Як Миколаїв може змінити підхід до захисту історичної забудови й що за цим стоїть

Керівники Управлінь культури та містобудування Юрій Любаров та Євген Поляков, Ілюстрація, фото: МикВісті, archmykolaiv.com

В Управління культури мерії Миколаєва планують забрати напрямок захисту об’єктів культурної спадщини та передати ці функції Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради.

Це подається міською владою як реформа та виконання рекомендацій міжнародних аудиторів Ernst&Young, впровадження практик Європейської антикорупційної ініціативи (EUACI) та забезпечення демократичного та доброчесного врядування для того, щоб процеси управління були більш ефективними, відкритим та збалансованим.

Чи справді Ernst&Young просив забрати у Любарова охорону культурної спадщини?

Жодного пункту про передачу охорони культурної спадщини від Управління культури до Департаменту містобудування у звіті Ernst&Young немає. Аудитори не пропонували змінювати функціонал цих підрозділів і не відносили їх до сфер, які потребують реорганізації. Таким чином ідея передати цей напрямок містобудівному підрозділу походить не від міжнародних партнерів, а вже зсередини міської влади.

Звіт Ernst&Young для Миколаївської міської ради. Аудитори не внесли Управління культури або Департамент містобудування до підрозділів, де потрібні зміни

Проєкт рішення щодо затвердження нової структури мають розглянути на найближчій сесії 27 листопада. В ньому є «Управління культури і мистецтв» (але без охорони культурної спадщини), а згідно з рекомендаціями Ernst&Young взагалі мало б бути «Управління з питань культури та туризму». Аудитори назвали сферу туризму «невластивою» для аналітичного підрозділу, який має займатися стратегічним плануванням.

На запитання «МикВісті» начальниця Департаменту економічного розвитку Тетяна Шуліченко відповіла, що сфера туризму все ж таки залишиться в її підпорядкуванні, попри рекомендації аудиторів.

Лише цей приклад показує, що рекомендації аудиторів, презентація міського голови та проєкт, винесений на сесію, — це насправді три різні структури.

Підтримай тих, хто щодня тримає місто в курсі

Клуб МикВісті — місце, де читач і редакція по один бік.

Учасники мають закритий чат, ексклюзивну розсилку із залаштунків життя журналістів, бачать новини раніше й впливають на зміни.

Приєднуйся. Разом тримаємо місто світлим

Одноразова підтримка Підписка місячна

₴ 50 ₴ 100 ₴ 500

Підтримати

₴ 100 ₴ 250 ₴ 500

Безпечна оплата

Отримувачем внесків є ГО «Миколаївський Медіа Хаб» (ЄДРПОУ 45160758). Здійснюючи внесок, ви підтверджуєте згоду з тим, що внесена сума не підлягає поверненню та може бути використана ГО «Миколаївський Медіа Хаб» на реалізацію статутної діяльності, що включає підтримку незалежної журналістики та створення суспільно важливого контенту. Публічна оферта.

Своєю чергою депутат міськради Микола Капацина на попередньому пленарному засіданні сесії вже заявив, що підготовлена реформа «відповідає запитам партнерів» й натякнув, що від її затвердження залежить підтримка Миколаєва міжнародною спільнотою.

Де межа між охороною «старого Миколаєва» й Департаментом містобудування

Загалом до поняття охорони культурної спадщини відноситься збереження, облік, догляд і контроль за пам’ятками архітектури, історії, археології та іншими цінними об’єктами. На практиці це означає, що відповідальний орган міськради:

• веде реєстр пам’яток місцевого значення;
• стежить за їх технічним станом;
• погоджує реконструкції, ремонти та будь-які роботи, що можуть вплинути на об’єкти спадщини;
• проводить або замовляє дослідження та експертизи;
• контролює забудову історичних районів;
• реагує на порушення й складає приписи;
• взаємодіє з Міністерством культури, поліцією, ДСНС та іншими службами.

Тобто підрозділ, якому передають ці функції, напряму впливає на те, чи збережеться історична архітектура і культурні об’єкти, чи вони будуть змінені або взагалі втрачені внаслідок забудови.

Зараз цей напрямок очолює Юрій Любаров, а в його підпорядкуванні є окремий відділ охорони культурної спадщини під керівництвом Світлани Гладун.

В разі ухвалення нової структури міськради, цю функцію передадуть Департаменту архітектури та містобудування міськради, який вже понад 2 років очолює Євген Поляков. До цього, з 2021 року, він працював заступником начальника цього департаменту.

