Тилігульський лиман у часи війни: як природа та туризм співіснують в умовах зростаючої популярності

Тилігульський лиман. Фото: "МикВісті"

Тилігульський лиман – одне з небагатьох місць, де після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну не заборонено відпочивати. З кожним роком ця туристична локація стає все популярнішою.

«МикВісті» вирішили дізнатися, як змінився туристичний магніт з часом і чи не становить наплив туристів загрозу для унікальної природи біля лиману.

Чим приваблює Тилігульський лиман відпочиваючих?

Попри війну, Тилігульський лиман залишається відносно безпечним для відпочинку. Це один із найбільших лиманів Північного Причорномор’я, який простягається уздовж узбережжя Чорного моря більш ніж на 60 км. Його унікальність полягає у поєднанні прісної та солоної води, багатому біорізноманітті та мальовничих краєвидах, що приваблюють як любителів природи, так і туристів, які шукають відпочинку.

Лиман оточений степовими схилами, а його узбережжя — це комбінація мілководдя, пляжів і солончаків. Територія входить до складу Тилігульського регіонального ландшафтного парку, де охороняються десятки видів птахів, рідкісні рослини та унікальні екосистеми. Тут можна зустріти рожевих фламінго, бакланів, лебедів, а під час весняної міграції — тисячі перелітних птахів.

Загалом площа парку більше 8 тисяч гектарів з яких для відпочинку відведено та облаштовано 20 гектарів. Як розповідає виконувач обов’язків директора Регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» Олександр Дьяченко, за останні роки популярність відпочинку на території парку значно зросла. Торік туристи почали приїжджати ще з травня, а цьогоріч через нестабільні погодні умови сезон стартував пізніше. Основний потік відпочивальників припадає на вихідні.

«Якщо порівнювати з минулим роком, то травень 2024-го був спекотним, червень також. У червні було більше відпочивальників і відвідувачів. Територія парку — 8 200 гектарів, і точно порахувати людей складно. Але їх було більше, ніж до повномасштабного вторгнення», — розповідає Олександр Дьяченко.

Олександр Дьяченко. Фото: "МикВісті"

Пів мільйона на рекреацію: як парк використовує «туристичні гроші»

На території ландшафтного парку «Тилігульський» запроваджено туристичний збір у розмірі 20 гривень, який допомагає парку покривати витрати на паливо, ремонт техніки та інші потреби. Як зазначає Олександр Дьяченко, ці кошти для парку важливі, однак відвідувачів не змушують платити — внесок є добровільним.

«Цим займається наш відділ охорони та відділ рекреації. На жаль, не всі люди хочуть сплачувати ці 20 гривень, тому, щоб не створювати напруги й конфліктних ситуацій, ми не наполягаємо на оплаті. У нас є штрихкоди, за якими люди можуть сплатити, і одразу отримують квитанцію на смартфон. Ніяких чеків, ніяких грошей з рук у руки — рекреаційний збір сплачується за штрихкодом», — говорить виконуючий обов’язки директора парку.

За 2023-2024 роки парку вдалося заробити близько пів мільйона гривень

«Гроші йдуть на заправку транспорту, на прибирання території, на якісь дрібниці для парку, наприклад швабри, ремонт якоїсь оргтехніки. Це дуже допомагає парку», — додає Олександр Дьяченко.

Тилігульський лиман. Фото: "МикВісті"

Щоб підтримувати розвиток і приваблювати більше туристів, парк підтримує залучення підприємців, які відкривають нові локації. За останні роки таких стало суттєво більше.

«У нас була устрична ферма, здається, з 2018 року. З’явилася равликова ферма «Равликовий рай». Ми запросили підприємця з села Українка, щоб він відкрив цю туристичну локацію, аби люди могли спробувати равликів. Також встановили дитячий майданчик, спортивний майданчик для відвідувачів парку. Відкрилась локація нашої федерації кайтингу Миколаївської області, працює кайт-школа. Місцевий підприємець із Коблевого відкрив «Рибну бухту», де пропонують рибні продукти, виловлені в лимані. Ще одна нова локація — на пляжі: із завісами та шезлонгами, адже дерев на території практично немає, а влітку дуже спекотно», — розповідає керівник парку «Тилігульський».

Регіональний ландшафтний парк "Тилігульський". Фото: Facebook/ Миколаївська ОВА

Тилігульський лиман. Фото: Facebook/ Миколаївська ОВА

Тилігульський лиман. Фото: Facebook/ Миколаївська ОВА

Паркування під забороною: чому на Тилігулі досі немає стоянки для туристів

Нагальною проблемою для парку зараз є відсутність місць для паркування транспорту відпочивальників, що може зашкодити унікальним рослинам на території Тилігульського лиману.

На території парку законодавство забороняє влаштування паркувальних майданчиків, тому вже декілька років тривають розмови щодо організації стоянки за межами коси, куди можна було б спрямовувати автомобілі. Однак цей проєкт залишається лише у планах. Основна причина цьому — відсутність офіційно затверджених меж регіонального ландшафтного парку «Тилігульський».

