Дощ із комет падав на Сонце: науковці зафіксували рідкісне явище

Астрономи помітили, як комети падають Сонце: це було схоже на дощ. Вони не утворювали довгих хвостів при падінні, а одразу згорали в атмосфері.

Про це пише «УП. Життя».

— Якби люди були інопланетними істотами, здатними жити на поверхні сонця, ми б постійно отримували нагороду від дивовижних краєвидів падаючих зірок, але нам потрібно було б стежити за своїми головами, — зазначив фізик з Нортумбрійського університету в Лондоні Патрік Антолін.

Підтримай тих, хто щодня тримає місто в курсі

Клуб МикВісті — місце, де читач і редакція по один бік.

Учасники мають закритий чат, ексклюзивну розсилку із залаштунків життя журналістів, бачать новини раніше й впливають на зміни.

Приєднуйся. Разом тримаємо місто світлим

Одноразова підтримка Підписка місячна

₴ 50 ₴ 100 ₴ 500

Підтримати

₴ 100 ₴ 250 ₴ 500

Безпечна оплата

Отримувачем внесків є ГО «Миколаївський Медіа Хаб» (ЄДРПОУ 45160758). Здійснюючи внесок, ви підтверджуєте згоду з тим, що внесена сума не підлягає поверненню та може бути використана ГО «Миколаївський Медіа Хаб» на реалізацію статутної діяльності, що включає підтримку незалежної журналістики та створення суспільно важливого контенту. Публична оферта.

Зорепад на Сонці відрізняється від того, як ми бачимо його на Землі.

Коли над Сонцем пролітають фрагменти космічного пилу, каміння чи невеликих астероїдів, вони входять на великих швидкостях в атмосферу, згорають та створюють смуги світла. Фактично, на поверхню падають згустки плазми з неймовірною швидкістю.

Це пояснюється тим, що атмосфера Сонця — корона — набагато тонша, ніж земна. Тому зоряний пил не повністю згорає під час падіння.

Дослідження зробили за допомогою космічного корабля Європейського космічного агентства Solar Orbiter.

Він помітив їх, коли проходив на відстані всього 49 мільйонів кілометрів від Сонця. Це навіть ближче, ніж орбіта Меркурія.

Зонд з надчутливими камерами побачив, що газ нагрівається приблизно до мільйона градусів і стискається під цими корональними дощами. Явище тривало всього кілька хвилин і стало результатом падіння згустків.

— Внутрішня сонячна корона настільки гаряча, що ми ніколи не зможемо дослідити її на місці за допомогою космічного корабля. Однак Solar Orbiter обертається досить близько до Сонця, щоб він міг виявляти невеликі явища, що відбуваються в короні, такі як вплив дощу на корону. Це дозволяє нам отримати дорогоцінний непрямий зонд коронального середовища, який має вирішальне значення для розуміння його склад і термодинаміка, — сказав Патрік Антолін.

Дані показали, що під час дощу на Сонці виникає коротке, але інтенсивне освітлення, підіймається зоряний матеріал та здіймаються ударні хвилі, через які повторно нагрівається газ у короні.

Вчені вважають, що це відкриття наближає їх до розгадки, чому атмосфера Сонця гарячіша за ядро.

Науковці додали, що на Землі для падаючих зірок характерні яскраві хвости. Вони утворюються внаслідок тертя в атмосфері, що нагріває матеріал метеорита та перетворює тверду речовину на газ. Цей процес називається абляцією.

На Сонці абляції не відбувається через те, що у зірки є потужні магнітні поля в короні, які витягують газ із цих падаючих згустків та запобігають утворенню яскравих хвостів.