Новою структурою планується створити у Департаменті відділ охорони культурної спадщини та комісійного обстеження.

Привіт! Я — Юлія Бойченко, авторка цього матеріалу.

Дякую за увагу до наших текстів — це важливо для команди МикВісті.

Ми регулярно публікуємо глибокі матеріали для тих, хто хоче розібратися в темі та дійти до суті.

Маємо десятки прикладів, коли наша журналістика разом із читачами впливала на ситуацію і змінювала її.

Долучайтеся до Клубу читачів МикВісті — підтримайте незалежну журналістику, яка має значення.

Приєднатись до Клубу МикВісті

«МикВісті» звернулися за коментарем до керівника управління культури міської ради Юрія Любарова, щоб з'ясувати, що передача цих функцій означатиме для сфери культури міста практично.

Він відмовився коментувати це питання, оскільки не був залучений у розробку нової структури.

— Не маю повноважень говорити на цю тему. Я не є розробником ані структури, ані рішення міської ради. Буде прийнято рішення, якщо воно буде прийнято, тоді я можливо зможу щось сказати. Я не знаю, що буде змінюватись, тому що не прийнято рішення. Я не приймав участь в цьому обговоренні і цьому плануванні, тому я не маю повної інформації і повноважень, — відповів Юрій Любаров.

Мер Миколаєва Олександр Сєнкевич та начальник Управління культури міської ради Юрій Любаров

Показовим є недавній випадок із пам’яткою «Дача Кудрявцева», який демонструє, як працює модель, у якій охорона спадщини є окремим напрямком. Саме спеціальний відділ зафіксував порушення, задокументував роботи без охоронного договору та став ключовою інституцією у порушенні кримінального провадження після незаконного демонтажу історичної будівлі.

Корпус «Дачі Кудрявцева» після російського удару в серпні 2022 року. Фото відділу охорони культурної спадщини Миколаєва

Вже під час війни, у серпні 2022 року, історична будівля постраждала внаслідок російського обстрілу, після чого власник демонтував її без будь-яких погоджень, а на її місці відкрив ресторан з басейном. За матеріалами, які зафіксували в тому числі працівники відділу охорони культурної спадщини відкрили кримінальне провадження, а прокуратура скерувала до суду позов й вимагає від забудовника відновити пам’ятку.

Це приклад того, як спеціальний відділ з охорони культурної спадщини діяв відповідно до посадових інструкцій, попри те, що засновниками приватної компанії, яка проводила демонтаж та забудову історичного комплексу є чоловік та син голови фракції «Пропозиція» у Миколаївській міськраді, голови адміністрації Інгульського району міста Ганни Ременнікової — Валентин та Борис Берестнєви.

Ганна Ременнікова також входить до депутатської комісії, яка опікається питаннями містобудування, архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин у Миколаєві.

Проєкт нової структури, який виносить на сесію міський голова Миколаєва, забирає ці повноваження у Юрія Любарова та має передати місію захисту об’єктів культури від протиправної забудови Євгену Полякову. У 2024 році його департаменту також передали функції управління земельними ресурсами міста, ліквідувавши земельне управління.

Чи не створює це конфлікт інтересів?

«МикВісті» звернулися за коментарем до Управління культури, національностей та релігій Миколаївської обласної військової адміністрації із запитаннями, чи відповідає така структурна зміна державній політиці у сфері охорони культурної спадщини та чи не створює це ризики або конфлікт інтересів, коли орган, який погоджує будівництво або реконструкцію одночасно має здійснювати контроль за збереженням історичної забудови та пам’яток культури?

«Підпорядкування органу охорони культурної спадщини такому структурному підрозділу може створити потенційний конфлікт інтересів, оскільки структурні підрозділи з питань архітектури та містобудування є замовниками або координаторами забудови», — йдеться у відповіді начальниці Управління Олени Буберенко.

Вона акцентувала, що основна мета органу охорони культурної спадщини — забезпечити збереження історико-культурних цінностей, проводити облік памʼяток, організовувати їх дослідження, охорону, популяризацію, а також координацію дій із закладами культури, музеями, науковими установами.

За її словами, до даної сфери також входить збереження елементів нематеріальної культурної спадщини: традиції, звичаї, усна творчість, народні ремесла та інші прояви духовної культури українського народу.

