримається навіть після гасіння. Постійні обстріли ще сильно впливають на наш моральний стан: люди змучені війною, нерви здають, але ми тримаємось і намагаємося підтримувати та допомагати один одному», — поділилась дівчина.

Пожежі внаслідок обстрілів також стаються у Миколаєві. Один з останніх — 2 серпня. Внаслідок обстрілу міста горіли житлові будинки та рослинність. Свідком цього стала журналіста «МикВісті» Марія Хаміцевич. У цей час вона знаходилась у власній квартирі, неподалік якої виникла пожежа.

«Ми з сім’єю відпочивали, дитина вже готувалася до сну. Раптом за вікном з’явилося яскраве зарево. Ми навіть не одразу зрозуміли, що відбувається. Наступної миті пролунав вибух, ударною хвилею вибило скло. Дитина дуже злякалася.

Коли ми вже трохи оговталися, то побачили за вікном пожежу неподалік приватних будинків. Через дим було важко зрозуміти, що саме горить. Чулися крики сусідів: хтось заспокоював дітей, хтось з’ясовував, чи є постраждалі», — згадує вона.  

Пожежу сухої трави перед будинком загасили доволі швидко, розповіла журналістка. А пожежу у приватному секторі довелося гасити більше 4 годин.

«Люди почали гасити полум’я власноруч — гілками дерев. З іншого боку, ближче до приватних будинків, працювали вогнеборці. Пожежу біля нашого будинку вдалося загасити приблизно за 15 хвилин, але у приватному секторі полум’я продовжувало збільшуватися. Чулися звуки сирен. Ми лягли спати близько другої ночі, пожежу ще гасили, хоча вона вже була не такою масштабною. Але тепер там лише випалена земля», — розповіла Марія Хаміцевич. 

«Гине практично все». Як пожежі впливають на екологію Миколаївщини?

В Державній екологічній інспекції Південно-Західного регіону підрахували збитки, які пожежі завдали екології Миколаївської області за «пожежонебезпечний період» з квітня 2025 року — 1,36 мільярда гривень.

Таку завдану шкоду, наприклад лісу, розраховують кількістю знищених дерев, сказав у коментарі «МикВісті» еколог, голова Миколаївської філії Національного екологічного центру України. Водночас, додав він, неможливо підрахувати кількість знищених рослин та загиблих тварин, оскільки вогонь перетворює територію у згарище. 

«От у нас горіли ліс у Варюшино і в Андріївське заповідне урочище. Там рахують в основному збитки, скільки дерев згоріло. Там є такси, можна порахувати. Але скільки там згоріло комах, фазанів, пташок, скільки було знищено рослин, в тому числі об'єктів Червоної книги, ніхто, звісно, підрахувати не може. Тобто дуже складно все це підрахувати, коли ми замість заповідного урочища отримали там вигорівше поле», — каже Олег Деркач. 

Еколог каже, що «ми недооцінюємо цю шкоду», адже вона не обмежується лише збитками довкіллю.

«Наприклад, знищення рослинного покриву — це одна шкода. Але ж після цього ми провокуємо ерозію ґрунтів, тим самим знищуємо їх. Це багатовимірна шкода: знищення ґрунтів, їх ерозія, знищення рослинного покриву, тваринного світу, забруднення атмосферного повітря і багато чого іншого. Шкода від пожеж величезна», — пояснив еколог. 

Пожежа лісу у Миколаївській області 2 серпня 2025 року, фото: ДСНС

У той самий час кількість пожеж щороку тільки зростає, каже Олег Деркач. Насамперед це пов'язано з кліматичними змінами, додав він.

«Коли я працював керівником парку «Тилігульський», то у нас з кожним роком кількість пожеж збільшувалася. Це в першу чергу було пов'язано зі спекотним літом. Тобто ще, скажімо, десь до 10 червня трава тримається зеленою, потім вона стає солом’яного кольору, висихає і десь вже в липні-серпні ми маємо надзвичайну ситуацію з пожежною безпекою», — пояснив він.

Однак, каже еколог, такі погодні умови скоріше збільшують масштаб пожеж, адже причини їх виникнення в іншому: ворожих обстрілах та людському впливі.

«Чому виникають такі пожежі в природних екосистемах? В більшості випадків причинами пожеж все ж є цілеспрямоване спалювання сухої рослинності. Тобто люди підпалюють пасовища, стерню, післяжнивні залишки, а потім не можуть проконтролювати цей процес. Вітер підхоплює вогонь і поширює його. Так само ми зараз знаходимося в воєнному стані — під постійними обстрілами», — пояснив Олег Деркач.

Пожежі призводять до втрати біорізноманіття, кажуть фахівці Всесвітнього фонду природи Україна. Масова загибель представників флори і фауни, може порушити харчові ланцюги, що спричиняє довгострокові зміни у структурі всієї екосистеми. Подібні зміни призводять до зникнення чутливих видів рослин і тварин та появі інвазійних видів.

Також пожежі спричиняють значні зміни водних екосистем. Зокрема, це стосується погіршення якості води. Попіл, згорілі рештки рослин і тварин, потрапляють у водойми. Це може збільшити концентрацію різних хімічних сполук у воді, включаючи важкі метали (як-от свинець, ртуть), азот, фосфор.

Значні викиди діоксиду вуглецю (CO₂) під час пожеж посилюють парниковий ефект, що сприяє зміні клімату.

Тобто пожежа — це не лише «про обгорілі дерева», а й загибель тварин і рослин, втрату біорізноманіття, зміни в мікрокліматі, погіршення якості ґрунтів та водойма, а також роки для відновлення екосистем.

Пожежа лісу у Миколаївській області 2 серпня 2025 року, фото: ДСНС

Негативний вплив на здоров'я населення: 

1. Продукти горіння містять шкідливі хімічні сполуки, які можуть бути канцерогенними і потрапляти в організм людей через питну воду у колодязях або їжу, вирощену на забруднених ділянках. Навіть після того, як безпосередні наслідки пожеж подолані, можуть виникати довготривалі проблеми для здоров'я населення: загострення хронічних хвороб, порушення функцій імунної системи тощо.

2. Погіршення якості атмосферного повітря. Під час пожеж у повітря потрапляють продукти горіння, зокрема сажа, дрібнодисперсні частинки. Що може спричиняти респіраторні захворювання, алергії, а також погіршувати загальне самопочуття (що особливо небезпечно для людей з хронічними захворюваннями легень і серцево-судинної системи). 

Обстріли на Миколаївщині стають причиною дедалі більшої кількості пожеж, особливо у прифронтових громадах. Але чимало займань виникають і через людську недбалість — спалювання сухої трави та стерні. Ситуацію зараз ускладнюють спека та сильний вітер, які швидко розносять полум’я, перетворюючи локальні загоряння на масштабні пожежі. Наслідки — випалена земля, знищені багаторічні дерева, загибель тварин та птахів, а також загроза життю та майну людей. Відповідальність кожного та дотримання правил пожежної безпеки — ключ до збереження природи і безпеки Миколаївщини.

Юлія Бойченко, «МикВісті»