Миколаєву запропонували купити історичну будівлю ще півроку тому за ₴3,6 млн, але депутатам це не показали, — Кісельова

Оновлено 20:20. Редакція внесла зміни у публікацію та у в заголовку слово «приховали» виправили на «не показали», оскільки «приховування» має містити умисел, який наразі не встановлено.

Будівля першої трамвайної підстанції, де нині розміщувалось відділення банку. Фото: «МикВісті»

Пропозиція скористатись першочерговим правом викупу без аукціону історичної будівлі Трамвайної підстанції на Соборній надійшла у мерію Миколаєва ще півроку тому.

При чому власник запропонував придбати будівлю за ₴3,6 млн, розповіла в коментарі «МикВісті» депутат Миколаївської міської ради, керівник фракції «Європейська солідарність» Олена Кісельова.

Депутат обурюється, що посадовці навіть не спробували обговорити цю можливість з депутатами та не повідомили про надходження такої пропозиції на пленарних засіданнях сесії.

— Я можу однозначно сказати за себе та ще за 20 інших депутатів, що впродовж 2024 року не було жодної дискусії щодо доцільності або недоцільності придбання цього об’єкта. Тобто момент, коли надійшла заява від власника про намір продати будівлю за 3,6 мільйона гривень, ми не обговорювали. За усною інформацією від посадової особи, мені сказали, що лист щодо продажу цієї будівлі надійшов до міської ради ще влітку 2024 року, — розповіла вона. 

Раніше, помічник міського голови Миколаєва, голова бюджетної комісії Федір Панченко заявляв про сумніви, що така будівля могла коштувати 3,5 мільйона гривень. Але якщо це дійсно так, він вважає, що таку пропозицію було б слушно обдумати.

Депутат Миколаївської міської ради Олена Кісельова. Фото: архів «МикВісті»

Посадовці не повідомили депутатів про лист від банку

Вона також пояснила, що відповідно до закону про охорону культурної спадщини, власник зобов’язаний був повідомити громаду про намір продати будівлю, а також надати експертний звіт для розгляду питання щодо продажу. Однак ця інформація була не донесена посадовцями до депутатів.

 — Зараз ми обговорюємо ситуацію після того, як певні події вже відбулися. Мова йде про те, що пам’ятник культурної спадщини та архітектурну пам’ятку виставили на аукціон власники, які є австрійцями. Вони добре розуміють, як треба діяти в межах чинного законодавства. Власник будівлі, яка є об’єктом культурної спадщини, має охоронне зобов’язання. Якщо він вирішує продати цей об’єкт, то відповідно до закону він повинен повідомити територіальну громаду про цей намір. Він зобов’язаний надати експертний звіт, і ця інформація стає основою для розгляду питання щодо продажу. Так створюється правова конструкція. Коли ж депутати дізналися про продаж? Лише коли об’єкт був уже на аукціоні, після того, як журналісти написали про це, — сказала Олена Кісельова.

Олена Кісельова також розповіла про проблему взаємодії виконавчих органів міськради з депутатами, зазначивши, що за останні роки органи міської влади стали ототожнювати себе з депутатами міської ради, що ускладнює прийняття рішень. 

— Повернемося до того, що сталося. Повідомлення про продаж цього об’єкта надходить до міської ради. Протягом останніх років, з 2022-го по 2025-й, виконавчі органи ототожнили себе з міськрадою, що створює фатальну конструкцію. Приходить лист на адресу міського голови, чи міськради і на цьому все завершується. Депутатський корпус міської ради ні про що не знає. Сьогодні конструкція роботи депутатів міської ради зводиться до одного — легалізації рішень, які були прийняті органами виконавчої влади, — каже вона.

Будівля першої трамвайної підстанції, де нині розміщувалось відділення банку. Фото: Олександр Єрмолаєв Facebook

Чи є у бюджеті Миколаєва гроші на придбання будівлі?

Впродовж 2024 року міська рада декілька разів голосувала за зміни до бюджету, але жодного разу підлеглі міського голови не інформували громадськість про можливість придбання цієї будівлі.  

