Держохорона для нардепів: після вбивства Парубія депутати ініціювали законопроєкт

Військові Управління державної охорони України. Ілюстративне фото: Суспільне

Після вбивства колишнього спікера Верховної Ради Андрія Парубія група депутатів від «Слуги народу» ініціювала законопроєкт про надання державної охорони парламентарям у разі загрози їхньому життю чи здоров’ю.

Як повідомляє LB.ua, ініціатива вже викликала шквал критики в соцмережах. Користувачі дорікають обранцям у прагненні «захистити себе замість народу» та закликають «відправляти їх на фронт, а не під охорону».

Хто зараз має право на охорону?

Реклама

До повномасштабної війни держохорона надавалася лише найвищим посадовцям — президентові, керівництву парламенту, прем’єр-міністру, головам Конституційного й Верховного судів, генпрокурору, міністру закордонних справ і членам їхніх сімей. У 2022 році перелік розширили, додавши міністра оборони, заступника голови ВР та можливість охорони для інших високопосадовців у разі загрози. Рішення завжди ухвалює президент.

Проте, за словами Федора Веніславського («Слуга народу»), у чинних законах немає чіткої процедури, як саме нардеп може отримати таку охорону.

Суть законопроєкту

Автори ініціативи пропонують прописати механізм держохорони народних депутатів України «у разі наявності реальної загрози їх життю та здоров’ю»:

• депутат або профільний комітет може звернутися до голови Верховної Ради з проханням про охорону;

• комітет має невідкладно розглянути інформацію про загрозу;

• спікер парламенту отримує право подати відповідне звернення до президента.

У пояснювальній записці депутати наводять приклади резонансних убивств останніх років: Ірини Фаріон, полковника СБУ Івана Воронича та Андрія Парубія.

Аргументи «за» і «проти»

Неклюдов запевняє, що йдеться не про охорону всіх депутатів, а лише про окремі випадки, тому додаткові витрати бюджету будуть мінімальними.

— Він був дуже скромною та вихованою людиною. Його вбивство шокувало всіх. Але всі народні депутати абсолютно незахищені, хоча це також категорія «А» держслужбовців. Тому я порушив це питання, щоб народний депутат мав можливість у разі необхідності отримати охорону. Бо якщо будуть один по одному вбивати нардепів і влада не буде реагувати, це стане загрозою для законодавчої системи, — зазначив Владлен Неклюдов.

Інший співавтор Андрій Клочко додав, що питання особливо актуальне в умовах воєнного стану, коли ризики для політиків суттєво зростають.

Втім, в опозиції наголошують на ризиках політичного впливу. Вікторія Сюмар («Європейська солідарність») вважає, що замість президента рішення про охорону має ухвалювати СБУ.

— А якщо це (надання охорони, — прим.) стосуватиметься політичного супротивника президента? Всім мають займатися професіонали, тим паче — оцінювати ризики життю, — каже Вікторія Сюмар.

За словами Федора Веніславського, поки що оборонний комітет не визначився з часом та датою розгляду проєкту закону.

Нагадаємо, що за пів року до вбивства колишній голова Верховної Ради України та нардеп Андрій Парубій, якого застрелили у Львові 30 липня, просив надати йому державну охорону.