Нова структура мерії передає опікування над народними ремеслами та проявами духовної культури Департаменту містобудування та його керівнику Євгену Полякову. Фото: Facebook Євгена Полякова

«Ці функції за своєю суттю належать виключно до компетенції сфери культури, адже мають науково-культурний, а не техніко-будівельний характер. А структурні підрозділи з питань архітектури та містобудування реалізують державну політику у сфері просторового планування, забудови територій та архітектурного проєктування, тобто у сфері, де питання охорони культурної спадщини мають супутній, а не основний характер, — додала Олена Буберенко, начальниця обласного управління.

Відповідь на звернення редакції «МикВісті» до Управління культури Миколаївської ОВА

Відповідь на звернення редакції «МикВісті» до Управління культури Миколаївської ОВА

Окремо слід виділити пам’ятки археології, кургани, зокрема так званий «Великий курган» у Корабельному районі або городище «Дикий сад». Все це теж передається у ведення Департамента містобудування.

«Охорона памʼяток археології — є окремим і складним напрямом діяльності у сфері охорони культурної спадщини, що потребує спеціалізованих знань, наукового підходу та постійної взаємодії з фаховими науковими установами та правоохоронними органами. Цей напрям має свою специфіку, повʼязану з проведенням археологічних досліджень, виявленням і збереженням обʼєктів археологічної спадщини, що часто перебувають під загрозою знищення під час господарської чи будівельної діяльності», — йдеться у відповіді обласного управління культури.

Таким чином, обласне управління культури приходить до висновку, що реалізацію цих повноважень не має опікуватися орган, який займається регулюванням забудови.

Від редакції зазначимо, що навіть наявність такого органу та його активної позиції не завжди є запобіжником від зловживань та забудови історичних зон всупереч нормам. У 2016-2017 роках на розі Центрального проспекту та вулиці Соборної збудували триповерховий ресторан, відомий як «Мафія».

Скандальне будівництво ресторану «Мафія» біля історичної пам’ятки «Трамвайна підстанція 1913-1914 років», архів редакції, 2016 рік

І скільки б не писала тодішня начальниця відділу охорони культурної спадщини «прошу негайно призупинити будівельні роботи» до Держуправління будівельної інспекції, ресторан побудували, спотворивши вид на пам’ятку архітектури «Трамвайну підстанцію», яку міськрада нещодавно погодилась придбати.

Це ж було вже

У розпал підприємницького буму 2000-х років у Миколаєві бізнес активно скуповував старі будівлі та нежитлові приміщення в центральній частині міста. Це були історичні садиби, підвали, об’єкти-пам’ятки або просто старовинні споруди, що мали охоронний статус і належали до історичного середовища Миколаєва. Зі збільшенням кількості нових власників зростала й хвиля конфліктів — насамперед між підприємцями та міською радою, яка мала надавати дозволи на ремонт чи реконструкцію таких будівель.

Напруга виникала тоді, коли власники прагнули здешевити ремонт або змінити автентичний вигляд фасадів: замінити балясини, демонтувати ліпнину чи встановити нові елементи, які не відповідали історичному вигляду будівлі. Найбільш показові конфлікти того часу стосувалися так званого «будинку з атлантами» на Пушкінській та ремонтних робіт у Будинку офіцерів флоту. Відділ охорони культурної спадщини послідовно зупиняв такі спроби втручання і мав законне право звертатися до правоохоронних органів у разі порушень.

Щоб зрозуміти тодішню ситуацію, важливо згадати, що у 1994 році в Миколаєві було створено Управління охорони історичного середовища та пам’яток. Ініціаторкою його появи була відома миколаївська архітекторка Ольга Петрівна Попова — авторка численних міських пам’ятників та громадських просторів, дружина скульптора Вадима Попова. Вона багато років формувала підхід до збереження міського історичного середовища, наполягала на створенні окремої інституції, яка матиме достатні повноваження для захисту архітектурної спадщини та виступала замовником історико-архітектурного опорного плану м. Миколаєва.

Історико-архітектурний план, який визначив межі старого центру Миколаєва, Документ: Рішення Миколаївської міської ради від 4 квітня 1995 року.

У 1996 році управління очолила Ірина Бондаренко, яка фактично сформувала підхід до роботи міської системи охорони спадщини у наступні роки. Один зі свідків подій 2005–2006 років згадує для «МикВісті»:

«З Бондаренко неможливо було домовитися ні про що і ніколи. Підприємці писали скарги, тиснули, вимагали дозволів. Але саме завдяки її принциповій позиції вдалося зберегти величезну кількість будівель у старому центрі Миколаєва дотепер. Вона погрожувала судовими позовами, зверталася до правоохоронних органів й вимагала від забудовників дотримуватися встановлених правил».