— За цей час можна було б знайти багато варіантів, як придбати будівлю. Головне, що можна було б винести на суспільне обговорення питання доцільності цього придбання. Тому що ані я, ані ви, ані виконавчі органи точно не знаємо, що на сьогодні є найважливішим для громади: придбати дрони, ремонтувати приміщення, будувати клумби, косити траву чи купувати таку будівлю. Тому я на 100% впевнена, що коли надійшла ця заява, виконавчі органи могли б хоча б повідомити громадськість, зокрема через ЗМІ. У нас є сайт, на якому ми публікуємо інформацію про досягнення, достатньо інформуємо громадськість, але чомусь про цей об’єкт не було надано інформації. Я точно знаю, що для того, щоб уникнути подальших суперечок, потрібно було б провести відкриту дискусію. Наприклад, якщо б витратили 3,6 мільйона на це, хтось міг би сказати: «Краще б ці кошти витратили на дрони». І такий варіант теж реальний. Але я знаю, що в бюджеті на 2024 рік можна було б знайти ці 3,6 мільйона з будь-яких причин: не зробили б кілька клумб чи не провели б покоси трави, або не виділили б зайві кошти на комунальні підприємства. Адже три комунальні підприємства сьогодні поглинають більшу частину бюджету міста Миколаєва. Тому я вірю, що в рамках цього бюджету можна було б виділити 3,6 мільйона на придбання цього об’єкта, який велика чи не велика частина мешканців міста хочуть бачити у власності громади. Думаю, що не було б жодних проблем щодо погодження цього рішення депутатами, — сказала Олена Кісельова.

Обсяг фінансування департаменту ЖКГ у Миколаєві у 2024 році. Фото: «МикВісті»

Чи може місто скористатись правом викупу без аукціону?

Депутат пояснила, що намагалася з’ясувати, чи є можливість повернутися до питання придбання будівлі за ціною власника, але їй повідомили, що це вже неможливо. 

— Я намагалася з’ясувати, чи може місто повернутися до питання придбання цієї будівлі за ціною власника, але мені сказали, що це вже неможливо. Оскільки власник дотримався вимог закону, вчасно надіслав повідомлення, потім був певний період для розгляду і прийняття рішення. Рішення мало бути прийняте на сесії, і ми могли б на сесії сказати: «Дайте нам відстрочку». Але врешті-решт міська рада, у особі виконавчих органів та міського голови, не ухвалювала жодного рішення про те, чи хочемо ми цей обʼєкт придбати.

Вона додала, що приватний власник, не виключено, що доглядатиме за цією будівлею і її стан буде навіть краще, ніж багатьох інших будівель культурної спадщини, які перебувають у занедбаному стані на балансі місцевої та обласної влади.

— В принципі, за ці гроші цю будівлю може придбати приватний власник, і, ймовірно, він доглядатиме за нею і її стан буде навіть краще, ніж багатьох інших будівель, які є культурною спадщиною і знаходяться на балансі як місцевої, так і обласної влади, але перебувають у занедбаному стані. Будівля залишиться на своєму місці, головне, щоб її не пошкодили злодії. Вона стояла, стоїть, і, сподіваюся, стоятиме надалі. Тому як елемент архітектури ми її не втратимо. Однак для міста мати таку пам’ятку — це питання статусу. Це як колекційний предмет, що має велику цінність, — сказала вона. 

Будівля електропідстанції. Фото: Миколаївський обласний архів

Можливе майбутнє Трамвайної підстанції

Олена Кісельова наголосила, що навіть якби місто придбало будівлю, а потім вирішило б продати на аукціоні, воно точно могло б повернути ці гроші. Це було б економічно доцільним, оскільки сума, витрачена на придбання, не була б великою, а подальший продаж міг би покрити витрати.

— Найцікавіше, звісно, дізнатися, хто придбає цю будівлю. Але ще раз підкреслюю: у 2024 році, якби громадяни висловили бажання залишити її в місті, кошти знайшлися б, і рішення було б прийняте. Впевнена, що ніхто з депутатів не заперечував би виділенню 3,6 мільйона гривень, бо це реально дуже мала сума для такого об’єкта. І навіть якби місто придбало її, зберегло, а згодом вирішило продати на аукціоні, воно могло б отримати назад ці гроші. Це економічно доцільно. Змоделюємо ситуацію: об’єкт коштує близько 90 тисяч доларів. Для бюджету міста Миколаєва це мінімальна сума. Місто зберігає його, депутати вирішують, що це важливо, вкладаємо 90 тисяч доларів. Потім, навіть нічого не роблячи з будівлею, можемо здати її в оренду або продати на аукціоні. Я впевнена, що через 50 років ця будівля коштуватиме значно більше на тому ж аукціоні. Але так склалося, що ми зараз знаходимося в такій ситуації. І об’єктивно не можна стверджувати, що депутати погоджували або не погоджували це придбання, — додає вона. 

