Стратегію захоплення України писали у ФСБ. Тепер Путін їм не дуже довіряє, — Грозєв

Російські спецслужби втрачають довіру до президента РФ Володимира Путіна, а він - до них. Особливо це стосується ФСБ, яка готувала стратегію вторгнення в Україну і помилилася в розрахунках. 

Про це з посиланням на журналіста-розслідувача Bellingcat Христо Грозєва повідомляє Цензор.НЕТ.

Підтримай тих, хто щодня тримає місто в курсі

Клуб МикВісті — місце, де читач і редакція по один бік.

Учасники мають закритий чат, ексклюзивну розсилку із залаштунків життя журналістів, бачать новини раніше й впливають на зміни.

Приєднуйся. Разом тримаємо місто світлим

Одноразова підтримка Підписка місячна

₴ 50 ₴ 100 ₴ 500

Підтримати

by phone

---

by card

₴ 100

by phone

---

by card

₴ 250

by phone

---

by card

₴ 500

by phone

---

by card

Безпечна оплата

Отримувачем внесків є ГО «Миколаївський Медіа Хаб» (ЄДРПОУ 45160758). Здійснюючи внесок, ви підтверджуєте згоду з тим, що внесена сума не підлягає поверненню та може бути використана ГО «Миколаївський Медіа Хаб» на реалізацію статутної діяльності, що включає підтримку незалежної журналістики та створення суспільно важливого контенту. Публічна оферта.

За його словами, масштаб вербування у ФСБ був «індустріальний»: рекрутингом та кураторством агентів займалося понад 120 офіцерів. Якщо кожен із них «вів» 5-10 агентів, то «можна припустити, що на обліку у п'ятої служби стояли понад 1000 українських агентів впливу».

На основі цих відносин п'ята служба ФСБ і писала для Путіна стратегію про захоплення влади зсередини, про необхідність та достатність військового вторгнення у форматі бліцкригу: «Вони ж і звітували про політичну нестабільність влади та підвищення протестних настроїв в Україні, та про готовність значної частини суспільства прийняти чи принаймні змиритися з новою владою, приведеною з Москви».

ГРУ розвивало паралельну мережу агентів, каже Грозєв.

— У ГРУ було до 40 осіб, хто працював ексклюзивно за українським напрямом, – вважає Грозєв. – Але там немає такого чіткого розподілу роботи, як у ФСБ, і їх перекидають з одного проєкту на інший у міру актуальних завдань. Наприклад, відділ 29155 – приблизно 50 осіб, які раніше займалися здебільшого диверсіями та вбивствами в Європі – зараз займаються лише Україною. Швидше за все, так і з іншими відділами.

Христо Грозєв уточнює, що під ГРУ було до 100-300 агентів.

— На початку війни переважна частина цих агентів впливу не пішла на пряму співпрацю зі своїми кураторами, – стверджує він.

Грозєв розповідає про випадок, коли ГРУ викрало і стратило в РФ на військовому полігоні в підмосковному Сенежі свого агента-ренегата із СБУ – причому публічно, щоб чутки про страту поширювалися і були попередженням для інших. Ім'я цього агента Грозєв не назвав.

— Щодо Служби зовнішньої розвідки інформацією не володію в деталях, але їхня роль у неадекватному прогнозуванні реакції на агресію всесвітньої спільноти точно була вирішальною... Є індикація, що довіра до Наришкіна втрачена, – упевнений розслідувач.

Процес втрати довіри Путіна до п'ятої служби ФСБ незворотній, і їхня роль тепер дуже обмежена, каже Грозєв. ГРУ не мало такого провалу в інформації, тому «їхня роль підвищена в останні місяці». «Спостерігається ситуація, дзеркальна війні 2014 року, коли ФСБ виграло у ГРУ довіру Путіна після початку вторгнення на Донбас».