«Готовий працювати і надалі»: Кремінь прокоментував скандал щодо обрання наступника

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. Архівне фото: «МикВісті»

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, термін повноважень якого завершується у липні, заявив, що готовий продовжити роботу на посаді. Його кандидатуру не внесли до переліку претендентів. В той же час громадські організації виступають проти запропонованих кандидатів.

Про це повідомляє «Інтерфакс».

— Я готовий працювати Уповноваженим і надалі. Сподіваюся, що рішення ухвалять на користь національних інтересів, — сказав Тарас Кремінь.

Реклама

Слід зазначити, що низка громадських організацій звинуватили Офіс президента у неформальному втручанні в процес висування кандидатів на посаду мовного омбудсмена. Активісти заявили, що запропоновані кандидатури: фольклористки Олена Івановська та Ірина Коваль-Фучило, а також урядовець Павло Полянський — не відповідають ключовим вимогам до посади. Зокрема щодо досвіду у сфері мовного чи правозахисного захисту.

У своїй заяві активісти розкритикували кулуарність подання кандидатів, назвавши це спробою послабити інституцію мовного омбудсмена.

«Як нам стало відомо, ці посадові особи кулуарно, потай від громадськості,  подали до Кабінету Міністрів кандидатури, придатність більшості з яких до виконання на належному рівні функцій Уповноваженого із захисту державної мови викликає серйозний сумнів. Ідеться про працівників академічних інституцій — фахівців у галузі фольклору та етнографії», — зазначається у заяві активістів. 

При цьому в громадських організаціях вважають, що очільники міністерств і відомств мають відкликати свої подання і внести нових кандидатів.

«Ми вважаємо очевидним, що серед таких кандидатів має бути Тарас Кремінь, який під час першої каденції засвідчив високий професіоналізм, незалежність і ефективну роботу із захисту державної мови та, відповідно до закону, може бути призначений на посаду», — додали представники громадськості.

Вони також закликали владу не втручатися у процедуру призначення та відкликати невідповідні кандидатури.

«Мовна політика і мовні інституції не можуть бути розмінною монетою в політичних іграх влади. Такий розвиток подій безумовно грає на руку Росії та її п’ятій колоні, провокуватиме активізацію проросійських сил, а також суспільне збурення через небажання влади ефективно захищати право громадян на власну мову у власній державі», — впевнені активісти.

Сам Тарас Кремінь підтримав позицію громадськості, заявивши, що нинішня ситуація шкодить репутації здобутків у мовній політиці.

— Пішло протистояння в суспільстві на порожньому місці, яке вже бʼє по авторитету позитивних здобутків влади. Саме за ці роки створено інституцію та втілено кращі практики захисту мовних прав громадян, що має бути гідно оцінено і продовжено, — зазначив Тарас Кремінь.

За процедурою, нового мовного омбудсмена призначає Кабінет Міністрів на підставі кандидатур, поданих Офісом Уповноваженого з прав людини, Міністерством юстиції та Міністерством культури і стратегічних комунікацій. Подання зробили за три місяці до завершення терміну повноважень чинного Уповноваженого.

Раніше повідомлялось, що Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь відкинув заяви спецпредставника президента США на Близькому Сході Стіва Віткоффа про те, що Росія могла б зберегти контроль над п’ятьма регіонами України з огляду на їхню російськомовність.