У ЄС домовилися реформувати систему торгівлі викидами

Депутати Європарламенту та уряди країн ЄС домовилися про реформування системи торгівлі викидами (ETS), яка діє в Євросоюзі з 2005 року, - з метою подальшого скорочення промислових емісій та збільшення інвестицій у безпечні для клімату технології. Рішення ухвалено після кількох днів обговорення пізно ввечері у суботу, 17 грудня, повідомляє DW.

Система ETS є основою європейської кліматичної політики і є ключем до досягнення мети кліматичної нейтральності ЄС.

До 2030 року викиди в секторах, для яких запроваджено ETS, мають бути скорочені на 62% порівняно з 2005 роком, що на один процентний пункт більше, ніж пропонувала Єврокомісія.

Підтримай тих, хто щодня тримає місто в курсі

Клуб МикВісті — місце, де читач і редакція по один бік.

Учасники мають закритий чат, ексклюзивну розсилку із залаштунків життя журналістів, бачать новини раніше й впливають на зміни.

Приєднуйся. Разом тримаємо місто світлим

Одноразова підтримка Підписка місячна

₴ 50 ₴ 100 ₴ 500

Підтримати

₴ 100 ₴ 250 ₴ 500

Безпечна оплата

Отримувачем внесків є ГО «Миколаївський Медіа Хаб» (ЄДРПОУ 45160758). Здійснюючи внесок, ви підтверджуєте згоду з тим, що внесена сума не підлягає поверненню та може бути використана ГО «Миколаївський Медіа Хаб» на реалізацію статутної діяльності, що включає підтримку незалежної журналістики та створення суспільно важливого контенту. Публічна оферта.

Для цього скорочення на рівні Європейського Союзу будуть одночасно знижено квоти на викиди, у 2024 році – на 90 млн тонн еквівалента СО2, у 2026 році – на 27 млн тонн еквівалента СО2. На додаток заплановано щорічне зменшення квот на 4,3% у 2024-27 роках та на 4,4% у 2028-30 роках.

У Європарламенті прописали також, як протягом восьмирічного періоду відбуватиметься поетапне скасування безкоштовних квот для підприємств. Так, у 2026 році кількість таких квот скоротиться на 2,5%, а до 2034 року від них планується відмовитися повністю.

Крім того, планується скоригувати прикордонний механізм регулювання вуглецевих викидів (Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM). Він передбачає мито на сталь, цемент, алюміній, добрива, водень та електроенергію з третіх країн. CBAM передбачає, що якщо, наприклад, китайська компанія збирається продати сталь у ЄС, а її виробництво не відповідає екологічним стандартам Євросоюзу, то вона зобов'язана придбати сертифікати на викиди СО2, щоб компенсувати шкоду навколишньому середовищу. При цьому в період з 2026 по 2034 продаж таких сертифікатів планується послідовно знизити до нуля.

До 2025 року Єврокомісія також має оцінити ризики, пов'язані з продукцією ЄС, що вивозиться до третіх країн, при виробництві якої в атмосферу викидаються великі обсяги вуглекислого газу, і, за необхідності, подати відповідну вимогам Світової організації торгівлі (СОТ) законодавчу пропозицію для усунення негативного впливу. Кошти від продажу 47,5 млн. сертифікатів будуть спрямовані на додаткову оцінку загроз.

Крім того, до 2027 року планується створити механізм ETS II для автотранспорту та будівельної сфери. Запуск ETS II може бути відкладений до 2028 року, якщо ціни на енергоносії залишатимуться надзвичайно високими. У Німеччині аналогічна система для обох секторів, наприклад, вже працює, зазначило агентство dpa.

Зрештою, передбачено внесення додаткових коштів до інноваційних та модернізаційних фондів Євросоюзу.

— Торгівля (квотами. – прим.) на викиди – ключовий аспект для досягнення наших кліматичних цілей, – пояснив німецький євродепутат Петер Лізе (Peter Liese) від Європейської народної партії, який вів переговори у Європарламенті.

Одним із двох головних пріоритетів нинішньої Єврокомісії є «зелена» трансформація Євросоюзу. Для її просування у 2020 році запровадили так звану «таксономію». Це система класифікації, визначальна, які види економічної діяльності вважаються «стійкими» з погляду впливу довкілля, які - немає. Так, на початку лютого у Брюсселі вирішили внести газову та атомну енергетику до списку «зелених» технологій.