Ще у 2018–2019 роках розроблялося зонування та межі парку, однак через виявлені численні невідповідності документації процес затягнувся, а також було відкрито кримінальне провадження. Через це зонування та встановлення меж було заблоковано.

Тилігульський лиман. Фото: "МикВісті"

Наразі ж готують нове звернення до Міністерства охорони довкілля щодо розширення меж парку «Тилігульський». У травні цього року на засіданні депутатської комісії з питань екології Миколаївської обласної ради зазначалося, що  нині фактична площа парку перевищує ту, що була визначена під час його створення. У 1995 році парк офіційно займав 8195 гектарів, але насправді територія становить приблизно на 1700 гектарів більше. Тому ці зміни необхідно врахувати та внести в новий план.

Попереднє звернення щодо затвердження меж парку до Міністерства не підтримали через суперечку з Коблівською громадою щодо трьох земельних ділянок. Але зараз ці спірні межі переглянуто, і управління екології отримало погодження та готує оновлене звернення до Мінприроди.

Після погодження буде офіційно затверджені межі парку та виготовлений проєкт землеустрою. Як зазначає голова Коблівської громади Володимир Панич, саме після визначення меж парку, буде знову підніматись питання розміщення парковки.

Реклама

«Ще не затверджено межі ландшафтного парку. Це питання вже десь на виході. Після цього ми разом з ними (керівництвом парку «Тилігульський», — прим.) будемо вирішувати, де буде парковка, щоб у нас було порозуміння в цьому питанні», — розповів Володимир Панич.

А поки немає офіційного місця для стоянки автомобілів, на території парку встановлено обмеження для заїзду на певні території. 

«Ми в свою чергу обмежили заїзд на деякі території парку, щоб машини там не паркувалися і не порушували покрив трави. Наразі ситуація більш-менш контрольована», — розповідає керівник парку Олександр Дьяченко.

Тилігульський лиман. Фото: Facebook/ Миколаївська ОВА

Як зростання туризму на Тилігульському лимані впливає на природу

Зі збільшенням потоку відпочивальників на території парку «Тилігульський» у природоохоронних організацій все частіше виникає питання збереження рослинного та тваринного світу.

Керівник парку «Тилігульський» розповідає, що всі підприємці мають укладати договори на вивіз сміття та відходів з Коблівською громадою, а також зобов’язані прибирати свої території.

Наявність порушень мала б перевіряти Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу, однак їхні можливості обмежені через воєнний стан. Зараз інспектори можуть виконувати позапланові перевірки лише тоді, коли надійшло звернення від громадян і його погодило профільне міністерство.

Така позапланова перевірка проводилась у 2023 році біля села Українка Коблівської громади. Підставою стало колективне звернення громадян щодо шкідливого впливу туристичної інфраструктури. Під час перевірки на Великій Українській (Чиловій) косі інспектори зафіксували низку грубих порушень:

• у прибережній захисній смузі лиману розміщено накопичувачі стічних вод та споруди для їх знезараження;

• зафіксовано забруднення ґрунту через витік стоків;

• територія засмічена побутовими відходами;

• не визначені межі об’єкта природно-заповідного фонду;

• відсутній проєкт організації території парку та зонування за функціональними типами (природоохоронна, рекреаційна, наукова тощо).

Загальна сума збитків, заподіяних довкіллю, оцінена у понад 585 тисяч гривень. Тоді на виконуючого обовязки директора РЛП «Тилігульський» склали протокол про адміністративне правопорушення, а справу передали до суду. Також видали припис на усунення порушень. Справу розглядав Березанський районний суд Миколаївської області, однак її закрили у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Протягом 2023–2024 років до інспекції не надходило нових звернень від громадян щодо порушень на Тилігульському лимані.

А ось під час перевірок в межах природоохоронних заходів за 2023 та 2024 роки інспектори зафіксувала 12 порушень. Серед них — 7 випадків браконьєрства, 2 факти незаконного випалювання трави, 2 порушення правил поводження з відходами та один випадок недотримання режиму природоохоронної території. До відповідальності притягнули 9 осіб, а загальна сума шкоди, завданої рибному господарству, склала 7 344 гривні.

РЛП "Тилігульський" (Анатоліївська коса). Фото: Дмитро Мац

Збережи, щоб повернутись

Тилігульський лиман — це не лише мальовниче місце для відпочинку, а й унікальна природоохоронна територія, яка вимагає дбайливого ставлення від кожного, хто сюди приїздить. Попри складну ситуацію в країні, парк продовжує приймати відпочивальників і поступово розвивати інфраструктуру для гостей. Утім, разом зі зростанням популярності зростає і навантаження на довкілля. У цих умовах збереження лиману — спільна справа. Щоб ця природна перлина залишалася відкритою для наступних поколінь, важливо, аби кожен відвідувач ставився до неї не як до ресурсу, а як до цінності. Відпочивати відповідально — означає берегти.

Альона Коханчук, «МикВісті»