Реклама

Олена Кисельова додала, що сьогодні немає сенсу обговорювати збір коштів від депутатів або громадян для покупки будівлі, оскільки міська влада, вже відмовилась від ідеї придбання «візитівки» Миколаєва. 

— Сьогодні говорити про те, що депутати складатимуться або організуємо якийсь глобальний збір, немає сенсу. Порядок простий: є аукціон, хочеш придбати — реєструєшся і йдеш. У музиканта Володимира Алексєєва є багато реальних варіантів, як можна використовувати цю будівлю. Але те, що він робить сьогодні, міська рада мала б реалізувати ще до прийняття рішення про відмову. Все те, що зараз передано на відкуп громадськості, яка справедливо обурена певними діями, могло бути зроблено ще на етапі, коли надійшов лист. Ми говоримо про намір придбати, але навіть якщо уявити ситуацію, що грошей немає, для того, щоб придбати власність територіальної громади, в бюджетному кодексі є кошти бюджету та інші дозволені законодавством джерела фінансування. Тоді можна було б оголосити збір «інших коштів, що не заборонені законодавством», і всі охочі — депутати, громадські діячі, благодійники — могли б зробити внески, а їхні імена стали б частиною історії цього об’єкта. Але ініціатива належала б Миколаївській міській раді. Чому цього не зробили? Не знаю. Можливо, тому, що так вирішили, або це було не на часі. Відповіді на це питання у мене немає. Я вважаю, що в ситуації, коли ми займаємось великими проєктами, такими як будівництво палаців чи кілець, зберегти те, що вже є, було б точно актуально, — сказала вона. 

Продаж історичної будівлі на Соборній

Як відомо, 9 лютого будівлю першої трамвайної підстанції за адресою вулиця Соборна, 8а виставили на продаж з початковою ціною всього у 3,5 мільйона гривень.

Будівля першої трамвайної підстанції, де нині розміщувалось відділення банку. Фото: «МикВісті»

За словами керівника управління культури Миколаєва Юрія Любарова власник будівлі звертався до мерії з пропозицією придбати будівлю ще до оголошення аукціону, однак міський голова Олександр Сєнкевич відмовився, посилаючись на нестачу коштів.

«МикВісті» запитали у почесного городянина Миколаєва, члена виконкому Сергія Прудкого, який колись був директором банку і викупив цю будівлю для «Аваль», що він думає про можливість викупу об’єкта містом. На що він відповів, що управління культури має зараз шукати можливості придбати цю будівлю за ₴3,5 млн, щоб зберегти пам’ятку архітектури для миколаївців.

Зокрема думки про те, що виставлену на аукціон історичну будівлю трамвайної підстанції на Соборній треба викупити в інтересах громади міста, дотримується і депутатка Миколаївської міської ради, голова фракції «Слуга народу» Тетяна Домбровська.

А співвласник суднобудівного заводу «Океан» та депутат Миколаївської міської ради Микола Капацина заявив, що готовий виділити 1 мільйон гривень, щоб разом з іншими охочими придбати будівлю для міста.

Депутат Артем Ільюк заявив, що міська влада мала б залучити депутатів до вирішення питання про придбання об'єкта. 

В той же час, музикант, волонтер та голова наглядової ради Громадської організації «ДОФ» Володимир Алексєєв підтримав ідею зібрати 3,5 мільйона гривень, щоб викупити будівлю першої трамвайної підстанції у центрі Миколаєва. Він запропонував поєднати у цій будівлі соціальний напрямок з комерційним, що дозволило б приносити місту користь та утримувати історичну будівлю. 

Як відомо, дану будівлю звели у 1915 році як першу трамвайну підстанцію міста. Але згодом у місті збудували більш просторе приміщення для цих потреб, тому в 1933 році з неї вивезли обладнання і 40 років будівля пустувала. 

У 1970 році занедбаний будинок вирішили знести для розширення проспекту Леніна і будівництва підземного переходу. Але стараннями колишнього архітектора міста Ольги Попової, колишню підстанцію вдалося зберегти і після реконструкції там почало працювати кафе «Садко».

Кафе працювало до 1989 року, а потім там відкрили бар «Ассоль». Після розпаду СРСР будівля знову пустувала. А на початку XXI століття власником пам’ятки стала Миколаївська філія банку «Аваль», яке, після ремонту будівлі, розмістила в ній відділення банку.