Медик з Нової Зеландії, яка мріяла переплисти Тихий океан, приєдналася до Інтернаціонального легіону

Новини України
•
Андрій Єлісєєв
•
16:57, 06 серпня, 2022

39-річна новозеландська лікарка Дженні «Ківі» Біслі замість планів на плавання Тихим океаном поїхала захищати Україну під Сіверськ.

З нею поспілкувалося видання NZHerald.

Жінка застосувала свої професійні навички і пішла у комбат-медики до Інтернаціонального легіону. Вивчившись за травень, влітку вона вже воювала на Донеччині.

— Я не пішла з передової, не пішла на ротацію. Тому що у нас просто немає нікого, хто б міг виконувати цю роботу. Нам просто не вистачає медиків, — розповіла вона.

Декілька тижнів тому її рота майже потрапила в оточення, по ним били танки і гвинтокрили, почалася перестрілка.

Підтримай тих, хто щодня тримає місто в курсі

Клуб МикВісті — місце, де читач і редакція по один бік.

Учасники мають закритий чат, ексклюзивну розсилку із залаштунків життя журналістів, бачать новини раніше й впливають на зміни.

Приєднуйся. Разом тримаємо місто світлим

Безпечна оплата

Отримувачем внесків є ГО «Миколаївський Медіа Хаб» (ЄДРПОУ 45160758). Здійснюючи внесок, ви підтверджуєте згоду з тим, що внесена сума не підлягає поверненню та може бути використана ГО «Миколаївський Медіа Хаб» на реалізацію статутної діяльності, що включає підтримку незалежної журналістики та створення суспільно важливого контенту. Публічна оферта.

— Артилерія — це просто дуже жорстоке, тупе знаряддя. Хлопці не бачать, хто намагається їх убити. Ми не можемо дати відсіч. Усе, що ми можемо зробити, це просто ховатися та сподіватися. У всіх нас є позивні. Мій Ківі, як не дивно. І це радіодзвінок, який я боюся почути: «Гей, нам тут потрібен Ківі». Тому що ви знаєте, що це означає, що один із хлопців поранений, — підкреслила доброволиця.

Смерть знайомих не змусила її переглянути небезпеку, яка їй загрожує, каже волонтерка.

— Я самотня, у мене немає дітей, немає великої іпотеки, немає великих прихильностей. Обоє моїх батьків померли, і я єдина дитина. У мене є багато друзів, які б дуже сумували за мною, але це не зовсім те саме, що залишити чоловіка та дітей. Це мене навчило тому, що я більше воїн, ніж коли-небудь буду медиком. І коли хлопці помирають, я хочу помститися. І всі хлопці так і зробили. Я не знаю, що змушує одну людину боятися, а іншу — ні. Для мене це не має сенсу. Але я знаю те, що я справді не боюся померти, — запевнила Дженні Біслі.

Раніше повідомлялося, колишні солдати німецької армії Мітчел і Крістофер погодилися допомогати ЗСУ в Миколаївській області, після чого 2 місяці виконували бойові завдання різного ступеня складності.