Накопичення конфліктів між підприємцями та міською владою, а також незручність для бізнесу такої «несхитної» позиції охоронців спадщини призвели до політичної ініціативи частини керівництва міста. У 2005–2006 роках тодішній головний архітектор Миколаєва Олег Старушко, заручившись підтримкою низки депутатів міськради, намагався домогтися передачі органу охорони культурної спадщини до підрозділу містобудування, який перебував у його підпорядкуванні. По суті, йшлося про перегляд системи стримувань і противаг та перерозподіл повноважень.

Після тривалих дискусій мер Миколаєва Володимир Чайка відхилив цю пропозицію. Орган охорони культурної спадщини хоч і втратив статус окремого управління, але був включений до нового Управління культури, залишившись саме у сфері культури, а не містобудування. Це й дозволило зберегти інституційну незалежність охоронців спадщини та продовжити захист історичного середовища Миколаєва від хаотичних ремонтів та невдалих перебудов.

Тодішня модель, хоч і конфліктна для забудовників, забезпечувала головне — наявність окремого арбітра, який міг протистояти тиску і діяти в інтересах збереження історичного середовища. Передача цих функцій тим, хто одночасно відповідає за погодження будівництва, означає відмову від цього принципу.

Як працює система охорони культурної спадщини в інших містах і яку модель обирає Миколаїв

Щоб зрозуміти, наскільки типовою є ідея передати охорону культурної спадщини в містобудування, «МикВісті» звернулися до міських рад обласних центрів. Відповіді надали 18 громад. Це дозволяє побачити, яку модель обирають міста у питаннях захисту свого історичного середовища.

• Найпоширеніша модель — окремий спеціалізований орган.

Так працює 11 міст: Київ, Львів, Дніпро, Одеса, Чернівці, Запоріжжя, Суми, Луцьк, Тернопіль, Херсон і Рівне. Там охороною спадщини займаються повноцінні управління або офіси, у яких є власний штат і чіткі повноваження. У Києві — це 36 фахівців, у Львові — 19, у Дніпрі — 13. Саме ці міста мають найбільший обсяг роботи з історичною забудовою, і тому утримують окремі підрозділи з власними функціями.

• Друга модель — невеликі сектори або відділи в складі більших департаментів.

Так працюють 5 міст: Черкаси, Житомир, Вінниця, Полтава та Хмельницький. У цих громадах охорона спадщини існує, але функції розподілені між 1-2 спеціалістами, які працюють у складі департаменту архітектури чи культури. Це теж робоча схема, але в таких випадках напрямок часто залежить від рішень керівників інших підрозділів.

• Третя модель — повна відсутність окремого органу.

Такий варіант трапився лише в одному місті — Чернігові. Там повноваження у сфері спадщини не передані на рівень громади, тому спеціалізованого підрозділу немає взагалі.

У підсумку: з 18 міст, які відповіли, 11 мають окремий орган, 5 — змішану модель, і лише 1 місто не має спеціального підрозділу. Тобто найбільш розповсюджений підхід — це саме окрема структура, яка не пов’язана з містобудуванням і має власну компетенцію та відповідальність.

Для тих, хто хоче глибше ознайомитися з усіма відповідями, редакція підготувала окрему теку на Google Drive.

Зміни, запропоновані у новій структурі мерії, можуть докорінно вплинути на те, як у Миколаєві прийматимуться рішення щодо історичних будівель і районів. Місто ніколи раніше не передавало сферу охорони культурної спадщини підрозділу, який одночасно відповідає за розробку та погодження будівельних робіт. Це фактично нова модель для Миколаєва — і вона потребує зваженої оцінки, зважаючи на досвід інших громад та позицію профільних експертів.

Для міста, що пережило великі руйнування та стоїть перед тривалою відбудовою, важливо, аби рішення щодо історичної забудови приймалися прозоро, фахово і без тиску з боку тих, хто зацікавлений у новому будівництві. Від того, яку конфігурацію влада обере зараз, залежить, чи зможе Миколаїв зберегти свою історичну тканину під час реконструкції, чи ризикує втратити частину культурної ідентичності в процесі відновлення. Результат голосування 27 листопада покаже, як місто бачить власне майбутнє.

Юлія Бойченко, «МикВісті»